ПРОДОВЖЕННЯ
Початок в темах: Об’явлення Івана; ОБ’ЯВЛЕННЯ ІВАНА 10-13 розділи.
(Об.14:1) І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.
На Сіонській горі стоїть Агнець як Цар, а з Ним дванадцять племен Ізраїля, тобто Ізраїль прийняв Ісуса Христа своїм Месією, своїм Спасителем. Прийнявши Господа своїм Месією, вони прийняли Його науку – Його Ім’я, а Слово Бога вони прийняли через Мойсея, якому Бог дав Своє Слово.
(Ів.17:26) Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму…
(Ів.7:16) Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Ім’я Отця і Його науку сини Ізраїля прийняли, прийнявши Ісуса Христа своїм Месією, своїм Спасителем, Який зробився посередником між Богом, а Він Дух і тілесним Ізраїлем.
(Ів.4:24) Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.
(Ів.4:25) Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.
(Об.14:2) І почув я голос із неба, немов шум великої води (в ориг.голос багатьох вод), і немов голос міцного (в ориг.великого) грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,
В духовному світі пролунав голос багатьох народів (багатьох вод) и цей голос немов голос великого грому, тобто покарання за гріх невірства мусить прийти. А музика і співи звучать після перемоги – «голос гуслярів, що грали на гуслах своїх».
(Об.14:3) і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.
Гуслярі співали і грали нову пісню – пісню любові, пісню перемоги, перед владою (престолом) – наукою Давнього днями, перед чотирма Євангеліями, (чотирма живими істотами (тваринами)) – наукою Ісуса Христа, перед двадцятьма чотирма годинами (старцями) – перед часом. І ніхто не міг навчитися цієї пісні тому, що все, що робив Бог від початку, Він робив це заради народу спадку Свого – народу Ізраїля, заради дванадцяти племен (ста сорока чотирьох тисяч), викуплених від закону тіла, закону букви (від землі).
(Рим.11:28) Тож вони (Ізраїль) за Євангелією вороги ради вас (поган), а за вибором улюблені ради отців.
(Рим.11:32) Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.
Коли Ізраїль увірує в Ісуса Христа, і люди побачать поведінку цього народу, то будуть безмежно вдячні Богові, що Він закрив у непослух їх, щоб помилувати нас – поган.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.14:4) Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті (невинні) вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,
Згідно цієї цитати, Ізраїль (сто сорок чотири тисячі), який увірував в Ісуса Христа, не належав до жодної людської спільноти (церкви), вони чисті від домінаційних «розчин». Їм Месія, як Агнець, як Спаситель, як Слово Бога (духовне слово), відкрилось в Старому заповіті, в Законі (п’ять книг Мойсея) – Духом Святим, і вони ідуть за Агнцем, за цим Словом, куди Воно йде, а йде Воно до Отця, а веде Воно у вічність – в духовний світ. Ізраїль викуплений від людей, від душевного стану і стануть вони первістки Бгогві і Агнцеві.
(Мт.19:30) І багато – хто з перших останніми стануть, а останні першими.
(Об.14:5) не знайшлося бо підступу (в ориг.неправди) в їхніх устах, бо вони непорочні (в ориг.бездоганні)!
Увірувавший Ізраїль буде позбавлений людської неправди, конфесійних теологічних догм, вони бездоганні, бо прийняли чисту духовну поживу і чистий духовний напій.
(1Кор.10:3) і всі їли ту саму поживу духовну,
(1Кор.10:4) і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!
(1Кор.10:5) Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
Бо їхні прабатьки пожадливі були на зло, мали місце зневага Слова Божого (Чис.15:32-36), тілесна пожадливісь (Нав.7:20-25), пожадливість душевна (Чис.12:1-10) і т.д..
(Об.14:6) І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.
Добра Новина про спасіння в Ісусі Христі благовіститься дві тисячі років, а в кінці періоду благодаті, тобто в часі скорботи, буде ще раз благовіститись усім мешканцям землі, що їхнє спасіння залежить від прийняттям Ізраїлем Ісуса Христа своїм Месією, своїм Спасителем.
(Ив.4:22) …бо спасіння від юдеїв.
(Об.14:7) І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!
Голос з духовного світу закликає жителів Землі з острахом відноситись до Творця всього видимого і невидимого, віддати Йому славу. Цей голос також застерігатиме про настання години суду Бога, бо Ізраїль прийняв Ісуса Христа своїм Месією, своїм Спасителем, сьома сурма просурміла, таємниця Бога довершилась.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.14:8) А інший, другий Ангол летів слідом і казав: Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи (в ориг.упала, упала Вавилон велика, бо лютим вином блуду свого напоїла всі народи)!
