Хм... я і не казала, що віра в прикмети і віра в Бога - це одне і те ж саме. Віра в прикмети (російською - "суеверие") - то для нас непотрібне, тим паче - непотрібне і несумісне при наших духовних пошуках. 1 Ів.2:15, Якова 4:4
І тут вже був приведений вірш із Приповістей: "Чого нечестивий боїться, те прийде на нього..."

Чи варто зауваження робити людям чи товаришам (колегам), які просто так носять хрестики як прикраси, без будь якої думки-сподівання, що він захистить його/її...??

Я думаю, що якраз навпаки: носити хрестик як прикрасу можна, а носити з думкою, що він захистить - то гріх, бо треба не нахрестик надіятися, а на Божий захист.

Тут можна вірити, можна ні, але факт залишається фактом. Такої чорної смуги невдач в мене ще не зустрічалося досі. І я думаю, що це саме тому, що я не дав нагоди якійсь душі потрапити в залежність до цього амулету. Хто сам шукає щастя через амулети, його не зупинеш, бо він переконаний, що вони допомогають. А якщо би випадково цей амулет потрапив до наївної душі?...
Ми часто не придаємо значення всіляким амулетам. Але якби за ними не стояла якась сила, то стільки людей би не вірили в нісенітницю. За ними, я думаю, стоїть велика сила, яка може навіть допомагати окремим людям, щоби затягнути їх у залежність, у ворожбитство.

Джерело:
А на мою думку, сам амулет не має ніякої сили і ворог душ наших над нами влади не матиме, поки ми самі не станемо придавати цьому амулету якогось надзвичайного значення.

Тоді для чого ті, хто займалися чарами, в Коринті позносили свої книги і попалили? Вони ж просто могли не надавати цьому значення?

Дякую, Тарасе! Згоден, що усі окультні предмети підлягають спаленню та знищенню.

Хм... Чому так написав? Очевидно, малося на увазі, що сам камінчик, саме дерево, сама нитка, сама приколка, тощо - є нічим, як бездушним предметом, поки ми цим користуємось за призначенням. Але ж коли ми вважаємо, що те то дерево чи булавка (чи хрестик) нас оберігатиме від злих духів, то це - окультизм, а ті предмети стають окультними (нашими божками, яким ми поклоняємось).

І так само буває з прикметами. Якщо нам чорний кіт перебіг дорогу, то якщо ми про прикмету не згадуємо (або навіть її не знаємо - "перебіг чорний кіт дорогу - чекай нещастя"), то звісно нічого з нами не трапиться. Але якщо ми згадуємо цю прикмету і надаємо їй певного містичного значення, а це є гріхом, то попадаємо під вплив того, кого боїмося.

Я згідний. Але я б хотів розглянути, чому ми попадаємо під вплив диявола в даному випадку. Якщо я вірю Богові, покладаюсь на Його захист, знаю що з Ним "удень сонце не вдарить мене,ані місяць вночі" то мені не зашкодить жодний чорний кіт чи пусті відра. Але якщо я починаю вірити дияволу, його брехні, то я тим самим виходжу з під Божої охорони і даю сатані місце для того, щоб він діяв у моєм житті. Це стається не тому, що в що я вірю, те мені стається (бо якщо я буду "вірити" що мені не треба працювати, а мені голубці з неба впадуть, то такого не станеться, бо це не віра, а марновірство) а тому що я своєю вірою в диявольські речі даю йому місце.

Хотілося б до категорії забобонів віднести і гороскопи. Думаю, як не всі, то більшість зі мною погодяться. Коли почула питання від віруючої людини: "Хто ти за гороскопом?" - хм, думаю, або жартує, або все-таки вірить в це...

Народні прикмети - це одне, а народні забобони , то іньше.
Пикмети - це мудрість народу. Забобони - це його затурканість.
Тема трохи кострубата, бо йде підміна понять.

1. Пастор розказував, сусідка приходить просить пробачення... Що трапилось, Ось ворожила під вас жабу дохлу підкидувала(що іменно означає жаба не знаю), все вернулось мені. Він каже ми бічали дохлу жабу на порозі, викинули в мусор, думали пес заніс вночі.... Вони під охороною Бога, їм нічого не страшно....
2. Свідоцтво екстрасенса, яка прийшла до Бога:
-Ніякий екстрасенс немає влади над дитиною Божою.
Вона розказувала як вони з другом(також екстр-сом) у людей забирали енергію, їдучи додому в автобусі, каже закодить 2-3 молодих людей спіються, шуткують, веселяться, раз все пропало, ті незнаючи від чого весь настрій пропав, ці сидять радуються.... Каже одного разу попали на християн, каже самі пострадали, до того що силу свою втратили на деякий період, а ті навіть нічого незнали.... У християн є захист яких неможливо пройти....
СЛАВА НАШОМУ СПАСИТЕЛЮ, ІСУСУ ХРИСТУ

Згідний з Юрою.
Але я в житті помічав, що "мудрість народу" дуже часто не спрацьовує.
Пропоную замінити назву теми, адже мова справді йде про повір’я і забобони, а не про прикмети.

