::Перенесено з теми "Народні прикмети в житті християн" jerelo::

А як є насправді. Мене і в фізико-математичному ліцеї і в університеті теж так вчили. Електрон може не падати на ядро за рахунок відцентрової сили.

Там трохи простіше - якщо електрон рухається по колу - це не є рівномірний і прямолінійний рух. Якщо це так - тоді будь-яка заряджена частинка (і електрон теж) випромінює за формулою Герца. Якщо підрахувати втрати енергії на випромінювання... То її вистачить лише на 10 у -13 степені секунд.
Електрон у незбудженому стані "розмазаний" по стаціонарній орбіті (так звана електронна оболонка атома)... Тобто, стоїть на місці. Справа в тому, що до елементарних частинок (електрон, фотон, протон і т.д.) не придатні класичні аналогії - вони наполовину хвилі, а наполовину частинки. Як це розуміти? До сьогодні жодна людина на Землі не знає.


Більше того! Її легко спростувати (на словах).
Але, в дійсності, на сьогодні не виявлено жодного реального експериментального факту, який би їй протирічив. Все - лише красиві слова і ідеї. Як тільки буде спростовано закон суперпозиції - на експерименті, а не на словах - ця теорія буде переглянута.

Я мав на увазі доцентрове прискорення зі знаком мінус.

А стосовно хвильових і курпускулярних властивостей, то я це знаю. Тільки я спочатку не зрозумів про що ти говриш.

Як я розумію, Eugene Loza акцентує на тому, що коли б електрон крутився довколо ядра (як Місяць довкола Землі), то у цьому випадку, окрім доцентрового прискорення, виникав би магнітний момент електрона, а отже електромагнітна хвиля?
З іншої сторони, до недавна електрон вченими відносився до лептонів, тобто до стабільних частинок, які поводяться як точкові об'єкти. Крім того, спін електрона був і придуманий для противаги орбітальному магнітному моменту електрона.

Однак, наскільки я розумію, жодним приладом не можливо дослідити всіх властивостей елементарної частинки. Тому можна погодитися з твердженням, що, як писав вище Eugene Loza, наука (в нашому випадку фізика) є "те, що роблять вчені". Причому ніякої гарантії немає, що ці люди дійсно щось розуміють, а не керуються своїми релігійними переконаннями.

Релегійні переконання вчених людей,про яких йде мова, не зважаючи на те що у когось немає гарантії що ці люди щось розуміють, між тим дають практичну користь. Може люди чогось і не розуміли, но вони створили електричне світло, проклали мережі електроструму і зв"язку.
Опанували інтернет.
Більшу небезпеку становлять люди які все розуміють у своїх релегійних переконаннях.

Я хотів акцентувати трохи інше питання... Але як завжди невдало.
Наука має реальне і беззаперечне практичне застосування. Однак вона претендує на створення "картини світу", тобто певну ідею, згідно якої людина мусить жити і діяти. В результаті у ХХ столітті це виливається у те, що "людина стає точкою відліку усього всесвіту", тобто таким-собі богом і нічого іншого її більш не цікавить.

Із засобу наука стає своєрідною релігією. Так само траплялося і з шматком дерева - коли його береш і грієшся і їжу собі вариш - це беззаперечний успіх. Однак із того ж шматка дерева людина бере, ставить собі ідола і кланяється йому, кажучи "врятуй мене" (див. Ісаї 44:10-19).
Наука (повертаючись до попередньої теми) є практичне використання відомих (підмічених) закономірностей для зміни речей фізичного світу. Такими є електрострум, інтернет, мікрочіп і т.ін.
Однак, при цьому часто виникає потреба у "вгадуванні", що більш науково називається екстраполяція.
За останні 50 років температура збільшилася на 0,5 градусів. Якщо проекстраполювати - до кінця 2070 збільшення температури складе декілька градусів, що є небезпечно для цивілізації. Однак, це може бути те саме, що вважати, що якщо вчора було +6, позавчора +3, а сьогодні +9... То через тиждень буде +30, а через місяць +100, тобто випаруються усі моря і ріки - взагалі глобальна катастрофа. А насправді наступає літо і за ним слідує зима...
Багато ситуацій стали вже давно анекдотичними - 300 мільйонів років траві з газону, N-промені, магнітний квантовий резонанс у напівпровіднику, не так вже давно відкритий на нашій кафедрі.

Чому я називаю такі переконання релігійними? Тому що їх послідовники сліпо вірять у них. Теорія еволюції не має жодного спостережуваного наслідку, не має жодних потреб для введення, протирічить експериментальним фактам і т.п. Але для її виправдання вводять сотні наближень, гіпотез, і т.ін. Лише тому, що це не є наукова теорія - а релігійні переконання, що сформувалися ще у 5 ст. до різдва Христова.
Однак, не варто звинувачувати науку у теорії еволюції. Таким шляхом розвивається більшість теорій, що не стосується практичного застосування фізичних закономірностей, а "пояснює".
Приведу простий відомий усім із школи приклад:
Що таке лектричний струм?
Електричний струм - це потік заряджених частинок.
І більшість тут скажуть - добре, тепер зрозуміло.
Але доста задати одного запитання - а що ж таке заряджена частинка?
Цьго не знає жодна людина. Приїхали... Перелили з пустого у порожнє. Вже краще просто сказали б, що не знають . Це пояснення має практичне застосування - нам і не важливо що там є - але геть некоректне у пояснювальному значенні.
До речі, "потік заряджених частинок" теж невірне твердження, оскільки електрони, "рухаючись" у провіднику моментально (за долі мікросекунди) зупиняються. Енергію, що світить у лампі несе електромагнітна хвиля, що йде по поверхні провідника (скін-ефект) і змушує рухатися заряди.

