Як правильніше поступити в такій складній ситуації:наприклад, якщо маєш кішечку чи собачку, яка часто родить потомство, і роздати усіх тваринок нема змоги, то як правильніше- їх десь вивозити на голодну і холодну смерть, чи усипити або втопити (це, мабуть, дуже важко!), щоб вони не страждали довгий час від голоду.Для мене це дуже болючі питання, хоча таке ще не приходилось вибирати, але є так багато голодних, хворих нещасних тваринок

Хороше питання, у мене ще мала кітка, але час настане коли прийдеться робити вибір.....

P.S.Можна окрему тему виділити.

Хм. Цікаве питання.
Ну, я особисто вважаю, що краще десь вивезти на голодну чи холодну смерть, аніж самому чинити суд над ними. Адже Бог їх сотворив здатними самостійно виживати.
А ще поділюся прикладами, які були у моєму житті:

Одного разу, один віруючий брат мені дав кота в мішку (в прямому смислі) і попросив відвезти його далеко у поле, а там відпустити. Я його відвіз десь за 20 км. і там відпустив... і що ви думаєте? Через три дні той кіт повернувся до господаря (сам дивуюся, як він визначив напрямок? чи йшов слідами автомобіля? дивно, але повернувся)... і вже його не виганяли.

А у нас також був кіт. Коли він мені допік, то я його відвіз далеко на дачу, і час від часу ми ще приносили йому їжу. Він так десь півроку тримався, але потім його роздерли собаки - залишився лише пух і кості.

Ви кажете, що собаки роздерли вашого кота.Уявити страшно, як вони мучили бідну кицьку, то хіба не гуманніше було його усипить, зробивши йому укольчик?

Ці тварини виросли у домашніх умовах,вряд чи зможуть вижити у диких....

Питання: що робити із малими котенятами і щенятами, вони не виживуть у таких умовах, та й ще без батьків?

Якщо є і дорослі тварини - мама кошенят... То варто постаратись, виростити і віддати комусь...

А після цього стерилізувати домашню тварину, щоб не повторилась ця ж історія.

(Якщо точно нема кому віддати, то є варіант такий: якщо кішка вкотилась поза хатою, хай там і ростуть, тоді виростуть дикими і можна іх половити та десь на дику природу вивезти..., щоб не вбивати, якщо на це рука не підніметься. Що там з ними станеться, то вже не людей справа. Можуть і вижити.).

Якщо загинула мати-кішка (я такий випадок бачив), то сліпі кошенята без неї не проживуть. І якщо їх не годувати через піпетку молоком, чим займатись люди навряд чи будуть, то краще усипити. Чим швидше тим краще... Метод має бути такий, щоб не мучились довго.

Це лише мої думки, тобто я над цим розважав колись і такі висновки зробив.

У наших країнах з цим важко. А європейці розробили протягом історії такі методи, що якщо мають домашніх тварин, то за них платять державі налог (коли купують їх) і слідкують за ними: намордники, стерилізація і т.д. Таким чином уникають цієї проблеми. Тобто вони відповідальні за тварин,яких утримують. (Тут треба повчитись у них. ) На квартирах взагалі собак краще не тримати (хіба малих), та й кішок не дуже... Або, якщо є, то дуже про них дбати, щоб в загальних підїздах виділень не було і т.д.

Вивезти тваринку - то це теж самосуд, адже ми їй призначили голодну смерть, а це те саме, що і втопити щойно народженим, ба,це навіть тяжча смерть - від голоду.

Якщо тварина сильно приручена, то таки самосуд... Якщо вона виросла десь поодаль від любдини і така мобі здичавіла, то в дикій природі зловить мишей. Якшо б Ви ходили по лісу хоч раз спеціально вивчити фауну мілких тврин, особливо гризунів (а я ходив), то здивувалися б, дізнавшись, що їх там все-таки є трохи більше ніж можете уявити. Особливо коли Вам біля ніг пробіжаться двійко шустрих лісових мишей...

