Що ви можете сказати про цього біблійного персонажа?
Які можна почерпнути уроки з його життя для нашого часу, для себе?

На російській Халеф??

Можливо це не надто відомий персонаж, тому наведу одну біблійну цитату: "А Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!" (Чис.13:30)

Калев в перекладі: сміливий та гарячий., тому не дивно, що він так сказав))

Невже ти вважаєш, що якщо його ім'я означає сміливий та гарячий, то через це він так сказав. Напевне ти так не думаєш! Але щоб не було сумнівів, наведу такі приклади:
Думаю ти прекрасно знаєш таких мужів віри як Авраама і його дружина Саару, з новозавітніх — це сини грому, Павло. Але чи завжди в них були такі імена. Авраам з з Саарою спочатку називалися Аврам і Сара, Павло був Савлом! Ну а ким стали сини грому? Прикладів можна наводити не мало.
Хоча імена в переважній більшості відповідали тому характеру, який мала людина, але з Богом характер міг змінюватися і відповідно змінювалися імена. Тому на мою думку не ім'я визначає той чи інший характер, а навпаки. Згадай також про Даниїла і його друзів, їм хотіли нав'язати інші імена, але це не вдавалося, тому що вони дійсно відповідали тому, що означали їхні справжні імена.
Отже, Калев сказав ті слова по іншій причині. Що це могла бути за причина, які в тебе є ще думки?

"26 І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Аарона та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали справу їм та всій тій громаді, і показали плід того Краю. 27 І вони розповіли йому та й сказали: Прибули ми до Краю, куди ти послав був нас, а він тече молоком та медом, а оце плід його! 28 Та народ той, що сидить у тім Краї, міцний, а міста укріплені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків велетня... 29 Амалик сидить у краї південнім, а хіттеянин, і євусеянин, і амореянин сидять на горі, а ханаанеянин сидить над морем та при Йордані. 30 А Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його! 31 Та люди, що ходили з ним, сказали: Ми не зможемо ввійти до того народу, бо він сильніший за нас... 32 І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той Край, що розвідали його, говорячи: Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх мешканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст. 33 І там ми бачили велетнів, синів Енака, з роду велетнів, і були ми в своїх очах немов та сарана, і такими були ми і в їхніх очах. 1 І зняла зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі. 2 І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: О, якби ми померли були в єгипетськім краї, або щоб ми померли були в цій пустині!" (Чис.13:26-14:2)
Чому так буває, що бачачи одне й те ж, ми робимо різні висновки? І чи має це велике значення?
Питання досить прості, але мені дуже сподобалася історія про Калева, коли я її глибше дослідив, тому хотів би цим поділитися з вами, але для цього потрібна ваша участь.

Бо Біблія це джерело. Головне щоб ці висновки не суперечили Біблії. Я думаю ви багато раз чули на одну притчу багато висновків і всі вони були правильні.

До чого тут притча з різними правильними висновками? Та й таку пригадати я не можу.
А якщо відповісти на це питання виходячи з тієї ситуації в якій опинився ізраїльський народ, то вони добре знали, що Господь пообіцяв їм край, але чомусь вони налякалися, забули за всі чудеса нещодавно звершені в їхньому житті і тільки двоє людей йшли здавалося проти здорового глузду, але не проти того, що сказав Господь. Значить вони Йому досить сильно довіряли.
Я так ще не навчився довіряти! Вони входили в земний Ханаан, а Бог нам пропонує Небесний Ханаан, то наскільки ж більше потрібно докладати зусиль! Чи не так?
Тому від довіри до Бога й розбляться різні висновки. Ми хочемо все пояснити логічно і тоді падаємо, бо нелогічно йти воювати проти велетнів та ще й без військової підготовки (пройшло тільки 15 міс. з того часу як вони вийшли з рабства). Потрібно проявляти справжню віру, яка буде проявлятися в наших ділах.

Напевно ми про різні речі із вами говорили. Бо я теж не зрозумів до чого тут ваше останнє пояснення.

І таке буває, можливо, хтось краще зрозумів нас обох, нехай скаже і свою думку.

Коли думаєш про історію Калева, то ясно те, що він дивився очима віри на ситуацію, добре пам`ятаючи Божі обітниці: "Бо якщо будете ви конче виконувати всі ті заповіді, що я наказав вам чинити їх, щоб любити Господа, Бога свого, щоб ходити всіма дорогами Його, і щоб горнутись до Нього, то Господь вижене всі ті народи перед вами, і ви посядете народи більші й міцніші від вас." Повт. Зак. 11:22.23. Він вірив усім серцем у них, тому що виконував їЙого постанови. Причина ж невірстства євреїв полягає в тому, що в них було лукаве серце, вони ніколи по справжньому не мали послуху до Бога, тому й боялися і не мали віри. "Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його.."Пс. 77:32

Дякую! Саме так, Калев дивився очима віри. Бо хоч всі бачили одне й те саме, проте тільки він і Ісус Навин пам'ятали Господні слова (П.Зак. 11:22,23). Тому це й для нас урок, щоб на всі події дивитися не своїми очима, а Божими, тобто порівнювати з Божим Словом. І чим складніші обставини, тим більше можна покладатися на Бога. А це в свою чергу зміцнить нашу віру в Нього.
Калев знаходився не в простій ситуації, його хотіли побити камінням. Але він не ображався на своїх товаришів, які розвідували Край. Він не сперечається з ними, а просто закликає довіряти Богу і підтвердити це своїми діями. Але, нажаль, вони не послухалися і як наслідок:
"Тому всі ті люди, що бачили славу Мою та ознаки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробовували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого, поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його!" (Чис.14:22,23)
Ви уявляєте собі, замість того, щоб насолоджуватися всіма перевагами обіцяного краю, Калев змушений 40 років перебувати в пустині. Він цього не заслуговував, він готовий був увійти в землю, яку йому і його братам обіцяв Господь.
Добре, що Господь підкріпив його:
"Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, і потомство його оволодіє ним." (Чис.14:24)

да де знайти ту людину яка розповість научит, та підскаже, мені Калєв теж до сьогоднішого дня був чомусь невідомим