Значення назви Вавилон – замішання, ця назва і це значення вказують на час скорботи, бо в цьому часі будуть мати місце змагання доктрини періоду благодаті, та доктрини його закінчення, тобто часу скорботи. Все це призведе до вимішування цих доктрин, в результаті чого, деякі спільноти людей, або їх частини, впадуть у блуд і будуть старатися свою помилкову радість (вином блуду) від фальшивої доктрини, нав’язати всім народам.
(Об.14:9) А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй,
На блуд Вавилону пристануті ті, хто вклониться звірині (антихристові), тобто душевній доктрині, та образу звірини, а образ звірини, це наука змія (диявола). Вони приймуть знамено (666 – душевну доктрину) на чоло (в свою думку), або на руку (зіпруться на цю фальшиву науку).
(Об.14:10) то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного (в ориг.мішаного чистого) в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем.
Всі, хто пристане на цей блуд, будуть докорювані вірними і їхньою радістю в Божому розумінні як Старого так і Нового заповітів (мішаного), в яких вони побачили волю Бога (чистого). Блуники будуть мучені в докорах Духа Святого (огні), та в Слові (сірці).
(Об.14:11) А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його.
Докори за душевний блуд, за поклоніння антихристові, за прийняття його науки, будуть супроводити блудників і у вічності (зовнішній темряві).
(Об.14:12) Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!
Вірні, відділені не тільки від світу цього, а й від фальшивих наук, повинні зберігати терпеливість в дотриманні заповідей Божих – Його Слова, та Ісусової віри – спасіння загинулих овечок дому Ізраїля.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.14:13) І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом (в ориг.з ними).
Голос з духовного світу проговорив: Блаженні, або щасливі ті мертві, хто з цього часу (після сьомої сурми), вмирає в Господі – в Ісусі Христі, бо їхні діла йдуть з ними. Тими щасливими, які були духовно – мертвими, є Ізраїль:
(Єр.7:33) І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині…
(Єр.7:34) І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий…
Після сьомої сурми, Ізраїль прийнявши Ісуса Христа своїм Месією, своїм Спасителем, зробився духовно – живим для Бога і вони стали записаними в книгу життя Агнця. Навіть після тілесної смерті, їхні діла віри в прихід Месії, пішли з ними на лоно Авраама, в місце очікування закінчення земного буття.
(Об.14:14) І я глянув, і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп.
Небо вказує на духовне, земля на тілесне, а хмари вказують на душевне. В цьому душевному, більш зрозумілому для людей світу цього і буде другий прихід Ісуса Христа, Він подібний до Своєї Церкви, а вона складається з людей.
(Об.1:13) а посеред семи підсвічників Подібного до Людського Сина…
(Об.1:20) …сім підсвічників, що ти бачив, то сім Церков.
(Об.19:13) І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.
Вінець на голові символізує перемогу, а золотий – духовну перемогу, серп в руці вказує на жнива, на закінчення періоду благодаті, періоду спасіння душі.
(Об.14:15) І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!
Закінчився час, призначений поганам для спасіння їхніх душ, увійшло повне число поган в Церкву, яка є Тілом Ісуса Христа. (Рим.11:25)
(Об.14:16) І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата.
До цих слів хочеться добавити слова самого Ісуса Христа, записані в Євангелії від Матвія, які і пояснюють жниво землі:
(Мт.13:37) А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,
(Мт.13:38) а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства…
(Мт.13:39) …жнива кінець віку, а женці Анголи.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Ів.1:11) До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
(Ів.1:12) А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
Серпом Ісуса Христа пожате жниво землі, яким є Церква, члени якої прийнявши Його своїм спасителем, стали дітьми Божими, стали Його тілом. Його другий прихід буде «до загинулих овечок дому Ізраїя», але не за ними, бо вони Його в першому приході не прийняли.
(Об.14:17) І інший Ангол вийшов із храму, що на небі (в ориг.в небі), і він мав гострого серпа.
За «овечками дому Ізраїля», Творець з духовного світу, з храму, пошле Ангола з серпом, яким і буде зібраний народ Його спадку. Подібна сутуація мала місце у «сиву давнину», під час мандрування Ізраїля в пустині, коли Бог відмовився йти серед них, а послав Ангола.
(Вих.32:34) А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї покараю їх за їхній гріх!
