(Об.9:3) А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць (в оригіналі владу), як мають міць (в оригіналі владу) скорпіони земні.
(Iс.40:22) Він є Той, Який сидить над кругом землі, і ті, що живуть на ній, – як сарана перед Ним …
(Єзк.2:3) …Я посилаю тебе до синів Ізраїлевих, до людей непокірливих, які збурилися проти Мене…
(Єзк.2:6) А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся слів їхніх, якщо вони бур’яном і терням будуть для тебе, і ти будеш жити у скорпіонів; не бійся слів їхніх і не бійся лиця їх, бо вони бунтівний дім;
В часі п’ятої сурми, в часі душевного вияснення Старого заповіту (криниці Якова), виділяться члени церков (сарана), які будуть старатися сповідувати Закон на рівні Ізраїля (скропіонів) і присвоять собі їх владу, владу Закону.
(Дії 15:5) Тодi встали деякi з фарисейської єресi, якi увiрували, i говорили, що треба обрiзувати язичникiв та заповiсти їм додержувати закон Мойсеїв.
(Об.9:4) І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жодній зелені, ані жадному дереву, але тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.
(Іс.40:7) Засихає трава, в’яне цвіт, коли дуне на нього подув Господа: так і народ – трава. (також Іс.40:8)
Душевні члени церков (сарана), не будуть шкодити людям землі (земній траві), вони не будуть шкодити зелені (слову Писання), бо й самі її споживають.
Сарана не буде шкодити тим служителям (деревам), які з неї вийшли, які проповідують душевне. Вона не може шкодити Ізраїлю, бо вони мають печатку Божу, а буде шкодити віруючим, залишеним на час скорботи, водимим Духом Святим, тим «хто має засвідчення Ісусове… Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва».
(3Ів.1:9) Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
(3Ів.1:10) Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.
(Об.9:5) І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину.
Сарана буде мучити віруючих в другій половині часу скорботи, їх мука буде зводитись до заборони проповіді Слова в Дусі Святому, пророчого Слова, вигонити з церков. Порівюється ця мука з мукою від укусу скропіона, у людини після укусу піднімається температура, вона відчуває слабість, запоморочення голови, деколи цей укус приводить до смерті.
(Об.9:6) І в ті дні люди смерти шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захотять, та втече від них смерть!...

(Об.9:7) А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих; а на головах у неї немов би вінки, подібні на золото, а обличчя її немов людські обличчя.
Душевні члени спільнот (сарана), в цьому часі, дуже агресивно будуть відстоювати і захищати свої душевні переконання. На головах у них не золоті вінки, а подібні на золото, вони всякими способами, і зовнішніми, і внутрішніми будуть намагатись показати свою духовність. Кінець цього вірша говорить, що цю душевну доктрину будуть сповідувати люди (Iс.40:22).
(Об.9:8) І мала волосся як волосся жіноче, а її зуби були немов лев'ячі.
Жінка в писанню, дуже часто символізує спільноту людей, тому вислів волосся жіноче вказує що це людські спільноти, які мають лев’ячі зуби, тобто озброєні законом (домінаційним), яким і будуть кусати.
(Об.9:9) І мала вона панцери, немов панцери залізні; а шум її крил немов шум колесниць, коли коней багато біжить на війну.
Панцери сарани, немов залізні, панцер служить для захисту, а сарана буде захищатись законом домінації, шуму буде багато і ревність буде бутафорна.
(Дан.2:40) А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.
(Об.9:10) І мала хвости, подібні до скорпіонових, та жала, а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям.
Скорпіон має жало в кінці хвоста, для того щоб вжалити, він піднімає хвіст через голову на перед і так жалить. Сарана подібно, буде жалити тим, що вона пройшла, що у неї залишилось від попередніх часів. Шкодити вона буде п'ять місяців в кінці часу скорботи.
(Об.9:11) І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!
Використовувати її бутафорну ревність, в часі скорботи, буде сатана (Аваддон, Аполліон – погубник) через антихриста.
(Об.9:12) Одне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!

(Об.9:13) І засурмив шостий Ангол, і я почув голос одного із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,
З відкриттям шостої печатки, відкрився Божий план спасіння людства і сталось велике трясіння землі, трясіння сповідуючих тілесну доктрину, хибну доктрину.
Золотий жертівник перед Богом, це духовний жертівник, це Божий план спасіння людства, на який покладена досконала жертва – Син Божий.
(Ів.3:16) Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
(Ів.3:17) Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.
В періоді благодаті, протягом двох тисяч років, спасіння своєї душі осягали в основному погани, але всьому є початок і всьому є кінець.
(Об.9:14) що казав шостому Анголові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох Анголів, що пов'язані при великій річці Ефраті.
При закінченні часу поган, часу Єгипту з річкою Ніл, прийшов час звіщення спасіння Ізраїлю з крайньою річкою на сході Євфратом, яка протікала через Вавилон (замішання), який є образом часу скорботи. При розв’язанні чотирьох Анголів, почавсь відкривати поганам заповіт Господа з Авраамом, про спасіння народу Ізраїля, про що говорив Ісус Христос в чотирьох Євангеліях.
(Бут.15:18) І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
(Об.9:15) І були порозв'язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.
В часі скорботи, Ізраїль попечатаний духовною печаткою (7 розділ Об.), після цього, чотири Анголи розв’язані і чотири вітри відпущені, кожну годину, кожен день, кожен місяць і рік, в часі скорботи, буде проповідуватись Божий план спасіння людства. Для багатьох, живучих на Землі, правда про спасіння народу Ізраїля виявиться гіркою, і тільки третя частина (духовні) зможуть це прийняти, тому вони помруть (не в тілі) для тілесних і душевних, але зробляться живими для Бога.

