То все таки сповідь перед пастором )священнослужителем) потрібна?
Діяння 19, 18. "Многие же из уверовавших приходили, исповедуя и открывая дела свои."

І я так думаю.

Дiї.19:18 І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.

1Iван.1:9 Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.

Тут не за сповідь мова йде, а за визнання гріхів. А при сповіді мені говорили не всі гріхи визнають.
Та й наступному вірші мова навіть йде не перед пресвітерами сповідуватися, а один перед одним.

Як.5:16 Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам оздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!

Так то воно так, але слова Ісусові залишаються:

Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! (Івана 22,23)

Очевидно аби простити/затримати [від імени Бога] комусь, треба й вислухати його.

Але перш ніж вислухати, слід прийняти Духа Святого. Бо лише Бог може прощати гріхи людям по молитві Свого праведного служителя.
Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного! (Як.5:16)
Коли Бог прощає гріхи по молитві праведного, то прощена людина обов'язково відчуває Божу любов у серці, присутність Господа і повне звільнення від гріха. Якщо цього немає, то немає прощення, і в людині далі живе гріх.

Звичайно що Бог прощає, а не людина, хіба це піддається сумнівам. Тому й написав [від імени Бога].
Ви ж, виходить що ігноруєте й піддаєте сумнівам слова Господа: Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

Давайте подивимося у Писання, може якісь приклади є про прощення? Бо взяв я і комусь простив, це ще не значить що Бог простив, бо є гріхи проти Бога, то логічно що крім Бога ніхто не може простити. А може мова йде про Церковні покарання, або хтось із кимось посварився і не попросив вибачення і тому Бог не прощає.

Лише Бог знає душу людини і лише Йому вирішувти хто прощений, а хто ні. В даному випадку Бог і вирішує Духом Своїм, через апостольських приємників. У католицькій і православних церквах існує таке поняття, як рукоположення або хіротонія http://azbyka.ru/dictionary/21/hirotoniya-all.shtml
Може виникнути питання, як бути в тих випадках, коли людина приходить до сповіді і не до кінця щира. Католицьке віровчення вирішує такі проблеми у сприйнятті віруючого. Сам факт, що людина іде до сповіді уже говорить на її користь. Коли ж сповідь не зовсім щира, а священик того не відаючи дає відпущення гріхів, гріхи згідно Слова прощаються. Але за гріхи й у тому числі нещиру сповідь треба відбути покуту. У Католицькому віровченні присутнє Чистилище, очевидно там буде й відпокутована нещира сповідь.
На вічні ж муки попадають нерозкаяні грішники, себто ті, що свідомо відкинули Господа, долучивши себе до зла. Такі сповідатися не ходять.

Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! (Івана 22,23)

Ні, зовсім не ігнорую, але звертаю Вашу увагу на передумови, про які я згадував вище:

по-перше, хто не прийняв Д.С., тому не дано влади прощати гріхи;
по-друге, гріхи прощає Бог по молитві праведного;
по-третє, грішник повинен явно відчути прощення.

Згодні?

Прощення гріхів - це духовне оздоровлення, яке часто супроводжується й тілесним оздоровленням. Бо хто має владу прощати гріхи, той тим більше має владу й оздоровлювати. Наприклад, до каліки промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи! (Дiї.3:6)
Подібно Ісус Христос сказав розслабленому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої! А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?... Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших? Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?

Припустимо, хтось згрішив перед Богом, не може молитися, бо Бог відступив від нього. Ну що йому робити?.. прийде до пресвітера, відкриє свій гріх. Якщо пресвітер у тісних відносинах з Богом, то обов'язково цю справу принесе Богу в молитві, і якщо Господь простить, то грішник отримає благодать (відчує Бога у своєму серці). Іноді потрібно призначати пости з молитвою, щоб Бог простив. І при тому всьому Господь може й не простити (якщо грішник згрішив проти Д.С.).
Церковні покарання - це людські видумки, а прощати своїм винуватцям кожен християнин зобов'язаний, бо інакше сам не матиме миру в серці.
Звичайно, лише Бог вирішує кому прощати, але у будь-якому випадку, результатом прощення обов'язково має бути Божа присутність. Якщо грішник не відчуває Бога, значить гріх не прощений.