(Вих.33:3) …Я не піду серед тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.
(Об.14:18) І інший, Ангол, що мав владу над огнем вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли.
Службова особа, якій Господь довірив духовний зміст плану спасіння людства, яким є жертівник в небі, вийшла від нього з повелінням до Ангола з серпом позбирати грона земної виноградини, якими є Ізраїль.
(Іс.5:7) Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім…
(Об.14:19) І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.
Прийнявши Ісуса Христа своїм Месією, своїм спасителем, Ізраїль не буде позбавлений відповідальності за невірство, за непокору Слову Божому, вони попадуть під великий духовний прес Божого гніву, як написано в Вих.32:34.
(Об.14:20) І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...
Так, як Ізраїль не корився Слову Божому, покора Якому дає мир з Творцем, то будуть потовчені вони в чавилі за містом, а значення назви Єрусалим – основа миру. В тому духовному чавилі з них вийде кров, або душевне розуміння науки Божої, яке їм Господь подавав у всі часи, від десяти кар над Єгиптом, до науки Ісуса Христа, а це в межах 1600 років. Ця наука, як кінь, як бойова тварина, повинна була хоронила їх від гріхів навколишніх народів, і в кінці привести їх до Месії, до Ісуса Христа.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.15:1) І бачив я інше знамено на небі (в ориг.в небі), велике та дивне, сім Анголів, що сім кар вони мали, бо ними кінчався гнів Божий.
Гнів Божий за невірство, за перекручування Його Слова, за відкинення Бога як Царя, а бажання людського царя, закінчується покаранням. Все це відноситься не тільки до Ізраїля, а й до віруючих, яким Бог відкрився в Ісусі Христі.
(Об.15:2) І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення, стояли на морі склянім, та мали гусла Божі.
Море скляне, це душевне людство землі, яке буде піддане дії Духа Святого (з огнем перемішане) в плані докорів за блуд, воно стане прозоре як скло. Віруючі, періоду благодаті, покликані Богом до праці в час скорботи, які перемогли антихриста з душевною наукою (знамено і число його ймення), а в його образі і сатану, стануть над душевним людством (море скляне), з готовністю грати і співати пісню перемоги.
(Об.15:3) І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих (в ориг.народів)!
Пісню Мойсея співав не Ізраїль, а віруючі з періоду благодаті – челядники (домашні слуги Мт.24:45), покликані до праці в час скорботи, яким пророчим духом, а він свідоцтво Ісуса Христа, відкритий перебіг процесів другого приходу нашого Господа.
(Повт.32:36) Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного. (Повт.32 бажано проаналізувати повністю)
Пісню Агнця про великі і дивні діла Божі, можна ототожнити з молитвою Ісуса Христа до Отця.
(Ів.17:3) Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
(Ів.17:4) Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
(Об.15:4) Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з'явилися суди (в ориг.стали явні вимоги) Твої!
В часі скорботи, стануть явними, відкритими, або зрозумілими, вимоги Творця, відкриється Його святість. Всі народи переймуться страхом, але покаються в своєму блуді не всі.
(Повт.32:43) Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.15:5) А по цьому я глянув, і ось відчинився храм скинії свідчення в небі,
Після прийняття Ізраїлем Ісуса Христа своїм Месією, своїм Спасителем, коли вони стали з Ним на горі Сіон, а віруючі часу скорботи заспівали пісню Мойсея і пісню Агнця, тобто пісню перемоги, аж тоді відкривається храм скинії свідчення в невидимому духовному вимірі (в небі).
(Об.15:6) і сім Анголів вийшли з храму, і сім кар вони мали. Вони були вдягнені в шати льняні, чисті й ясні, і підперезані довкола грудей золотими поясами.
Духовні, службові особи, вийшли з храму, маючи кожний з них кару для покарання невіруючих людей часу скорботи, за відмову покоритись волі Бога, та прийняти Його Слово. Кожен Ангол караючи людство тою, чи іншою карою, буде робити зрозумілою причину покарання. Пояснення, на основі букви Писання, буде найбільш зрозумілим, тому і написано, що одяг духовних осіб – шати льняні (земні), чисті й ясні. Присутність золотих поясів, вказує на те, що шати Анголів, або пояснення їх будуть розкривати духовну суть провин людства.
(Подібно: «Жінка, зодягнена в сонце» Об.12:1)
(Об.15:7) І одна з чотирьох тих тварин (живих істот доб.мною) дала сімом Анголам сім чаш золотих, наповнених гніву Бога, що живе повік віку.
