А шо таке реальнисть?

Тому віртуальне кохання слід розуміти як психічну хворобу

Ну чого так суворо?(( А чи можна віртуальне кохання розцінювати як недолік у спілкуванні в реалі?

Тут, я думаю, Сонячник трохи перегнув. Але все ж віртуальне кохання безумовно є наслідком нестачі спілкування в реалі. Але що тут поганого (маю на увазі нестачу спілкування в реалі)? Кожному з нас щось бракує, чогось не вистарчає, кожен щось шукає...

Я мав на увазі, що закоханність у створений нами образ - це ненормально... Якщо ми створили такий образ - то треба його якнайшвидше зруйнувати, зустрівшись з "коханим" в реалі.

Необов"язково це є наслідком нестачі спілкування. Можна точно сказати що це є наслідком нестачі (як і будь-яка альтернатива або заміна є наслідком нестачі чогось у основному варіанті), але нестачі не обов"язково спілкування. Реального спілкування може бути вдосталь, але якихось аспектів може в ньому бракувати. Для прикладу - для тих хто перебуває поза рідною країною - це спілкування з Батьівщиною. Для тих хто у своїй - з людьми у інших країнах. Або наприклад брак розуміння, або брак можливості висловити те, що не можеш висловити віч-на-віч. Абощо.
Щодо віртуального кохання - не знаю, тут багато що може бути причиною, і невдачі у пошуку в реалі, і сором"язливість, і якісь зовсім негідні причини.
А ще є в цьому може бути щось таке романтичне, прагнення до чогось незвичного, нестандартного, неординарного, оригінального

І справді серед християн є дуже багато прикладів справді щасливих віртуальних кохань, що призводять до щасливих шлюбів. Слава Богу за них!
Щоправда як і невдалих...
Єдине - дійсно не треба шукати і малювати собі таку "принцессу/принца", і зважати що людина може виявитися зовсім іншою ніж уявлялася або вдавала з себе.
Але те саме стосується і невіртуальних кохань Різниця лише у більшій можливості собі намалювати і удати.
У будь якому випадку головне - шукати найперше Царства Божого, стояти правильно перед Господом, шукати Його волі і багато молитися за це. І Господь благословить, і кохання буде справжнім і щасливим, як реальне, так і те, що було спочатку віртуальне

Амінь!
Щоправда я за реальне спілкування...
А в інтернеті справжня можливість знайти багато справжніх друзів. І говориш з ними по суті, а не відь про що... І Слово розібрати можна, послухавши думку багатьох. У цьому й переваги інтернет-спілкування. Ти ні за що не турбуєшся - просто спілкуєшся та й все.
А от щодо віртуального кохання, то як на мене це дикість якась. Взагалі, я відстоюю думку, що кохання, як таке, приходить у шлюбі. Адже як Бог веде, то веде на нормальну голову, а не на затьмарену коханням. От симпатія то є. І в інтернеті до когось може виникнути симпатія.Але ніколи не кохання.Це омана якась буде..

Я вважаю, що в питаннях кохання (яке дає Бог) не слід обмежувати Бога інтернетом, адже Його шляхи - не наші шляхи. А кохання - це також річ "частоково віртуальна", бо існує на підсвідомому рівні. Тому й через спілкування по інтернету воно може виникнути, хоча не слід "фантазувати" щодо того, в кого закохався.

Так-так... фантазувати і будувати ілюзії. Адже у людини, з якою спілкуємося, може бути хтось в реалі, про що ми і не здогадуємось

Виникає слушне, на мою думку, запитання:
Чи кохання суб"єктивна річ???
Я маю на увазі і в реалі.

Бог є любов. Любов --- істина.
Усяке кохання, як почуття, може бути віртуальним!!!
На рахунок ілюзії, то я вважаю, що вона виникає лише там де
насправді немає любові, а є страх і невпевненість.

Особисто я проаналізував свої невдачі і можу сказати,
що викривлені думки призводять до поразки.
Насам перед, на рівні особистості.
Обожнення людини може виникати,
як наслідок непрощенного серця.
Серця, яке шукає Бога, а не людину.
Ми завжди можемо знайти собі боввана.
Зіпсутість шляхів призводить до такого собі ідолянства.

Я маю гідність у ПОМАЗАННІ!!!

Віртуальне кохання до добра не доведе...

Можна знайомитися і спілкуватися в інтернеті, а потім знайомитися і в реальному житті.

Віртуальний світ придумав диявол, щоб відвернути людей від реального.

Байка це все про вiртуальну любов, можна спiлкуватися по iнтернету, але кохати нi, бо ти не бачиш справжньоi людини, а лише частину. Щоб покохати треба зустрiтися в реалi, тодi всi iлюзii розвiються i зрозумiеш чи треба тобi воно таке кохання

Assol, як бачу ти мала гіркий досвід у спілкуванні через інтернет. Але ж спілкування є всюди, де є люди. А де є люди там є ризик бути розчарованими в них. Моя думка така: Бог наглядає за кроками людини, тим паче Своєї дитини. (Прип.20:24). І Він може дати почуття людям при спілкуванні по інтернету, бо Він є суверенний Бог і діє так, як вважає найкращим. Він діє і через інтернет. Інша справа, що наш супротивник диявол теж ходить за нами, розставляючи нам пастки. І в інтернеті теж він зловив не одного непильнуючого християнина. Тому тут слід шукати керівництва Божого.

Зустрів через інтернет свою другу половинку, хоча, якщо чесно, спеціально не шукав Та й взагалі відносини стали в основному розвиватись тільки після зустрічі, але результат перевершив усі сподівання З Божою поміччю і інтернет може допомогти...