В наш час, наприклад, в Україні єпископи наділені необмеженою владою, а пресвітери навпаки майже немають права керувати церквою. В листі ап. Павла до Тита 1:6-9 пишеться про пресвітерів, а далі про єпископів і не робиться між ними ніякої різниці. Тим більше, що у Обявленні 2-3 розділах Христос звертається до Анголів певних церков. Я думаю, що тут розуміється пресвітер, а не "вищестоящий" єпископ, архієпископ, папа Київський і всія Русі чи інший хто (так звана "вища влада"). У Бога є чіткі відносини з пресвітером церкви без ніяких посередників. І Він за церкву не спитає когось іншого, як тільки пресвітера!

А що думаєте ви?
Як у вашій церкві?

а навiщо тодi єпископ яку вiн несе працю

Якщо пресвітер церкви стане епископом і залишиться з тими самими обовязками які у нього були раніше, то тут нічого поганого нема. А якщо починають (як зараз) придумляти всілякі "вищестоящі інстанції" з єпископів щоб "контролювати" всіх пресвітерів-це вже біда і не по-євангельськи!!!

Я так розумію, що єпископ - це старший пресвітер.
Тобто якщо певна церква має декілька помісних общин, то у кожної помісної общини є свій пресвітер, який несе відповідальність за свою общину.
У той же час, в кожній церкві є старший пресвітер, тобто єпископ, який несе відповідальність перед Богом за всі ті общини, які доручив йому Господь. Тобто у єпископа більша відповідальність.
Адже, якщо пресвітер не може самостійно вирішити якусь проблему, тоді він може порадитися з єпископом.
Єпископ вирішує загальноцерковні питання, або такі питання, які не може вирішити пресвітер.
У нашій церкві Господь Сам поставив як пресвітерів, так і старшого пресвітера.

Я уже у когось питався як це практично зрозуміти " Господь Сам поставив". Можливо ти даси відповідь.

Ну, в нашій церкві це було так (це було вже дуже давно, в часи комуністичних гонінь). Спочатку група віруючих почали збиратися самі собою (без пресвітера). Але вони молилися, щоб Господь управив ними так, як Йому угодно.

Тоді в одній церкві зовсім в іншій місцевості Господь сказав одному брату, що там то й там є діти Божі, яким потрібна допомога. Бог сказав, де знаходиться це село, як виглядає та хата, куди потрібно прийти, щоб рукоположити братів на служіння. От вони й прийшли туди (їх ще тоді зразу не пускали, боялися, бо думали що то з КГБ), сказали, що їх послав Господь, щоб рукоположити пресвітерів. І причому тоді Господь сказав конкретно, кому яке служіння доручає. І були рукоположені пресвітери, а також диякони. Виконавши доручення від Бога, передали церкву Господеві, а самі повернулися назад. От і все.
Церква просто звернулися до Бога, а Бог прислав Сам братів з далекого краю, щоб рукоположити.

А що зараз заважає в простоті звернутися до Бога? Якщо є в кого потреба, то нехай з вірою звернеться до Бога (а не до пророків), а Господь вирішить цю проблему так, як Йому буде угодно.

Оце розумію конкретна відповідь, без всяких там "духовних" слів. У нас у тернополі щось було похоже, але навборот, в нас одні відділилися від Церкви і той що відділив їх, жив з гріхом (не буду розписувати), а община запідозріла що щось не так іпоїхала до пророка, і він сказав гріх. І вони його зняли і вилучили.

Так в апостольський час це були однакові служіння (слова синоніми). Про появу в післяапостольський час служіння єпископа як вищестоящого над пресвітером трохи писалось в сусідній темі http://forum.jerelo.info/viewtopic.php?t=206&start=15