Подібна тема вже є, а саме "Для чого розумній людині релігія???", але цікаво розібратися, а що таке релігія? Релігія - це добре, чи погано? Що таке дух релігії, з яким так запекло боряться харизматичні і напів-харизматичні церкви? Чи повинні ми бути релігійними?

Релігія є різною: є релігія Божа (чиста і непорочна) і безбожна (марна).
У Євангелії часто вживається грецьке слово θρησκεία (θρήσκος), яке перекладено в англійській Біблії як religion (religious), а в російській - благочестие (благочестив), а в українській - побожність (побожний).

Саме це грецьке слово згідно послівника означає відповідно:
1. θρησκεία - богослужіння, релігійний обряд, богошанування;
2. θρήσκος - благочестивий, побожний, релігійний.

Ось приклади вживання цього слова:
Коли ж хто гадає, що він θρήσκος=побожний (релігійний), і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна θρησκεία=побожність (релігійність) того! Чиста й непорочна θρησκεία=побожність (релігійність) перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. (Як.1:26-27)

Отже, чиста й непорочна релігійність перед Богом (у сенсі страху Божого) - це добра ознака, а Дух релігії як Дух благочестя - це і є Дух Святий, і саме тому антихрист сьогодні востає проти побожності справжніх християн.

релігія - це світоглядна концепція. В ідеалі створена для надання рекомендацій щодо стилю життя. В реальності переважно використовується спеціалізованими релігійними організаціями для отримання економічного і політичного зиску.

Релігія - це комплекс відносин між людиною та Богом. Релігійність = побожність

Релігія - це зовнішній прояв своїх вірувань,переконань тобто форма, а не зміст. Її синонімом можна назвати побожність. Не завжди релігія є добром, бо інколи не має в собі внутрішнього переконання. Повинна бути відповідність між тим та іншим.

Цiкава тема. З кожним дописувачем можна погодитися. Навiть з атеiстом. Правда, треба добавити, що атеiзм також э рiзновидом релiгii - певною свiтоглядною концепцiэю, яка по своэму намагаэться трактувати життэвi явища i формувати вiдповiдний стиль життя. Правда, стиль цей аж нiяк не побожний. Думаю, що такий переклад англ. мови зумовлений ii бiднiстю словарного запасу.
Хоча термiни подiбнi, але мають рiзний фiлософський змiст.
Це справдi форма, але саме побожнiсть - це зовнiшнi прояви внутрiшнiх переконань. А ось релiгiя - це бiльше свiтоглядна система поглядiв i трактувань речей духовного свiту

Чому зовнішні прояви? Можна бути побожним, а зовні ця побожність може і не проявлятися. Зовнішні прояви скоріше притаманні саме релігії. Можна таке визначення релігії дати:
Релігія - це система зовнішніх проявів внутрішніх переконань і трактувань буття.

Побожність також відображається назовні, памятаєте - "мають вигляд побожності, але сили відреклися".
Тобто побожність - це зовнішнє відображення внутрішньої сили Божої.
У Біблії часто пишуть про правдиву побожність. А правдива побожність полягає в обовязковій наявності внутрішньої сили, сили Духа Святого, яка лише відображається назовні.

У випадку з релігією - навпаки.
Головною рушійною силою релігії є не внутрішня сила Божа, а зовнішня система поглядів, обрядів, переконань, яку людина приймає як основу для свого духовного життя.
Тобто релігійна людина намагається спроектувати зовнішню, зазвичай нав'язану кимось, систему поглядів на свій внутрішній світ, і жити за цими принципами.
Релігія, зокрема християнська, насамперед притаманна номінальним церквам: католицькій і православній. Але, зрозуміло, що з часом релігія інтенсивно проникає і в євангельські церкви разом із збільшенням кількості їхніх членів. І це - об'єктивний процес, тому важко звинувачувати у цьому церкви.
Зрозуміти релігійні, церковні постанови значно простіше, ніж пізнати живого Бога, прийняти силу Духа Святого, досягнути правдивої Божої побожності. Тому закономірно, що більшість людей є релігійними. Вони не заглиблюються в духовні істини.

Тому боротьба деяких церков з релігією, на перший погляд, є виправданою, і потрібною, і вельми важливою.
Якщо в серці відсутня сила Духа Святого, а залишаються лише зовнішні прояви побожності - це ознака релігійності. А тому боротися треба не проти релігії, а за те, щоби Дух Святий мав місце у серці людей, у церкві.
Виступаючи проти релігії, більшість в першу чергу харизматичних церков насправді виступають проти Духа Святого, проти сили Духа Святого, який обовязково відображається назовні, проявляються плоди Духа Святого, які бачать люди.

Якби побожність була зовнішнім відображенням, то Павло б не писав "мають вигляд побожності", але написав би "є побожними". Але Павло написав про побожність внутрішню, іншими словами, "назовні показують, ніби вони побожні (внутрі)".
Далі. Хіба за зовнішні ознаки Бог вислухав був Сина:
Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.
(Євр 5:7)?
Або хіба нас Павло закликає до зовнішніх лише ознак:
А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви…
(2Петр 3:11)?
Отже можна сказати, побожність - це істинна, або внутрішня взаємодія людини з Богом, а релігія - видима, зовнішня її форма.
Іншими словами, релігія - це вигляд побожності, тобто, перефразовуючи Павла, маємо: "Вони релігійні, та сили відреклися".

так, iз цим я повнiстю згiдний, як i з попереднiм твоiм дописом. Просто уважнiше читай моi роздуми. Це дещо спрощене розумiння. Так тлумачать i харизмати, доходять у своэму безумствi аж до хули Духа Святого.
Так, побожнiсть - нiщо без сили Духа Святого. Але ii можна побачити ззовнi, вона проявляэться,саме тому дехто плутаэ ii з релiгiйнiстю.

pro te, scho pravdyva pobognist maje obovjazkovo dvi storony: vnutrishnu i zovnihnu - bahato napysano. Napryklad, u prorokiv skazano, scho pravdyva pobognist tse zhlyanutysya nad syrotou i vdovou (zovnishnya storona), i berehty sebe chystym vid svitu (vnutrishnya storona).
Tomu ne varto aktsentuvaty na vnutrishniy tilky, bo mogna vpasty u spokusu, yak kharyzmaty. Spravgnya pobognist bude maty svoye vidobragennya u dilakh i tse budut bachyty ludy.

релігія це знання, а віра це спасіння.....