Думаю, цікаво тут буде зауважити Мат.16:2-3:

А Він (тобто, Ісус) сказав їм, відповідаючи: Увечері ви кажете: Буде гарна погода, бо небо червоне; (3) І – вранці: Сьогодні негода, тому що небо збагряніло. Лицеміри! Розпізнавати обличчя неба ви умієте, а ознак часу не можете?

Тобто Ісус вказує на те, що люди дійсно вміли розпізнавати деякі прикмети (тобто вгадувати причини деяких подій). Причини, я впевнений, можна розділити на духовні і фізичні.
Є закономірності, що встановлені Богом (Той, що сіє в плоть свою, від плоті пожне тлін; а той, що сіє в дух від Духа, пожне життя вічне. Гал.2:8).
Є закономірності, підмічені людиною - наприклад F=ma (другий закон Н'ютона).
Є закономірності, що їм диявол надає свого тлумачення (Хто із усіх богів земель оцих урятував землю свою від руки моєї? То невже Господь врятує Єрусалим від руки моєї? 4 Цар. 18:35 (2 Цар. 18:35)).
А є звичайна брехня диявола - (Але знає Бог, що того дня, котрого ви скуштуєте їх, тоді очі ваші відкриються, і ви будете, як боги, котрі знають добро і зло. Бут.3:5)

Не усі підмічені закономірності є забобонами.
Цікаво, а який критерій слід ввести для розрізнення забобонів і спостережливості? Різниця очевидна, але я все одно вагаюсь дати тут відповідь...

Особисто я розрізняю так: якщо я можу знайти фізичне пояснення явищу - то це спостережливість; якщо явище суперечить здоровому глузду (фізичним законам), то це - забобон.

Біда в тому, що я - фізик ...
Багато чого у фізиці протирічить здоровому глузду (наприклад, спін електрона) - але реально це явище присутнє. Багато речей, навпаки, здаються очевидними і зрозумілими, а такі представлення дають невірні результати (наприклад, легко представити і в школах вчать що електрон рухається навколо ядра... Але якби це було так... То всесвіт існував би менше однієї мільярдної долі секунди - електрон би просто впав на ядро).
Більше того, якщо влізти в, саме, методологію науки, то в решті-решт приходимо до висновку, що наука (в нашому випадку фізика) є "те, що роблять вчені". Причому ніякої гарантії немає, що ці люди дійсно щось розуміють, а не керуються своїми релігійними переконаннями (досить згадати теорію еволюції або великого вибуху - а подібних, менш відомих загалу, випадків сотні і тисячі) немає.

Я для практики використовую інший кретерій - "чи це наближає мене до Бога?" і "чи це робить моє життя зручнішим?". Існують фізичні сили, існують духовні... А там ми знаємо - їм можна, образно кажучи, приписати знаки "+" і "-".
Існує комп'ютер, який працює на відомих фізичних та логічних закономірностях. Він робить життя зручнішим, і, у випадку, коли він не стає на заваді нашому наближенню до Бога, ми визнаємо його, як добру річ.
Існують, прямо кажучи, демонічні сили. Мета яких - вкрасти, вбити і погубити - а для цього треба спочатку відволікти людину від Бога.
Існує Нома - універсальні "ліки", які, прикриваючись під виглядом цілющої грязі з мертвого моря, за всіма ознаками є досить близькими до окультизму.
Існує звичайний дощ... який досі толком ніхто не знає яким чином виникає. Точніше - дають просте красиве невірне пояснення.
Та й червоне небо перед дощем чи вітром не так вже й давно пояснили. І ластівки низько літають...

Можна спробувати ввести інший критерій. Які наслідки має явище? Якщо вони схожі на саме явище (холод-сніг, хмари-дощ...) то це нормально. Але, якщо мова йде про майбутнє, долю (не пощастить, пощастить) - таку штуку краще визнати, як забобон...
Однак, такий підхід має суттєві недоліки - у "народних" цілителів мова не йде про долю, вони говорять (звісно, на практиці роблять інакше) лише про видужання. Те ж саме казати і про торсеонні поля, псі-випромінювачі і т.д. і т.п....

Так, згоден! Мабуть, це найбільш влучне визначення! Саме тут виникає віра у забобони: що буде те чи те. І якщо християнин не вірить Богу та Його Слово, то віруючи оцим забобонам, попадає під владу диявола.

А стосовно фізичної науки... ::перенесено у нову тему сюди jerelo::