Особисто я до психології як науки ставлюся позитивно, зрештою як до будь-якої науки.

Цікаво, хто як насправді ставиться до науки психології в християнському аспекті!?

Психологія як наука намагається вивчити і зрозуміти внутрішній світ людини. Я думаю, що це добре і може допомогти християнину розібратися і в собі, і в мотивах поведінки інших людей.
Але сьогодні є багато ПОПулярної і ПОПулістської літератури з психології, яка до науки відношення не має, але містить мільйони порад, прийомів, використання яких може бути небезпечним не лише для християнина, а й для будь-якої людини. Небезпечні напрямки популярної психології стосуються езотерики (окультизму), маніпулятивних технологій, самообману (самонавіювання).

От чого я не зрозуміла - так це до чого до психології езотерика... Вона взагалі-то до релігій відноситься... Точніше симбіоз релігії та філософії... А це трохи в іншу сторону від психології

Психології начхать як ти до неї ставишся. Головне, що вона до тебе, з твоєю психологією як практикою, ставиться терпимо.

Психологія це об'єкт а не суб'єкт, отже вона ставитися не може
Я взагалі то вивчав психологію, та й філософію, але не зустрічав там такого різновиду як езотерика. Може я не так добре її вивчав?
І взагалі, чи можна окультизм, містику відносити до науки? Я вважаю, це скоріше явище, яке можна пояснити науково.

Психологія це не об'єкт і не суб'єкт, а предмет!

езотерика - сукупність східних філософій. Особлива течія, що останнім часом набула небувалої популярності.
Деякі називають це релігією, але на відміну від будь-якої релігії там нема чітко визначеного Бога... Тобто кожна людина бачить і уявляє щось своє. Взагалі-то дуже важко пояснити, чим вона відрізняється від звичайних релігійних течій людині, яка ніколи з нею не зіштовхувалась...
Езотерика не може бути різновидом філософії, тому що вона відноситься до філософії як до одного зі способів пізнання Бога, як до інструменту...

Ти правий, але від цього суть не міняється.


Цікаво, а що розуміти під релігією, хто може дати визначення релігії?

По твоєму описі, Ольго, все таки думаю що це скоріш відноситься до філософії, хоча філософія та релігія дуже близькі, навіть апостол Павло був у захваті від грецьких філософів, які воздвигли памятник "невидимому Богу". Філософія це шляхи пошуку Бога, і я думаю філософи ближче підійшли до пізнання живого Бога ніж сліпі релігійні поклонники.

Ну, справді, езотерику не можна назвати наукою, а отже не можна її відносити до жодного наукового напряму: ні до психології, ні до філософії, а радше таки до релігії як способу поклоніння чомусь на межі окультизму. Але це є і певний світогляд, тобто відповідна філософська світоглядна система, яка претендує на пояснення багатьох метафізичних явищ, тобто поза науковим сприйняттям світу.
Тому той, хто вивчав і філософію, і психологію не стикався і не міг стикатися з таким псевдонауковим напрямом.
Але мова йде саме про те, що її прихильники часто користуються науковою термінологією, претендуючи на нібито її науковість. У тому числі послуговуються термінами зі сфери психології, і намагаються внести у цю науку свою псевдонаукову термінологічну систему.
Наприклад, такі поняття як астральне тіло, біоенергетика людини, енергетичний вампіризм тощо стосуються виключно езотерики. Але дуже часто ПОПлітература начебто з психології послуговується такими термінами.
Саме такий напрям псевдопсихології, використання таких термінів я вважаю небезпечним для людини.

Психологія може і доповнювати, а деколи і заперечувати християнську мораль. Але якщо люди за той час, що читають Писання, навчилися відділяти бадилля від квіт, то ніякої шкоди їм вивчення психологія не принесе. Вони братимуть за основу тільки ті поради, що ніяк не суперечать словам із Писання, а таких порад, повірте, немало.

Думаю, що це справді так, як пише Вінслет.

Мені здається вивчення чи вже набуті знання з психології допомагають краще осмислити Біблію, сформулювати (принаймні у своїй голові) мотиви вчинків, переживання героїв, простих людей. Тобто психологія довзоляє глибше зрозуміти суть тієї ж притчі про багатого юнака. Правильно виразитись в термінах, вжити до моменту його. Але як знання можуть заеперчувати християнську мораль мені невідомо і що не мож уявити. Може це якісь побічні дисципліни які мають спільний корінь з "психе"? Там, наприклад. психоаналіз чи парапсихологія...

Мабуть, це справді стосується навколоПсихологічних, псевдонаукових учень.
Якщо говорити про вчення психоаналізу Фройда, то він дослідив ті проблеми, які є у світі, якими поневолені невідроджені люди. Психоаналіз Фройда лише повторює те, що 2000 років тому написав Іван: "бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу"(1Ів.2:16). Але Фройд не бачив того, як людина може звільнитися від цих пожадливостей. На його думку, людина приречена назавжди бути в рабстві цих пожадливостей, які породжують численні комплекси і психологічні проблеми.
А Біблія дає нам значно ширше пояснення, як без всіляких там психоаналізів позбутися рабства: "Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської" (1Ів.2:17).
Тобто, психоаналіз, як і вся психологія, якщо має наукові підстави, не суперечить Біблії, але Біблія значно точніше, повніше пояснює психологічні проблеми людини.

Психологія - наука про душу. А Біблія, як ніяка інша книга дає знання про душу. Тому, якщо знання психології не суперечать вченню та духу Біблії, то вони корисні.

Більшість речей, які зараз читають нам на психології і педагогіці я вже давно знаю з Біблії.