Погоджуюся. У тому і питання, як вийти зі стада, якщо непокора стаду і вождю вмить інтерпритується у непокору Богу?
Чи є природнім когось мати за стадо, а себе особистостю. Де грань між реальністью і гріхом?
Відповідей у сучасних проповідників на подібні питання немає.
Проповідується в стилі: "стій там - іди сюди, бо МЕНЕ поставив Бог!".

Ні, не лише з тих ідей. І більш цікавим є - звідки ті ідей взагалі у людства, у того самого Платона, у Старому Заповіті. Кому і для чого вони потрібні, чому їх маскують релігіями, ідеологіями, тощо. Якщо це прагнення кожної окремої людини владарювати над іншими - то тоді у людства єдина перспектива: перетворитися на гоббсівське суспільство, де кожен для іншого буде ворогом. Ворогом фізичним, ідейним, ідеологічним, тощо. Проблема ідей Платона - то проблема закритого суспільства, що стагнує і гине. І на кожному історичному етапі таке суспільство знаходилося, загалом знаменуючи загибель того, яким воно само власне нещодавно було. Це дуже цікаво описує А. Тойнбі у "Дослідженні історії"

Без Бога перспектива людства об’єднатись з метою Богоборства, про шо нам пише об’явлення ап. Івана. (хоча може ви і цю книгу не вважаєте богонатхненною).
Але є ще одна перспектива: Покаятись перед Богом і одержати від Нього звільнення від гріха, включаючи егоїзм.

Перспектива Богоборства виникає у людства не від того, рахує воно книгу об"явлення ап. Івана богонатхненною чи не рахує.
Богоборство людства , на мій россуд, іде саме від егоізму так званих "віруючих" і їх незаперечувального розуміння Життя і Слова.
В той самий час як їх особисте життя і тлумачення , а разом з тим і прагнення через це, а не через суспільно-корисну працю з кіркою і мотигою, утвердитися над іншими людьми, підштовхують решту людей
до Богоборства.
Тобто як у прислів"ї про благі наміри, якими вимощена дорога до аду.

Я такого і не стверджував. В моєму дописі порядок був інший. Хоча, неприймання якоїсь книги з Біблії, як і Божого Слова вцілому є проявом богоборства. Типовим прикладом є атеїсти, які весь час пробували заперечити богонатхненність Біблії.

Атеісти, то глибоко віруючі люди. Що вони там весь час стверджували,
то їхня справа і відповідальність.
Але коли "віруючі" заперечують колгоспи, медицину, осівіту, або лізуть у державну владу, мені чомусь ближче стають саме атеїсти.
Доречі, а кого більше?

Не знаю.

Та всі люди є віруючі, але у що - це вже друге питання...

Якби вдалось реалізувати платонівську модель держави то ми б малу
тоталітарну державу

Мішка:По-перше:це християнський форум;А по-друге:це тема платонізм і християнство.Де ти тут бачиш якогось там Далай-Ламу?

Навіщо відкривати Америку - про вплив на Християнство і навіть підміну неоплатонізмом говорено і написано багато. І не в ап. Павлові справа, це було і в його часи, і в середньовіччі, і зараз. І католики, і православні, і протестанти різних мастей цим грішать. І не треба все перевалювати на ієрархів та політиків. Кожна людина сама мусить вчитись усе життя. Для кожного головне - не схибити в своєму шляху до Бога. Бо дуже легко замість Християнства опинитись в антихристиянстві, тобто в спотвореній версії, яка підмінює істиний шлях спасіння.
Крадійство ідей - це взагалі дурниця. Вся історія людства, наука і релігія це і є безкінечний обмін ідеями. Ви ще про авторські права згадайте! Християнство - це сплав філософій та релігій, які існували до нього, та, власне, воно живе, продовжує розвиватись, позичає щодня ззовні щось нове. Погано, коли Християнство вихолощується, підмінюється, коли міняються акценти. Звірятись завжди треба з першоджерелами і не лише формально, але і по Духу.
Для когось релігія - це механізм підкорення, а для когось - порятунок.

Християнство засноване на одкровенні Бога людству. Тобто Бог повідомляв інформацію Божим пророків, і ці повідомлення були записані в книзі Біблії.
Християнство не запозичене ніяких ідей у інших релігій і філософій. Якщо це якась церква робила, вона робила неправильно.

Такий погляд на християнство зумовлений насамперед сприйняттям християнства як одну з релігій. Насправді, християнство - це альтернатива релігіям і релігійним віруванням. Христос заперечив основні принципи релігії - оскільки будь-яка релігія грунтується на дотриманні певних установок, тобто Закону.
Христос заміняє Закон благодаттю, тим самим знищуючи будь-яку релігію.

Повністю згоден!