Кожна жива істота, тобто кожна Євангелія, говорить про волю Бога, а коли Його воля зневажається, то відповідно золота чаша (духовний зміст) наповняється гнівом Бога.
(Об.15:8) І храм переповнився димом від Божої слави, і від сили Його. Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчилися ті сім кар сімох Анголів.
Храм свідчення переповнюється душевним змістом (димом) Божої слави – в милості, в любові, та Його сили – сили в Дусі Святому. В храм входять тільки священники, і то після принесення жертви за гріхи свої і за гріхи народу.
(Пс.49:5) Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
Всі, хто вступив в заповіт з Богом над Його жертвою, якою є Його Син Ісус Христос, мають право ввійти в Його храм, але тільки після покарання невіруючих.
(Рим.6:23) Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

Роздуми над печатками, сурмами і чашами гніву, бажано проводити комплексно, для повнішого розуміння. (В дописі за 30.09.2013р. приєднані файли)
ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.16:1) І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!
Пролунав гучний, сильний голос з храму, який знаходився в небі, в духовному світі, тобто поступила команда виливати чаші гніву на землю, на людей, що живить в часі скорботи. Найперше, відповідна подія відбувається в духовному вимирі, а пізніше її видима ознака появляється на землі, в видимому тілесному прояві. Так для прикладу: найперше в духовному світі прийшов час послати на Землю Сина Божого, про Його народження, прийшов Ангол і звістив Марії, яка і породила Ісуса, але Його зорю в небі побачили мудреці, не видівши ще народженого Царя.
(Ам.3:7) Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам.
(Об.16:2) І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли (в ориг. І зробилась рана зла і недобра у) людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу.
При відкритті першої печатки, виявилось що заповідь Христа є над заповіддю Закону (Мт.5:27-28), тобто вершник на білому коні, виконав і переміг тілесний закон. Голос першої сурми говорив про відкриття старозавітнього слова Духом Святим, тому людям необхідно було врахувати це при поклонінні Богові, але вони цього не зробили. В результаті цього, перша чаша гніву виливається на людей сповідуючих тілесну доктрину, які мали знамено звірини й вклонились її образу (її науці), вони одержали злі і недобрі рани, тільки не на тілах, а в своїх душах (похоть тіла).
(Об.16:3) А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця, і кожна істота (в ориг.душа) жива вмерла в морі.
З другої чаші, Ангол виливає гнів Божий до моря, а море, це душевне людство. При відкритті другої печатки вершник на червоному коні взяв мир з землі (Мт.10:34), Ісус Христос приніс на землю не мир, а меча – Слово, і це Слово забрало душевний мир, принесло релігійні і конфесійні поділення. Коли залунав голос другої сурми, велика гора палаюча огнем була кинена до моря, тобто наука Господня палаюча огнем Духа Святого була кинена в душевну доктрину. Людство землі – Слово відкинуло, відкриття Духа Святого зневажило, тому кожна душа цього душевного моря, в часі скорботи, була втрачена для Бога (стала кров немов у мерця).

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.16:4) Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела, і сталася кров.
Річки та водні джерела, це слово Писання, для одних воно може бути на життя, а для інших на смерть.
(Ів.7:38) Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.
Води річок, чи водні джерела, зробляться живими тільки тоді, коли вони будуть оживлені Духом Святим, бо написано: «Бог є Дух» (Ів.4:24) і Його Слово буде живим тільки тоді, коли його оживить Дух Святий, в противному випадку це Слово буде тілесним, або душевним.
(Ів.7:39) Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього...
При відкритті третьої печатки, на вороному коні сидів вершник з вагою, і було сказано: «Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!». Поганам для спасіння душі (динарій), достатньо було увірувати в Ісуса Христа через Євангелію (Мк.16:15-16 – ківш пшениці), а Ізраїлю для спасіння душі (динарій) необхідно було увірувати в Ісуса Христа відкритого їм Духом Святим в Законі Мойсеєвім, в Пророках, і в Псалмах (Лк.24:44 – три ковші ячменю). Коли засурмив третій Ангол, зоря палаюча як світильник, спала на річки і водні джерела, і третина їх зробилась гіркою як полин, бо Дух Святий відкрив в слові Писання важливість спасіння народу Ізраїля, а для багатьох людей часу скорботи, ця вода згіркла. Тому гнів Божий виливається на річки і водні джерела, після чого, слово Писання буде відкриватись тільки на рівні душевного розуміння (сталася кров), або на рівні тілесного – букви. Людству осягнути спасіння для своїх душ, через душевне, чи тілесне розуміння Писання буде неможливо.