Тут ти загнув. А тому хто прийняв Духа Святого, хіба дано владу прощати гріхи?
По-друге, кого ти маєш на увазі під "праведним" - іншу людину, яка замість тебе помолиться Богу за тебе, чи ти себе називаєш праведником, який молиться за свої гріхи? Якщо у тебе є гріх, то ти уже не можеш бути праведником. І згадай до кого прийшов Христос, до праведників, чи до грішників?

Згоден, звичайно.
Як і переконаний у тому, що коли попри оте перше, друге і третє грішник не бажає висповідатися перед тим, хто згідно Слова має право відпустити/затримати гріхи, то такий грішник десь в глибині душі приховує свій гріх.

Це необхідна умова, але не достатня.Я маю на увазі праведника - служителя Божого, якого знає Господь. Він допомагає грішникам спастися, щоб йшли за Христом. І Христос прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити грішникам і звільнити від гріха.
Якщо грішник приховує гріх, то він як не має спасіння, так і не прагне його, бо ніколи не знав Бога. Але кожен грішник, який знав Бога і в глибині душі визнає свій проступок, то зробить все можливе, щоб знову отримати мир в серці.
Ап.Іван писав так: Це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
У більшості випадках достатньо відкрити своє серце Ісусу Христу і просити прощення безпосередньо в Бога, бо Христос є наш Заступник і ублагання за наші гріхи. Але якщо Бог не відповідає на молитву, то краще поділитися проблемою зі служителем, який понесе тягар грішника в молитві, і згідно Слова Господь може простити, бо дуже могутня ревна молитва праведного!

Тобто, ви хочете сказати що Бог прощає тільки по рішенню Папу? А якщо мене попросить брат за нього помолитися то Бог може вислухати мою молитву і простити?


Згідно якого Слова. Де Писання говорить про сповідь перед пресвітером, бо священик це не євангельське слово?


Католицьке вчення це не Боже вчення, Бо Писання говорить інакше Об.21:8 А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!


Тобто, той хто носить назву "християнин" все одно попадає у чистилище, але Писання говорить у Невіста Христова чиста, без плям і вади і очищається поки живе через слово Боже.

Яків писав так:
Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного! (Як.5:14-16)
Це один з прикладів. Я свідок, що так віруючі роблять, і Господь справді вздоровляє тоді, коли лікарі безсилі, і прощає гріхи.

Звичайно, що не кожен священик має владу прощати гріхи. Якщо він може сказати "Прощаються гріхи", але не може сказати "Встань і ходи", то швидше всього цей священик неправдомовець, і сам потребує спасіння.

Пане Сонячник, я згоден з вами зі всім, але в даному випадку наголошую на несприйнятті грішником самого факту сповіді перед тими, хто згідно Слова має право відпустити/затримати гріхи.
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! (Івана 22,23)
Себто ніхто таку людину не зобов'язує сповідатись у священиків. Але й розглагольствувати про те, хто і як має сповідатись, такі не мають морального права. Нехай мовчки з Богом й вирішують зі своїми гріхами.
Просто напросто таким проповідувати неварто, бо самі ж накликають біду на себе.
==================================================================

Пане Протестант, не уподоблюйтесь панові sss; я хочу казати те, що кажу й навіть лінк про хіротонію навів.

Ще раз наголошую. Ніхто нікого не зобов'язує сповідатись перед священиком. Але й розглагольствувати про те, чи добре чи ні сповідатися перед тими, хто хто згідно Слова має право відпустити/затримати гріхи, теж не можуть.

Ну, якщо ви католиків маєте за таких ..