Христос сказав своїм учням:
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! Iван.20:23

Що означають ті слова?

Щож, на перший погляд досить просте місце, але викликає багато роздумів. Якщо звернути увагу тільки на одне місце Писаня то складається враження, що Господь передав людині право відпускати, або залишати гріхи. Якщо це так то виникає ряд супутних запитань: як може людина яка сама согрішає простити гріхи іншому, як людина простить гріхи коли вона не в змозі закрити їх нічим, не може людина за чиїсь гріхи заплатити(присуд Божий-за кожен гріх має бути смерть), отже гріх може простити тільки той, хто за нього заплатив своєю смертю, це Ісус Христос. Щоб зрозуміти значення цих слів потрібно зрозуміти до кого адресовані ці слова, здається відповідь проста- до апостолів, а вірніше до новоутвореної церкви яка складалась з апостолів. До неї ж були адресовані слова: "Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі." Матвія18:18 вище говорилось, що робити з прогріхами брата, а нижче говориться, що "...коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї,-станеться їм від Мого Отця, що на небі!" Матвія18:19 (хто хоче прослідкувати за думкою, місце для роздумів Матвія18:15-20, Івана20:23) отже думка така, що право простити чи затримати гріхи дано церкві Христа. На практиці це право застосовується , при вилучені з церкви, при повторному прийняті в церкву, адже церква вирішує простити, покарати, чи вилучити члена церкви за негідні вчинки. Рs.здається думку мою ви зрозуміли. Можливо хтось знайде граматичні помилки- вибачайте.

Я теж так розумію, але католики цей вірш розуміють по інакшому.

Що ж зробимо, католики можуть розуміти, або нерозуміти це місце як хочуть. Але відповідь вони будуть давати Богові. Хоча цікаво булоб взнати думку католиків про це місце Писаня.

От Він і прощає, через тих, що від Нього Духа Святого прийняли.

Та чи апостоли не такі самі люди, пане Апостол1 ?
А церква, хіба не ті, хто тримаються Голови.
Нічого тут роздумувати, як СКАЗАНО, так воно і Є.
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

Авжеж, перед Богом усі відповідатимемо.
Тільки от у католиків є чим відповісти й тут.

От Він і прощає, через тих, що від Нього Духа Святого прийняли. Якщо можеш детальніше поясни як це практично відбувається в католицькі церкві


[/quote]Авжеж, перед Богом усі відповідатимемо.
Тільки от у католиків є чим відповісти й тут.[/quote] напишіть будь ласка чим же все таки думають оправдовуватись католики.

Та як, приходить людина до священика й каже, що хоче висповідатися. Розповідає про усі свої прогрішення й каже, що жалує за вчинене. Священик вислуховує, й або дає розрішння (у більшости випадках), або ні.

Молитва, яку читає священик після сповіді над тим, хто покаявся:
Господь Бог наш Ісус Христос Своєю благодаттю і чоловіколюбством нехай простить тобі, чадо (ім’я), усі гріхи твої. І я, недостойний ієрей, владою, мені даною, прощаю і розрішаю тебе від усіх гріхів твоїх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Оправдовуються ті, хто не тримається НАПИСАНОГО й вимушені лукавити. У нас же Слово Його.
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

Хочу ще уточнити одну деталь: чи передбачає ваша віра можливість одержання прощення без сповіді перед священиком?

Коли не має священика, так. Коли ж свідомо обходити священика, це буде лукавством, а там де лукавство, немає щирості каяття. І тут уже не стільки важливою є сама особа священика, бо вирішує не він, а Господь.

Визначальною і є віра в Слово Його. Коли людина проникається Ним, тоді й постає внутрішня потреба слідувати Йому. Як можна не хотіти йти до сповіді, коли Слово Господнє вказує на це!
Скажете, що слова Господа були звернені до Апостолів, але Апостоли прості смертні люди, й не має нічого дивного, що після себе зоставаляють своїх правонаступників. Бо Слово Боже вічне й дієве по сей час. Перебуваючи з Ним й ідуть до сповіді.

Браття, я відразу також так думав, але коли задумався над цими словами, порівнюючи їх зі Словом Христовим: 14 Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших. (Матв.6:14-15)
то я зрозумів, що прощення кожного з нас залежить не від бажання апостолів чи священиків, а саме від нас самих: чи прощаємо ми нашим винуватцям.

І так роздумуючи над цими словами, я подумав, а чи не означають вони: Хто гріхи простить, проститься йому, а хто затримає, то затримаються йому! Iван.20:23

А хіба може служитель чи церква затримати гріх, хіба не хоче Господь всіх привести до пізнання Правди? Вилучити з церкви - це легше всього, але чи цього хоче Господь. Однак, мабуть, кожен служитель церкви повинен достигати любові навіть до безнадійного грішника і молитися за його покаяння і навернення. Ап.Павло закликає: Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового. (Гал.6:2)

В Івана 20:23 написано не хто, а кому. Це різний смсл.
Й не варто тут прирівнювати до (Матвія 6:14-15), бо там йдеться про прощення тих, хто перед нами завинив й не обов'язково що вибачився.

Так написано ж, кому затримаєте, то затримаються.
Гадаю не варто допасовувати написане, під власне розуміння.

А чому саме до священника йдуть люди сповідатися, адже ти сам писав, що апостоли - це ті ж самі люди, а отже, можна піти до Івана Кривого, розповісти йому свої гріхи і той простить (відпустить) і Бог йому теж відпустить... Очевидно, в перекладі помилка: замість ТОМУ, ХТО написали КОМУ. Отже правильно: тому, хто гріхи простить - йому проститься, що повністю відповідає духу Писання. Католицьке ж розуміння неправильне, бо суперечить словам Ісуса Христа, наведені у попередньому коменті. Якщо одна людина не простить іншій, то хіба простить їй Бог?
Крім того, священник не має повноваження прощати гріхи, які ця людина зробила перед Богом, чи перед іншою людиною. Священник може простити тільки тоді, коли ця людина згрішила перед священником.

Так, Yur, від точності перекладу одного займенника смисл міняється. На жаль, не маю зараз часу дослідити грецький текст. Але я цей варіант лише запропонував для роздумів.
У такому випадку, чи має владу священик відпустити мій гріх, якщо я не можу простити своєму кривднику?Оце власне і не зрозуміло: за яких обставин доцільно затримувати гріх???

Для тих кому не потрібне оправдання написано:
1-е Iвана 2:1 Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісусфа Христа, Праведного. 2 Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу. 3 А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.

1. (2 вірш)Посередник між Богом і людьми це І.Х. це Він має право прощати.
2. (3 вірш) Гріхи прощаються тоді коли не грішимо.
Сповідуємося не для того що Пасха прийшла, а тому що народженого від Бога мучить совість і тому що народжені від Бога по природі не можуть грішити 1Iван.3:9 Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.


Якщо Бог такої влади не давав (а для того І.Х. став людиною), хто міг дати цю владу?