(Об.16:5) І почув я Ангола вод, який говорив: Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!
(Об.16:6) Бо вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!
Службова особа, духовного світу, через яку Бог пильнував і пильнує над Своїм Словом, схвально сприйняла покарання людства третьою карою, бо не тільки проливалась тілесна кров святих і пророків, а ще більше зневажалось, проповідане ними пророче слово, відкрите Духом Святим.
(Об.16:7) І я чув, як жертівник говорив: Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!
Жертівник в духовному світі, на який була положена Досконала Жертва, заради спасіння людства (Ів.3:16), теж схвалив правдиві і справедливі суди Божі.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.16:8) А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем.
В слові Писання, слово Господнє уподобляється (прирівнюється) сонцю:
(Пс.83:12) Бо сонце та щит Господь, Бог!...
(Вих.34:29) …Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним. Теж Об.12:1
Слово Господнє, під дією Духа Святого випромінює Славу Божу. В результаті вилитої четвертої чаші, Слово почало палити (судити) людєй огнем Духа Святого. При відкритті четвертої печатки, на блідому коні їхав вершник, ім’я якому Смерть – духовна смерть. Бог є Дух і Його Слово духовне, хто зневажив, відкинув духовне вияснення Слова, яке під дією Духа Святого стає пророчим, той помирав духовною смертю. Коли засурмив четвертий Ангол, затьмилася третина (духовна частина) сонця, місяця і зір, так, що ясність дня і ночі зменшилась на третину. День – період благодаті, ніч – час скорботи, ясність дня і ночі визначають: буква Писання, душевне розуміння Писання, та духовні відкриття Писання Духом Святим, ось ця ясність і зменшилась на духовну частину.
(Об.16:9) І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому.
Люди часу скорботи, зневажили духовні відкриття, які докоряли їм і судили непокірних, вони зневажали Ім’я Бога, тобто Його науку, в учинках своїх не покаялись і слави Богові не віддали.
(Об.16:10) А п'ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики,
В другій половині часу скорботи, звірина з моря (антихрист) із своїм престолом, а це престол сатани (його велич і влада Об.13:2), буде утверджувати владу і визнання через своє число (666), а воно - душевна доктрина. Ось на цей престол і виливається чаша гніву Божого, в результаті чого, відкриється правда про підступ антихриста і його царство затьмиться, а люди побачивши своє лукавство, від болю будуть кусати свої язики, якими вони славили і визнавали антихриста своїм спасителем.
Відкриття п’ятої печатки, дало можливість побачити духовний жертівник – Божий план спасіння людства і душі, які пострадали відстоюючи волю Божу. Під час п’ятої сурми, буде мати місце зверхність душевного розуміння Писання і члени спільнот (сарана), в цьому часі, дуже агресивно будуть відстоювати і захищати свої душевні переконання.
(Об.16:11) і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!
Коли Ангол вилив п’яту чашу гіву Божого, відкрився реальний стан людства (біль, болячки душі), та блуд їхньої релігії, але в учинках своїх вони не покаялись.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.16:12) Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Єфрат, і вода її висохла, щоб приготовити дорогу царям, які від схід сонця.
Шостий Ангол вилив гнів Божий із золотої чаші, яку йому дала жива істота (Євангелія), на велику річку Євфрат, води якої символізують розум Ізраїля, який вони одержали, сповідуючи законовчення, дане їм Богом через Мойсея.
(Сірах 24:28) він (Закон) наповнює разумом, як Євфрат і як Йордан під час жнив;
В час скорботи, води законовчення себе вичерпали (вода її висохла), бо Закон людину не оправдував і не міг дати спасіння для її душі. На схід від Євфрату знаходилась Асирія, яка названа чином рук Божих.
(Іс.19:25) бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: Благословенний народ мій Єгипет, і Асирія, чин Моїх рук, та Ізраїль, спадщина Моя!
Асирія символізує закон, основою якого є десять заповідей (царі), яким буде готуватись дорога в Вавилон, тобто в час скорботи. Творець дав Закон Ізраїлю, щоб хоронити їх від поклоніння ідолам народів, які жили кругом Ізраїля, а в кінці привести їх до правди, до Ісуса Христа.
(Іс.42:21) Господь захотів був ради правди Своєї, звеличити та прославити Закон.
Ці царі будуть основою всіх релігій світу і антихрист використає їх в своїй доктрині, щоб тримати всі народи в покорі.
