В даному випадку, ссс правий: там говориться за вічний спокій, тобто на Небесах, я так розумію.

Так, увійти до відпочинку через послух Богові повинен кожен віруючий, бо невіруючий навіть не може побачити Царство Боже. І я думаю, що власне цей Відпочинок і є Царством Божим (Небесним). Адже Христос каже: Бо Божеє Царство всередині вас! (Лук.17:21)
І ап.Павло свідчить: Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. (Рим.14:17)
Саме праведність, і мир (спокій), і радість у Дусі Святому є тим Відпочинком, про який говорив ап.Павло євреям.
Віруючий (без діл) автоматично не входить у Царство Боже, для цього потрібно віддати себе на послух праведності, а це не так легко. Саме тому Христос сказав: Від днів же Івана Хрестителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його. (Матв.11:12)
І ще Христос закликає: Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть! (Лук.13:24)
Отже, багато-хто намагатимуться - це також про віруючих сказано... але вони через непослух не зможуть увійти. Тому щоб увійти до Відпочинку слід умертвити тілесні забаганки (Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх) і усім своїм єством возлюбити Бога. Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі. (1Iван.5:3)

Але увійти до Відпочинку можливо виключно в цьому житті (сьогодні), бо після переходу в вічність вже буде пізно. Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим. (Євр.4:11)
Тому вже, сьогодні, спішімо ввійти до того Відпочинку, бо завтра (коли наші очі закриються) буде пізно.

Ти так і не відповів на питання, яке сам взяв в цитату. Павло писав ці слова (Євр. 4:11) до віруючих, чи до невіруючих?

Звісно, що до віруючих, адже невіруючі не можуть увійти в Царство Боже. Саме віруючі повинні увійти в Царство Небесне, яке здобувається силою. Віруючі мають вибір: послухатися чи відкинути. А невіруючі вже осуджені.

Так чому ж ти писав ивще що відпочинком(субботою) тим є Христос??Ти помилився вище коли висвітлював це по іншому.Всеж цікава і цього разу версія.Спробуєм і її проаналізувати.
Не дуже точно подавати як"всередині в вас".Тому в Хом написанно-"між вами".
Мабуть таки самі по собі ці риси не є Царством Божим,адже у молитві Отче наш,ми просимо щоб воно прийшло,попри те що можемо мати уже праведність,мир,та радість у дусі.Також Бог через пророка Даниїла сповістив колись про це ось що-"А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.".Знову ж таки очевидно що те царство і сьогодні ще не є тут.Хіба ні??Чи потовченні людські царства??,чи прийшов уже їм кінець??Тож і знову твоя версія що тою суботою є царство Боже таки не відповідає дійсності.Чи я помиляюсь??
І тут ти використовуєщ неточний та незрозумілий переклад.Для ясності дивимось у інш-"Але, починаючи від днів Івана Хрестителя й дотепер, мета, якої люди прагнуть досягти,— це небесне царство. І досягти її зможуть ті, хто докладає для цього всіх зусиль".Тож в даному випадку царство Боже є метою людей віруючих,а не тим що вони уже хапають,адже воно ще не прийшло.Знову не попав ти у ціль.

Мг,але таки незрозуміло куди увіходити??Що ж таки є тою суботою/відпочинком в який невійшли дехто?))))

Сонячник дуже уміло уміє запутувати людей.Мабуть це найкраще що у нього виходить.Чого варте оце пояснення колись-Тепер же розуміючи що це питання поставило його в тупік змінив думку і навіть не зробив вигляду що він помилився.Так сонячнику саме до віруючих писав Павло,тому Христос для них не був відпочинком у який вони мали увійти,адже у нього вони вже увірували а у відпочинок ще не війшли.тому й Павло заохочував саме їх пильнувати за відпочинком,яким звісно не був Христос.Тож не заплутуй так людей Сонячнику.)))

Вибачте, що я не чітко висловився, але я не бачу ніякої різниці в тому, що я писав вище і нижче. Я думаю, що можна так сказати, що Христос є суботою, бо в Ньому кожен знаходить відпочинок.
Важливо розуміти, що увірувати і увійти в Христа (охреститися) - це трохи різні речі. Так, щоб увійти треба увірувати і прикласти зусилля, бо віра без діл мертва. Саме тому Павло звертається до віруючих: Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим. (Євр.4:11)
Як бачимо, можна увірувати, вийти з гріховного рабства, але не увійти через непослух до відпочинку - Царства Божого.

Далі заплутуєш своїми здогадами??Так всеж,що є тою субботою чи спочинком який ще "залишається для люду Божого"??-Христос чи все таки Царство Боже.
Ну й ти якось промовчав стосовно того,що ти писав про царство і що я спростував.Чи можеш й це прокоментувати?

Так Павло писав до віруючих, які ще не знайшли спочинку в Ісусі Христі?

Так, як і всі його послання, так і всі книги євангелистів писалися для тих віруючих, хто спасається.

Добре,це ітак зрозуміло.А от що ж є тою субботою чи спочинком який ще "залишається для люду Божого"??-Христос чи все таки Царство Боже.????

Значить всі віруючі ще не знайшли свого відпочинку, тобто Христа?

sss дайте, будь-ласка, сам відповідь на своє питання. Що ж є тою суботою, якщо це не Христос і не Царство Боже?

Прочитавши три теми про суботу, незрозумілим залишилось ще одне питання.
Якщо справді для християн залишилось лише духовне значення суботи, то що мав на увазі Ісус, коли сказав слова, записані в Мт.24:20? Тут явно розповідається про конкретний день тижня. Описане спустошення Єрусалиму сталося близько 70 р.н.е., тобто пройшли роки після воскресіння Христа. Він точно мав би знати, що заповідь про суботу після Його воскресіння втратить своє буквальне значення, а залишиться лише духовне. Чому ж Він казав учням молитись, "щоб їхня втеча не сталась в суботу"?

читаючи книжку Боєчка, згадується це місце (і я згідний з його думкою). Дивіться, треба згадати і 19 вірш:
19 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!
20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
І так, вагітні, це ті, що заклопотані земними турботами, багатством, як і в притчі про сіяча.
Зима, це сплячий духовний стан людей.
А субота - це дух законництва і фарисейства.
Ось таким людям буде горе, під час другого приходу Христа.