Горнятко, погоджуюся. Можливо де в чому різко написано, але я також вважаю, що українськи націоналізм спрямований саме проти росіян Чомусь саме росіян ви вважаєте ворогами , що є на мою думку, безпідставним і не по-християнськи.
Люди, агов!!! Ви ж християни!!!! Що це за націоналізм? Що за приниження одних націй перед іншими, чи навпаки, піднесення когось? Існує лишень один найкращий народ. І це народ Божий!!! І не важливо, якої національності людина, чи якою мовою вона розмовляє!!!

До Горнятка:
Мені здається, що Сонячник зовсім не те мав на увазі, що ти подумав.

Вибач, я не уточнив про що я маю на увазі. Я маю на увазі, що мені здається, що ти не зрозумів, про що говорив Сонячник, коли говорив, про те, що якщо росіяни нас не люблять, то це їхня проблема.

Унікальний приклад мислення штампами. Таке навіть не коментують... Рідко можна зустріти таке одностороннє і сповнене злобою висловлювання. Хоча, й ні, чому ж рідко - класичне шаблонне мислення російського шовініста, який навіть розмову українською сприймає за зневагу до інших народів, за якусь абсолютизацію українського. Та ж ми саме обговорюємо цю тему, щоби якось позбутися штампів, абсолютизації. Але я не дивуюся, навязані штампи з цього питання є надзвичайно стійкими, і позбутися їх дуже важко.
До речі, на одному сайті, який присвячений розвитку української мови, на першому місці зустрів фразу (спеціально для шовіністів): Цей сайт зроблений НЕ для того, щоби принижувати китайську та інші мови.
Що ж зробиш, шовінізм - це важка хвороба...

Taj, а чому ви не розібравшись одразу звинувачуєте Горнятко в шовінізмі? І чи не здається вам, що якби він дійсно таким був, то писав би саме російською мовою?
А про штампи можна ще й посперечатися, бо саме на західній Україні століттями нав"язувалася ненависть до російської мови й народу. Чомусь людей, які говорять на українсько-польському (вважаючи це нормою) суржику нікому і на думку не прийде звинуватити в тому, що вони зраджують Україну, при цьому ця ж ситуація з російською мовою - і ти ворог народу. Чому так? І хто саме у цьому випадку мислить штампами? Чи інший приклад: на форумі повно англійських ніків, і нічого. Але варто було з"явитися людині з російським - і всі одразу на неї накинулися? І тут теж по-вашому штампів нема?

Мушу визнати, що я був неправий, коли вжив термін "російський шовініст". Шовінізм не має національного забарвлення. Я думаю, що не існує "російського шовінізму", "українського шовінізму". Є просто шовінізм, зневага до власного чи чужого народу, мови.

Оце і є класичне мислення шовініста, що кипить ненавистю. Термін "націоналізм" шовіністи сприймають виключно у негативному значенні. Ну, спаплюжили таке прекрасне слово. Але й того мало. Вони послідовні у своєму єзуїтстві. Далі намагаються ще й спаплюжити дуже близький за значенням термін "патріотизм". Оскільки через багаторічну пропаганду в головах людей слово націоналізм - є негативним штампом, то зрозуміло, що залишається патріотизм. Якщо нібито "погано" бути націоналістом, то може хоч можна патріотом. Але ж бачите, і термін "патріотизм" намагаються затоптами, зробити з нього також негативний штамп.
Різниця між цими термінами невелика. Патріотизм походить від латинського терміну, який означає "батько", "батьківщина", і має значення "любов до батьківщини", до держави, в якій людина живе, тоді як націоналізм - це любов до своєї нації. Різницю найкраще показати на прикладі США. Кожен україно-американець є палким патріотом США, і разом із тим може бути націоналістом, любити свою націю.
Але чомусь, коли говориш про любов до рідної нації, шовіністам здається, що ти абсолютизуєш її, вважаєш її винятковою, а всі інші нації при цьому обовязково треба ненавидіти.
До Ольг@: як бачите, щоб бути шовіністом, не обовязково розмовляти російською. Це стиль мислення такий.

Так, прошу не наїзжати на україно-американців!
Цікаве пояснення різниці між патріотизмом та націоналізмом навів Тай на прикладі україно-американців. На мою думку, таке тлумачення дійсно правильне, адже я, як українець, маю особливу любов до української культури, а також до українців (носіїв цієї культури а не безликих мешканців України), і в той же час, проживаючи в США я став патріотом цієї країни, я більше поважаю американський народ ніж український і почуваю гордість за цю країну. Однак, що стосується мови, то, звичайно, українська мова та ментальність мені блищі і я горжусь красотою української мови. Цікаво, що, згідно, з визначенням Тая, американці не можуть бути націоналістами, а лише патріотами, бо всі вони вихідці з різних народів, і якщо націоналізм і присутній в США, то лише український, російський, польський, ірландський тощо.

Цікаве і докладне визначення націоналізму навів Горнятко і я також згідний з ним. Розуміння природи націоналізму дає нам терпимість до проявів чужого націоналізма.

Цікаво, де ця грань, яка розділяє націоналізм, та просто любов до своєї нації? Так само як і любов до своєї країни та патріотизм? І чи може бути патріотизм черезмірним? Мені, наприклад, з одної сторони смішно, а з другої, вже набридло вислуховувати похваляння братів-росіян наскільки Росія є величною, багатою, сильною та які росіяни усі розумні. Мені здається тут також має бути якась межа.

Щоби бути україно-росіянином, треба щонайменше жити в Росії. А якщо це українець, який ненавидить українське, то для цього існує окреме слово - яничар.
До Братика: та якраз я ніякої різниці не бачу між націоналізмом і любовю до своєї нації, бо це за визначенням те саме.
А ти, Горнятко, ніяк не можеш позбутися шаблонів і крайнощів. Та зрозумій вже, врешті решт, що такі безглузді крайні висновки, які ти робиш абсолютно безпідставно, безпричинно, виключно на основі власних абсурдних шаблонів, виставляє тебе якимось дурником. А я сподіваюся, що ти таки здатний мислити логічно. Не сприймай всіх навколо за ворогів, це ж патологія.