Пропоную тут ділитися своїми міркуваннями з приводу того, що останнім часом у багатьох протестантських церквах (свідомо чи несвідомо) відбувається підміна багатьох ключових понять євангелії. Як писав ап. Петро: "... є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання на власну погибіль." 2 Пет. 3:16b
Створити таку тему мене спонукала почута нещодавно фраза: "У сучасному християнстві поклоніння стало розвагою, євангелія - базаром, віра замінилася навчальною програмою, праведність пояснюють, як почуття комфортності, а вірністю вважають досягнення успіху".
Які Ви знаєте підробки - вчення Божих визначень, що суперечать здоровій християнській науці?

Ох, зараз багато заблуджень, і здебільшого всі вони народжуються у так званих "харизматичних" (чи модерних) церквах, зокрема через телебачення, та проникають у здорові церкви.

Головна зброя диявола - це обернути благодать Божу в розпусту, як написано: Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа. (Юда 1:4)

Спробую виділити ключові поняття Євангелії, які багато хто перекручує на власну погибіль:
1) несприйняття духовного хрещення з ознакою інших мов;
2) неправильне розуміння "благодаті" (сприймають благодать як милість чи всепрощення, а не як дар Духа Святого);
3) неправильне розуміння, що таке "віра" (тобто віру Божу заміняють марновірством);
4) проповідується мертва віра (віра без діл) або самоправедність чи автоматичне всепрощення, у ніщо ставиться страх Божий, тощо;
5) поклоніння Богу в дусі і правді заміняють плотським поклонінням (спів з танцями, служіння рук тощо);
6) впроваджено поняття лідерство в церкві, де відокремлюють окремих лідерів, які проходять спеціальне навчання лжеєвангельської науки і ведуть народ Божий за собою, а не за Христом.

Можливо ще багато заблуджень можна згадати, але я привів лише те, що найчастіше помічав останнім часом.

Щось я не розумію пояснення у дужках, тоді що таке благодать і чому це дар С.Д.?

Ми це питання обговорювали у темі "Що таке Божа благодать?"
Благодать - це духовний дар від Бога, який дається лише смиреним. Але якщо в нас немає благодаті, то не можемо спастися.

Ці всі заблудження від того, що бог, якому хочуть служити заблудші насправді не є біблійним Богом, а власним уявним. Ті, хто щиро прагне пізнати Бога не вписуватиме Його у власні рамки, (як євреї у пустелі зробили собі золоте теля „богом”), а змінюватиме себе згідно Його стандартів, пізнаючи у всій святості, величі та премудрості.

Якщо довший час продовжувати думати неправильно, то з часом нам здаватиметься, що ми праві.

Так, якщо знайти однодумців...

Хоча я думаю, що наші помилки не мають ніякого значення на шляху спасіння. Головне - це вектор (напрямок) наших намірів, тобто наш вибір вузької чи широкої дороги, для Бога жити чи для своїх забаганок. Але якщо ми обрали вузьку дорогу і йдемо по ній, то Господь Сам допомагає йти по ній, навіть якщо ми помиляємося чи спотикаємося.

А як що до того коли людина відійшла від Бога чи зблудила чи пішла так грішною дорогою чи на замітці чи від лучці . І тут вона приходить в церкву чи Бог побудив чи сама прийшла і до неї приходить пресвітер і обняв я так радий тебе бачити як ти там як життя а ну сідай коло мене будеш сьогодні на служінні коло мене сидіти. А в Біблії явно написано не вітайся з тим що на від лучці чи на замітці. Коли підходиш до пресвітера і кажеш що ти робиш то він каже треба до тієї людини любов проявити щоб вона повернулася. На мою думку що ця людина навпаки буде думати о до мене так в церкві добре ставляться то я як живу так і дальше буду жити і членом не треба бути бо якщо зроблю щось то нічого мені не можуть зробити бо я не член. І так деякі роками ходять. Ви такого не бачили? Я бачив. На мою думку це теж маленькі підміни ключових понятій які роблять велику роботу в духовності церкви.

У Біблії я не знаходжу нічого про відлучку чи замітку, але написано про те, щоб не вітатися з тими, хто не пробуває в науці Христовій, але зветься братом. Проте, якщо брат (якого взяли на замітку) не ходив у зібрання, а потім раптом прийшов, то це дуже добре, коли церква не відвертається від нього, а пресвітер віддав йому відповідну почесть, розпитавши як життя, чи він покаявся у своїх гріхах, тощо. Адже грішник без покаяння не зможе прийти у живу церкву, і це добра ознака.
Тобто не вітати грішника, я думаю, означає не вітати його злі вчинки (бо інакше ми ніби удобрюємо його діла, тобто самі беремо участь у його злих вчинках), а допомогти навернутися до Бога - це наш обов'язок.

Серед сучасного християнства сьогодні поширена таке поняття, як переможне життя в Бозі. Під ним вони розуміють перемогу над різного роду труднощами, недостачами та почуттями. Тобто, якщо ти з Богом, то в тебе не буде проблем, нічого не турбуватиме, не болітиме і т.д.
Але насправді переможне життя християнина полягає у перемозі над власним гріховним "я". Перемога ця часто здобувається ціною труднощів, некомфортних відчуттів та болю від того,що ламаються людські стереотипи. Тому що по суті у людини є 2 вибори: або грішити, або страждати, відмовляючись від задоволення своїх потреб та висловлення почуттів гріховним способом.
Отже, переможне життя - це життя, сповнене труднощів, а не легких перемог лише тому що ти з Богом.
"Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю." Євр.10:36

Усе це не є новим.
Згадайте багатого юнака, чим можна було йому дорікнути ..
Так і в даному випадку, намагаються прирівняти людське добре до Божого досконалого. Що і є найгидкішою єрессю антихриста!

Ніяк не можемо очікувати від Віри Христової полагодження життєвих стосунків. Проблема багатого юнака неодмінно поставатиме перед кожним, хто прагне і шукає Христа.

Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання (Луки 2:34)

Цих підробок є дуже багато, і сатана майстер підробок. Він знає з досвіду як розставляти ці пастки. І щоб у них не попасти потрібно дуже добре досліджувати Писання, де ми знайдемо як їх оминути.
Одна церква буде вважати, що інші попали в диявольску пастку і обманюються, тому що доктрини у всіх відрізняються і часто буває важко знайти схожі.
Добрі слова сказав Сонячник:

Проте я думаю, що помилки все ж таки мають значення. Приклад, Авраам, який не дочекався обіцяного сина. Приклад і Мойсей, який не увійшов до обіцяного краю. Приклад, Давади, який через свій гріх приніс страждання як собі так і народу. ... Але вони розуміли, що хоч вони і втратили Божі благословення на землі, проте вони не вправі втратити вічність. Вони каялися, визнавали свої помилки зі щирим серецем, і були спасенними, проте це їх не визволило від наслідків гріха.

Ну, тут слід розрізняти помилки, які людина зробила раз і виправила та заблудження - ряд помилок, які людина не хоче визнавати.

Слушне зауваження! А якщо не хоче визнавати, то значить грішить проти Духа Святого!

3) неправильне розуміння, що таке "віра" (тобто віру Божу заміняють марновірством);
4) проповідується мертва віра (віра без діл) або самоправедність чи автоматичне всепрощення, у ніщо ставиться страх Божий, тощо...
На превеликий жаль, бути віруючим сьогодні модно...і тому, ця "форма" християнства сьогодні заполонила церкви...сьогодні, бути віруючим зручно!
Шкода, що будучи так близько біля спасіння, багато так і "не скуштують, який Добрий є Господь"!!!