Чи помічаєте ви ознаки цієї хвороби у себе?

Некоректне питання. Якщо робота пов'язана з комп'ютером, то хоч не хоч, а змушений проводити щонайменше 8 год. в день за комп'ютером.

Залежність - це тоді, коли наша діяльність не приносить нікому користі і ми хочемо, але не можемо покинути це.

Комп'ютерна залежність поділяється на дві складові:
1) ігрова залежність (марна трата часу за комп'ютерними іграми);
2) інтернет залежність (марна трата часу від перегляду всілякої нечистоти всесвітньої мережі та безкорисне спілкування).

Можна марнувати щодня по 30 хв. - і це буде залежністю, а можна працювати по 12 год. щодня - але це не є залежністю. Бо коли ми приносимо хоча б якусь користь з використанням комп'ютера чи з використанням Інтернету - то це вже не залежність, а свідома діяльність (праця чи навчання).

Християни, використовуючи Інтернет, мають сьогодні надзвичайну нагоду донести вістку спасіння до всіх людей, які шукають правду, а також самим почути свідчення про Бога, проповіді, відкриття. Інтернет дає можливість християнам з різних куточків світу перебувати у спільності та єдності Христовій, збудовуючи один одного у вірі.

Чому некоректне, а було б корректніше написати: скільки часу Ви марнуєте за компютером? Тоді і варіанти відповідей можна було б не писати. У кожного ступінь важливості "роботи" за компютером своя. Наприклад, проведення часу на цьому форумі, як ти думаєш Богу угодно чи ні?

Напевно як для кого... я тут багато що навчився і є можливість спілкування із людьми із інших конфесій.

А якщо подивитися на негативну атмосферу спілкування, то сумніваюся...

1. А які ознаки Ви знаєте?
. 2Може краще пильнувати себе, щоб не захворіти: " А плід духа: любов... здержливість: Закону нема на таких." Гал.5:22,23. Тоді не треба буде й лікуватися.

Я просто перестаю із такими спілкуватися.

Я вважаю що це запитання досить потрібне...
Я, наприклад, хоча й використовую дуже часто інтернет у потрібних цілях, але бачу що він починає мене затягувати...Звичайно я не сиджу коло нього цілий день, але коли відійду від компютера хочеться знову за нього сісти....Дуже вас прошу порадити як лікуватися від такого "захворювання"-це ж те саме що і ідолопоклоніння-цим дуже ображаєм Бога...

Питаєте пораду у таких же хворих... Ну, це жарт.
А взагалі, я не вважаю інтернет-залежність якоюсь хворобою. Це те саме що автомобільна залежність: чому ти їздиш на машині, а не ходиш пішки? Значить залежний від автомобіля?
Інтернет - це насамперед технологія інформаційного обміну. Можна обходитися без Інтернету, але тоді значно менше будеш отримувати і віддавати інформації - це те ж саме що йти пішки.

І так само як можна їздити з добрими намірами, так і з шкідливими, то й Інтернет можна використовувати з доброю метою, так і шкідливою. Наприклад, якщо ти проповідуєш Слово Боже через Інтернет - то ти більше зможеш послужити добрим словом людям, аніж без Інтернету. Також через Інтернет можна швидше знайти корисну інформацію. Тому я думаю, що проведення часу в Інтернеті може бути більш корисним, аніж марнування часу без комп'ютера.

А лікуватися потрібно в тому випадку, коли ти марнуєш час: чи то в Інтернеті, чи на вулиці, чи вдома. Марнувати час можна різними способами. А для того щоб припинити марнування часу треба вести облік кожної години - як провів час, що зробив корисного чи то для себе чи для інших, і на скільки це корисно для вічності.