Під час відкриття шостої печатки, сталось велике трясіння землі, бо людство зрозуміло помилковість своєї релігії, що призведе до страху і трепету, а Слово вже не буде світлом, а стане тьмою. Коли пролунав голос шостої сурми, то були розв’язані чотири Анголи при великій річці Євфрат, які убили третину людей. Ці люди загинули (не в тілі) для тілесної і душевної доктрин, але зробились духовно живими для Бога, а дві третини людей (тілесні і душевні) не покаялись.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.16:13) І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,
В час, коли буде вилита шоста чаша, доктрина сатани (змія), антихриста (звірини) і неправдивого пророка (тілесне тлумачення Писання), буде холодною, слизькою і непостійною, як жаба – холодна, слизька і постійно скаче.
(Об.16:14) це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту (в ориг.на царів всієї землі), щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
Холод, слизькість і непостійність, як характер доктрини антихриста (духи демонські), будуть присутні при сповідуванні кожної з десяти заповідей (на царів всієї землі), людьми часу скорботи, які вийдуть воювати, як з Ізраїлем, так і з святими часу скорботи.
(Нав.11:5) І змовилися всі ці царі (десять доб.мною), і прийшли й таборували разом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем.
(Об.16:15) Ось іду (в ориг.приходжу), немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!
Прихід нашого Господа, як Він сказав (Мт.24:42-44) буде несподіваним, то якими чуйними повинні бути вірні, як сумирно необхідно ходити із Словом Його, щоб зберегти себе в праведності Христовій.
(Об.16:16) І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.
Для останньої битви, всі противники Господні, будуть зібрані в місце Армагеддон, що значить вершина гори Магеддо, а значення цієї назви місто щастя. Місто щастя, це наука часу скорботи, ціль якої – догоджання тілу і душі.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.16:17) Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: Сталося!
При відкритті сьомої, останньої печатки, розкрився духовний зміст книги, що в руці Сидячого на престолі, а дня голосу сьомої, останньої сурми, довершилась таємниця Господня, тобто стався факт спасіння народу Ізраїля. Гнів Господній, із сьомої чаші, виливається на все душевне (повітря) людство часу скорботи. Гучний голос, голос, який почують усі і духовні, і душевні, і тілесні (Ів.12:28-30), пролунає з небесного (духовного) храму, з престолу, а він наука і влада Бога, і цей голос вкаже на те, що сталось спасіння народу Ізраїля, Божий план спасіння людства – завершився.
(Об.16:18) І сталися блискавки й гуркіт (в ориг.голоси) та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі. Великий такий землетрус, (такий міцний в ориг немає)!
Даний вірш, говорить про відкриття печаток (сталися блискавки), про попереджувальні голоси сурем (стались голоси), про покарання, вилиття чаш гніву (стались громи). Після завершення всіх цих процесів, людство Землі, кінця часу скорботи, побачить свою приреченість, втрату можливості осягнити спасіння для своїх душ, вони переймуться великим страхом і трепетом (сталось велике трясіння землі). Відколи людина живе на Землі, такого великого землетрусу ще не було, ще ніколи не було такого, щоб людина втратила можливість спасти свою душу.

ПРОДОВЖЕННЯ
(Об.16:19) І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву...
Місто велике – Єрусалим – місто миру, це наука Господня, і в часі скорботи, вона розділиться на тілесну, душевну і духовну складові, при відкритті цілої правди, попадали людські науки (міста), а це тілесна і душевна доктрини. Великий Вавилон, велике замішання часу скорботи, одержить чашу вина гніву Господнього.
(Об.16:20) І зник кожен острів, і не знайдено гір!...
При відкритті цілої правди Божої, правди в Дусі Святому, відпаде доцільність існування тілесних і душевних спільнот людей (зникнуть острови), деномінаційні науки (гори) втратять свою актуальність.
(Об.16:21) І великий град, як важкі тягарі (в ориг.важкий талант), падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара Його була дуже велика!
Великий град, це заморожена вода, або слово Старого заповіту, як важкий талант, велика цінність, буде падати з неба, з духовного світу на людей, на противників волі Господньої. Але ж Бог від початку, говорив про кінець.
(Іс.46:9) Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я,
(Іс.46:10) що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,
Люди, часу скорботи, будуть зневажати докори відкритого Слова Божого, бо ці докори будуть дуже великими і важкими, але відкриття Свого Слова, Бог зберігав на час кінця.
(Йов 38:22) Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,
(Йов 38:23) які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?