(Об.9:16) А число кінного війська двадцять тисяч раз по десять тисяч; і я чув їхнє число.
Число кінного війська надзвичайно велике, числове значення невідоме і довідники не подають вияснення.
(Об.9:17) І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.
Сидячі на бойових конях, воїни з панцерами, тобто з захистом огняним – духовним, гіацинтовим – душевним, сірчаним – тілесним (буква Псання). Коли сірка горить в огні, то виділяється багато диму, при сповідуванні слова Писання в дусі, виділяється багато душевної ревності.
Дорогоцінний камінь гіацинт, відповідає одинадцятому Апостолу Ісуса Христа, Симону Кананіту (Мт.10:14), або Симону званому Зилотом (Лк.6:15).
(Об.21:14) Стіна міста має дванадцять підвалин, і на них імена дванадцяти апостолів Агнця.
(Об.21:20) …дев’ята топаз, десята хризопраз, одинадцята гіацинт, дванадцята аметист.
(Мт.10:2) Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його,
(Мт.10:3) Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм,
(Мт.10:4) Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і зрадив Його.
Довідка: Симон Кананіт, або Зилот – один з 12-ти Апостолів. Зилоти складали фанатичну секту Юдеїв і відрізнялись особливою ревністю в дотриманні обрядового закону. Канонітом звався тому, що походив з Кани.
Наука (коні), яку будуть сповідувати вершники, буде владною (немов лев’ячою), від цієї науки буде виходити перше огонь – слово духовне, потім дим – душевне вияснення, а в кінці, на підтвердження, сірка – слово букви, слово Писання.
Вершники, це віруючі періоду благодаті (слуги пана Мт.24:45), введені в час скорботи, для засвідчення жувучим на Землі про Божий план спасіння людства, про завершення часу спасіння людської душі.

(Об.9:18) І побита була третина людей від цих трьох поразок, від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.
(Зах.13:9) І введу цю третю частину у вогонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, й очищу їх, як очищають золото: вони будуть закликати ім’я Моє, і Я почую їх і скажу: “це Мій народ”, і вони скажуть: “Господь – Бог мій!”
Людство Землі поділене на три складові групи, на духовних, душевних і на тілесних. Огонь (духовне), дим (душевне) і сірка (тілесне, слово Писання), будуть виходити з ротів коней (наука вершників), третя частина людства (духовні), приймуть цю науку і помруть (не в тілі) для світу, але зробляться духовно – живими для Бога.
(Об.9:19) Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів (в ориг.зміїв), що мають голови, і ними вони шкоду чинять.
Сила коней (цієї науки) в огні (духовній силі), в димі (душевному виясненні) та в сірці (тілесному підтвердженні, словом Писання). Сила науки вершників, ще в свідченні про вірність віруючих християн науці Христовій, науці Євангелії в попередніх часах, часах гонінь, переслідувань (хвости коней):
(Об.3:9) Я знаю діла твої, і біду, і убозтво, але ти багатий…
Голови зміїв, це докори, поколінню часу скорботи в літепності:
(Об.3:16) А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст...
(Об.3:19) Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся!
(Об.9:20) А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.
(Об.9:21) І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх...
В вірші (Об.9:18) говориться, що третя частина людей (духовних) була побита, то дві третих (душевні і тілесні) поклонялись демонам і ідолам золотим (духовним, сатана теж духовна особа), срібним (душевним), мідним (слову), кам’яним (закону), дерев’яним (релігійним високопосадовцям), що не можуть вони ані бачити, ані чути, бо духовні очі і вуха закриті, то не можуть вони і ходити в дусі. Вони вбивали вірних в серцях своїх, чинили блуд з цінностями світу цього, присвоювали собі (крали) те, що належить Ізраїлю.
(Зах.13:8) І буде на всій землі, – говорить Господь, – дві частини на ній будуть знищені, вимруть, а третя залишиться на ній.
Дана категорія людей, в цьому часі, назавжди втратить можливість духовного відродження, вони для Бога духовно помруть, хоча залишуться живими в тілі.

Тобто, ви хочете сказати, що частина людей, якби не намагалися, якби не прагнули, все одно приречені на загибель? Що вони наперед були призначені на це?

taras 15, це не я так кажу, так написано в (Об.9:20 та Об.9:21), що вони не покаялись, а в (Зах.13:8) написано, що вони будуть знищені, вимруть. Ця категорія людей, мала шанс на покаяння до шостої сурми, але вони не намагались і не прагнули це зробити.
А на рахонок твого вислову «Що вони наперед були призначені на це?», має місце така думка як «передбачання», я особосто категорично проти неї, бо написано:
(Рим.10:13) Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.

Що значить "духовно помруть"? Якщо помруть, то значить вони жили, тобто вже були народжені від Духа? Очевидно, що мова йде про тих, що є членами церкви (на всій землі), чи не так?

Згідно (Зах.13:8), вони будуть знищені, вимруть, а згідно (Об.9:20), поклонялись «демонам, і золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити», це могли робити тільки люди, не народжені з гори. На рахунок Вашого, «що мова йде про тих, що є членами церкви (на всій землі)», а хіба нині в християнських спільнотах мало тілесних і душевних, це про них і говориться.

Ви вважаєте, що хто вже народився згори, ніколи не відступить (не помре), щоб чинити неправду?

Шановний Сонячник, я хочу вважати як написано, а написано:
(Ез.18:24) А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!
Хто народився з гори і збереже себе від неправди, до дня відходу з цього дочасного світу, такий буде жити.