(Дан.7:8) Я приглядався до тих рогів, аж ось поміж ними піднісся ріг інший, малий, а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним. І ось у того рога очі, як очі людські, і уста, що говорили про великі речі (в оригіналі - зарозуміло).
Серед тих, що сповідують Закон зародиться доктрина заміщення, цей ріг з очима людськими, мовою зарозумілою, гордою (характеристика певної групи людей), забажає зробити себе намісником Бога на землі, вирвавши з коренем три перші заповіді, а саме:
I. Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства; нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
II. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнивий…
III. Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно…
(Дан.7:25) і проти Всевишнього буде говорити слова і пригнічувати святих Всевишнього; навіть мріятиме відмінити у них святкові часи і закон, і вони віддані будуть у руку його до часу і часів і напівчасу.
Згідно цього вірша, ріг превознесеться та надумає відмінити четверту заповідь і Закон. Панування його і пригнічування святих Всевишнього, буде відбуватися в час, часи і напівчасу (три з половиною роки, 42 місяці, або 1260 днів), тобто у другу половину часу скорботи.
(Дан.7:9) Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Старий днями (Давний днями). Одежа Його біла, як сніг, а волосся голови Його немов чиста вовна, а престол Його огняне полум'я, колеса Його палахкотючий огонь.
(Дан.7:10) Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги.
Сидячий на престолі Вічний, а назва Давний днями, дана по відношенню до тимчасового земного буття. Престол Його огняне полум’я – влада духовна, колеса Його палахкотючий огонь – вічність духовного життя і руху, огненна річка пливла й виходила з-перед Нього – Дух Святий виходячий від Нього.
(Ів.7:38) Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.
(Ів.7:39) Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього.

(Дан.7:11) Я бачив того часу, що від голосу великих (зарозумілих) слів, які цей ріг говорив, я бачив, аж ось був забитий той звір, і було погублене тіло його, і було віддане на спалення огню.
Четвертий звір (сьома голова) забитий, через зарозумілість малого рогу і говорення слів проти Всевишнього. Сатана вирішив прискорити час скорботи і задіяти свою доктрину заміщення, через малого рога (антихриста).
Бог свавільство сатани зупинив до встановленого Ним часу.
(Дан.7:12) А решті тих звірів відняли їхнє панування, а довгота в житті була їм дана аж до усталеного часу та години.
Дія трьох звірів з шістьма головами призупинена до часу настання скорботи, визначеного Творцем.
(Об.13:3) А одна з її голів була ніби забита на смерть (в оригіналі смертельно поранена), але рана смертельна її вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною!
Про смертельну рани говорилося вище, а вздоровлення цієї рани станеться тоді, коли прийде час скорботи і змій (сатана), як образ четвертого звіра, дасть звірині з моря (антихристові) «свою силу, і престола свого, і владу велику».
(Об.13:4) І вклонилися змієві, що дав владу звірині. І вклонились звірині, говорячи: Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?
Поклоніння звірині з моря (антихристові) рівнозначне поклонінню змієві (сатані).
(Об.13:5) І їй дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці.
Згідно цього вірша час дії звірини (антихриста) сорок два місяці, друга половина скорботи.

(Об.13:8) І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах (в оригіналі в книзі) життя Агнця, заколеного від закладин світу.
В часі скорботи на землі будуть ті, що зписані в книгу життя Агнця і які не записані. В слідуючих віршах говориться про важривість розуміння і умову записання в книгу життя Агнця.
(Об.13:9) Коли має хто вухо, нехай слухає:
(Об.13:10) Коли хто до полону веде, сам піде в полон. Коли хто мечем убиває, такий мусить сам бути вбитий мечем! Отут терпеливість та віра святих!
Переклад даного вірша невдалий, в оригіналі звучить так: «Коли хто в полон, в полон йде, коли хто в мечі бути вбитому, йому в мечі бути вбитому. Отут є стійкість і віра святих.»
Подібний вислів є в деяких місцях книги пророка Єремії:
(Єр.21:8) …Так говорить Господь: Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти.
(Єр.21:9) Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, і від голоду та від моровиці; а той, хто перейде і прийде до халдеїв (в полон доб.мною), що вас облягають, буде жити, і стане йому душа його за здобич.
Ще в (Єр.15:2), (Єр.43:11).
Для того, щоб бути записаним в книгу життя Агнця необхідно піти до Нього в полон, якщо ні, то вклоняться звірині і будуть вбиті в мечі (в слові), який виходить з уст Агнця.
(Об.19:21) А решта побита була мечем (в оригіналі в мечі) Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його...
До скорботи Ізраїль знаходився в полоні Закону, а в час скорботи йому необхідно перейти в полон до Месії на Якого вони чекають, на Кого вказував Закон, щоб бути записаними у книгу життя.
(Гал.3:24) Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вiрою;
(Рим.10:4) бо кiнець закону – Христос, на праведність кожного‚ хто вiрує.
Псалом 125
1 Коли повертав Господь з полону Сіон, нам здавалося, що то був сон.
2 Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: "Велике сотворив Господь над ними".
3 Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем.
4 Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь.
5 Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю.
6 Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої.
П’ятий і шостий вірші, цього псалма говорять про тих, хто буде працювати в часі скорботи.