(Ой, лишенько, шось я пішов багато писати... це не є добре... навіть перечитати нецікаво...)

А, взагалі, я фізику, математику люблю і поважаю. І дуже не люблю, коли хтось вважає, що існують поля, електрони, кварки і т.ін. Це все - лише добра математична абстракція, що дозволяє описувати практичні речі. І як тільки теорія виходить за межі спостережуваного... З'являються чорні дірки, темна матерія, бозони Хінкса, симетрія світів і інші дурниці.

Дуже цікаво читати твої, Євгене, твердження. Зізнаюся, що багато чого я чую вперше. Адже, справді нас в школі вчили, що електрони з відємними зарядами, притягаючися до додатнього потенціалу, рухаються по колу через металічні провідники. А у місцях де структура металу завдає електронам опір, електрони наштовхуються на опір, виділяючи теплову (або світлову) енергію. Пригадую навіть дослід, коли нам показували ефект електронного вітру, який гасив полумя свічки.
Також я пригадую твердження свого викладача з фізики, який наголошував, що наука ніколи не зможе дізнатися про сутність елементарних частинок, оскільки жодним приладом не можна виміряти та дослідити, що діється на атомному рівні.
Але зрештою, мене мало цікавить будова атома. А пояснення, що струм - це потік заряджених частинок, - цілком задовільняє, бо цього достатньо, щоб використати практично.

Не всі тут фізики, але хіміків багато.
Відносною абстракцією є все, що вивчає і пропонує наука.
Разом з тим і такою ж абстракцією є і духовне життя і всі введені ним поняття. Чому я так стверджую? Тому що разом з еволюцією уявлень про електричний струм та різні там кварки, спостережлива людина може помітити і еволюцію уявлень про Бога у вигляді різного плану Його розуміння. Тобто так само як вдосконавлюються знання з фізики,
так само вдосконавлюються знання Бога. І парадоксальнним є те що рівень інтелекту впливає на знання з фізики, і мало впливає на знання Бога. Хоча саме знання Бога переживає еволюцію.

Еволюції може піддаватися лише людська наука, яка передається з покоління в покоління. Звісно, не лише фізика, а й теологія може таким чином завести у заблудження.
Але слава Богу за те, що сьогодні як і колись кожен може пізнати Бога не від передань людських, а лише по милості Божій. Як написано: Матв.19:26 Неможливе це людям, та можливе все Богові.
Євр.13:8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
І звісно, ми можемо розумом пізнати фізику, та не можемо розумом пізнати Бога.

Ніхто не оспорює , що "Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!"
Але людське уявлення про Нього пережило значну еволюцію.
Зараз дойшло до Інкаутерів. Хто зна шо буде завтра?
"Неможливе це людям, та можливе все Богові."
Між тим вперта людина , може і з метою самознищення, хто знає, перебрала на себе вже досить багато функцій Бога.
Може даремно було творіння по образу і подобі?
Але існує теорія, що якщо ти говориш "Халілюя" то тобі можна перебирати ці функції, у всіх інших випадках - то гріх.

Коли ми кажемо, що уяви про Бога змінюються, ми кажемо, що сприймаємо Бога по-іншому, як його сприймали, наприклад, Апостоли. Однак, читаючи післання Апостола Павла і ін. я розумію, що вони знали Бога значно ближче і краще, ніж я і багато інших сучасних християн. Тобто, якщо загально-людські знання про Бога змінилися - то вони змінилися далеко не у кращий бік. Може, навіть, через те, що людина намагається пізнати Бога через свій інтелект (див. Пр.3:5).
Краще сказати, що розвитку (слово еволюція - геть опоганене і я його не використовую) зазнає наше знання про Бога упродовж нашого життя, так само, як і життєвий досвід і знання і інше.


Я би так категорично не казав. На сьогодні вже можливо прямими дослідами "бачити" електроні хмари атомів.
Проблема полягає трохи в іншому - елементарні частинки поводять себе зовсім незрозумілим для нас чином - ми не зможемо привести жодного порівняння із нашого повсякденного досвіду. Багато кажуть, що таке розуміння ніколи й не буде досягнуто - достатньо того, що існують правильні рівння, які дають правильні (практичні) результати.

Так, власне для практичного використання цього достатньо. А все інше (пояснення будови елементарних частинок) лише для зручності нашого уявлення... хоча знаючи фізичні властивості цих частинок, то можливо, вчені дійдуть і до їх практичного використання... аж страшно... Зрештою, атомну енергію вже давно використовують! Уже відомо навіть вплив радіації на людський організм (на прикладі чорнобильської катастрофи).

Християни настільки видатні люди, що коли вони дивляться своїми очима на фізику, то вона стає майже св"ята!

До речі... Багато видатних фізиків були віруючими (звичайно, багато хто - лише формально). Варто згадати Айнштайна і Дірака.