Так, згідний з Михайлом. Краще відвести їх кудись в інше місце, дорослий кіт не помре з голоду, а може й знайде нових господарів. А краще - це розмістити оголошення в інтернеті і віддати в добрі руки.

Думаю, що дорослий кіт помре якщо не від голоду, то взимку загине від холоду, а це все-одно важка смерть.Бо, в основному, люди відганяють приблуд, а кошенят беруть у господарів, а не бродяжок.На жаль, ми, люди, самі прирекли тваринок на загибель своєю жорстокістю.Та й ми, християни,не кращі і теж не виняток, бачу це наяву!

"Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке" Прип.12:10. Моя кішка завжди поверталася додому, хоч її відвозили далеко і в мішку (щоб не бачила дороги). Тоді я почала давати їй спеціальні таблетки, щоб не гуляла, (думаю, Бог не розгнівався за це) А потім завела котика, привчила змалку до порядку і він для мене в радість, а не в тяжість, рідко збитки робить Тому хто хоче тримати тварин, треба подумати чи готовий терпіти їхнє шкідництво, а не лише користь, адже це тварини і керуються не етикетом, а інстинктами Хоча нерідко вони дуже віддані, особливо якщо змалку звикли до хазяїв . А взагалі, мабуть це питаня, з тих, що залежать від нашої віри: якщо осуджує серце при тому, що робиш, то краще не йди проти совісті.
Ще думаю, що якщо вже вивозити колишнього улюбленця, то не в безлюдні місця,а кудись, де вони зможуть роздобути собі їжу, де їх зможуть підгодовувати їх ті, чиє серце Бог розположить. Адже Він дбає про всіх тварин: "Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий." Лк. 12:6 Згадалося, як дітьми в школі робили годівнички для пташок на зиму і годували голубів насінням. Тож будьмо як діти

Дорослий кіт, якщо здичавілий, як я описав, скоріше всього виживе. Якщо ж приручений, то везти краще не треба. (Християни на те і християни, щоб подумати і якнайкраще вирішити проблему).



!



Бо приручена... Здичавіла навряд чи повернеться.


Це нормальний вихід з положення для тварин.



Ну не завезе ж їх ніхто за 100 км. вглиб лісу. А пару кілометрів для кота - не перешкода. Він звичайно десь приблизиться до людей... прогодується (здичавілий). Приручена тварина, то інша справа. Краще запобігати народженню нових, так як Ви зробили, ніж вбивати потім.

Тема ставлення до тварин цікава і широка. Також стосується Церкви. Недарма навть молебні були за виздоровлення хворих тварин, за благословення на хороший приплід...


Але ця тема не тільки свійських тварин ця тема стосується. Християни мають вивчати як правильно і про диких тварин піклуватись. Наприклад коли потрібно їх підкормлювати (в справді небезпечні щимні періоди), а коли не можна (осінню, коли відлітають перелітні птахи, наприклад)! http://kopalniawiedzy.pl/Senator-drzewo ... ryda,14970

Був у мене недавно такий випадок. Одна моя знайома, почувши, що я хочу завести кота, сказала, що по сусідству живе один дуже хороший кіт. Але він залишився без дому, бо колишні господарі переїхали на нове місце, а нові мешканці кота не хотіли. І так він і залишився жити на вулиці, хоча й притримується подвіря старих господарів. Я його взяв до себе, три дня з дому не випускав, кіт уже й привик до мене і я подумав, що можна його випустити на вулицю погуляти. Але як тільки він вийшов на вулицю, він почав вдивлятися в напрямок свого подвіря (я живу на одній вулиці), і впізнавши цю вулицю, він стрімголов побіг до свого подвіря.
Тож кіт сам собі вибрав життя на вулиці і, як бачимо, виживає без проблем. А, треба сказати, кіт вихований, відразу почав ходити в туалет у підготовлене місце і поводився як добре приручений кіт.