А як на мене, невдало у вас. Коли вже так не хочеться вжити дієслово веде (в полон), або бере, хоча б тире поставили: «Коли хто в полон, -- в полон йде», тоді за контекстом від слова йде, легше здогадатися що мова про тих, хто полонить когось. І оте "в мечі вбитотму",. звучить якось воно по-тарабарськи. Мечем вбитому, або від меча, тим паче в інших перекладах так і є, практично так само як і у використовуваному вами огієнківському.

- переклад Хоменка: -- Як хто в полон бере - сам у полон піде він; як хто мечем убиватиме, мусить сам бути мечем убитий, тут терпіння і віра святих.
- Російський синодальний переклад: -- Кто ведет в плен, тот сам пойдет в плен; кто мечом убивает, тому самому надлежит быть убиту мечом. Здесь терпение и вера святых.
- англійською мовою KJV: -- He that leadeth into captivity shall go into captivity: he that killeth with the sword must be killed with the sword. Here is the patience and the faith of the saints.

І ототі одні за одним пояснення біблійних цитат,. то що виходить, той хто читає Святе Письмо, самотужки не здатен второпати, про що читає?.
Розуміючи ваші благі наміри, не впевнений що до їхньої ефективности. Пояснювати Писання людям можна і треба, але краще тоді, коли є конкретна потреба.

Я використовую при дослідженні
НОЫЙ ЗАВЕТ
на греческом языке с подстрочным переводом на русский язык
РБО Санкт – Петербург 2003

(Мт.22:36) Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
(Мт.22:37) Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
(Мт.22:38) Це найбільша й найперша заповідь.
(Мт.22:39) А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
В Ісуса Христа на першому місці любов до Господа Бога, а на другому – любов до ближнього.
(Ів.1: 29) Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
(Об.13:11) І бачив я іншу звірину, що виходила з землі. І вона мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій.
Звірина з землі (з тілесного) поміняє місцями дві згруповані заповіді Господа, щоб зробити підготовку для дії першої звірини, що вийшла з моря (з душевного). На перше місця будуть поставлені душевні цінності, а на друге духовні.
Подібно:
І Люби свого ближнього, як самого себе!
ІІ Люби Господа Бога свого, всім серцем своїм …
(Об.13:14) І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча, та живе.
Сьогодні багато екстрасенсів, ворожбитів, астрологів займаються лікуванням, прогнозуванням в бізнесі, економіці, політиці і т.д., намовляючи людей поклонитись матеріальним і душевним цінностям.
(Дії 8:9) Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.
(Дії 8:10) Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!
(Об.13:16) І зробить вона, щоб усім малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола,
Духовний спирається (правиця) на науку Господню і думкою (чоло) прислухається до голосу Духа Святого.
(Об.13:17) щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...
Проповідник продає слухачам знання і відкриття, дані йому Богом, за нагороду в небесах, а слухачі купують ці цінності. Коли проповіник продає духовне, а слухачі душевні, він не зможе продати, бо слухачі не схочуть купити, або наоборот.
(Об.13:18) Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське (душевне доб.мною). А число її шістсот шістдесят шість.
Ціль звірини з моря привести поклоніння людини Богові не в Слові, в душевних роздумуваннях і духовних відкриттях, а в 6,6,6 (душевне, душевне, душевне). Бог поклоніння Собі в 6,6,6 не прийме.
Детальніше в темі «Число зівірини з 13 розділу Об’явлення – 666»