Дійсно, компютерна залежність - це хвороба 21 століття (хоча воно тільки почалося). Сонячник, потреба в інтернеті - це одне, але ми розглядаємо саме залежність, тобто марнування часу за компютером. Сюди також можна віднести компютерні (відео) ігри. І, увага, сюди також можна віднести новий вид наркотика - "соціальні мережі". Гляньте де молодь сьогодні проводить найбільше часу в інтернеті - найбільше в соц мережах. На перший погляд, соціальні мережі - це просто спосіб спілкуватися, які прийшли на зміну чатам, але це "спілкування" стало найбільшою проблемою сьогодні. Це те ж саме замикання у кібернетичному світі, що й ігри. Сьогодні часто можна побачити таку картину (принаймні в Америці): за столом сидять молоді люди і кожен поглиблено "працює" на своєму айфоні. В дійсності, "спілкуються" з віртуальними або реальними друзями в соц. мережах, нерідко навіть з людиною, яка сидить за тим же столом. Ось чому я не купую ай, та інші смарт фони.

"Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно." 1 Кор. 6:12 Питання справді актуальне, бо користування комп`ютером часто викликає емоційне звикання. Особливо у психологічно слабких особистостей, зокрема в дітей, підлітків, одиноких, а також незайнятих людей. Часто при користуванні компютером, інтернетом ми перебуваємо у стані, коли наш наш мозок пасивний і тіло розслабилося, не треба докладати жодних зусиль, щоб думати. Саме це і є найбільш шкідливим, хоча існує ще шкода здоров`ю. Тому віруючим потрібно просити Божої помочі для самодисципліни та обмеженні себе в часі, проведеного біля цього "дива техніки", зокрема при користуванні інтернетом. Крім того, отримування якоїсь інформації, навіть дуже корисної й помазаної може стати звичкою, ідолом, хоча не може замінити присутності Самого Бога. І не може стати схованкою від думок про труднощі в реальному світі. Тому якщо ми не можемо відмовитися від комп`ютера на кілька днів, розстроюємося, коли він не працює, дратуємось на докори про нашу залежність, то слід задуматися і не уникати чесної відповіді перед самим собою на подібні питання. P.S. Все це я не десь вичитала і не подаю для чийогось докору, а як гіркий досвід навчання на власних помилках. Надіюсь, що комусь він стане у нагоді. Є ще хороша проповідь на цю тему: тут

Проповідь так собі. Є деякі корисні моменти, спочатку навіть хотів дуже похвалити проповідь, але в цілому дещо перебільшено і спотворено. Більшість людей, які слухають проповідь робить приблизно такий висновок: які жахливі речі роблять наші люди, які ходять в церкву, слава Богу, що у мене все не так.
Проблема соц. мереж не в тому, що там не знаєш з ким спілкуєшся, або по посиланні можна опинитися на порнографічному сайті, а в тому, що ми тратимо колосальний обсяг часу біля компютера, наш мозок перевантажений інформацією (навіть корисною), а фізичне тіло бездіяльне, що призводить до деградації і фізичних недугів.

Проповідь гарна...Дякую.

Не слід плутати шось з чимось. Автомомобіль аж ніяк не прирівняєш до інтернету. Це лиш потіха самого себе. Скільки разів чув від інших християн, що вони зареєстровані вконтакті, чи однокласниках, чи якомусь подібному сайті лиш тому, що в них є знайомі друзі в Америці чи в іншій країні за кордоном. Але якщо вони витрачають максимум годину на тиждень на спілкування з цими ж друзями, в честь яких зареєстрована сторінка, а просижують по кілька годин на день в онлайнє, - то це НЕРЕАЛЬНО! Ніякі оправдання я не хочу слухати. Ще й цілі альбоми власних фотографій повикладають на сторінці. НАВІЩО?

Та яка різниця як просиджувати час: чи в онлайні чи в реалії? От буває зійдуться друзі в реалі і теревенять так само про пусте як це роблять в Інтернеті.
З іншого боку, якщо серце наповнене Богом, то й розмова не буде пустою: чи то в онлайні чи то в реалі. Просто в реалі не можливо спілкуватися з багатьма друзями одночасно, а в Інтернеті - раз написав чи промовив слово, а багато людей можуть прочитати чи послухати собі на користь. Це ж краще!

Соціалні мережі відкривають нові можливості для проповіді Слова Божого. І це потрібно використовувати.