Вище я вже згадував про те.
От Христос казав: Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне.
А чому буде відкинений? Та тому що плодів не буде приносити. Яких плодів? Плодів духа.
Ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла... А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість... (Гал.5:22)

Ап.Павло писав: зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння. (Фил.2:12)
Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.
Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі. (1Ів.5:3)
Як бачимо Господь очікує від нас виконання Божих заповідей, і якщо ми віримо у Слово Боже, то виконаємо усю правду.
Звісно, спасіння залежить від Тебе, бо Господь уже все зробив для того, щоб Ти міг спастися. Бог приймає у Церкву будь-кого незалежно від діл, а коли ти став членом Церкви та якщо отримав духовне хрещення (коли був привитий до галузки), то Ти або будеш приносити плоди духа, або будеш відтятий.
Як Павло писав: ...ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся. Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує! Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий. (Рим.11:20-22)
Тобто кожен, хто має Духа Христового, має вибір як поступати: за тілом (для себе), або за духом (для Бога). Це духовна боротьба. І в залежності від нашого вибору, врешті ми або збережемо наше спасіння, або втратимо його. Бог дає спасіння даром, але ми можемо ним знехтувати і втратити його.

Ти мені нагадуєш ссс: постійно ті самі місця цитуєш, хоча сенсу їх не розумієш... Сатана теж місця з Біблії цитував коли спокушував Христа, задумайся... Але слава Богу, котрий дав нам щита віри, щоб відбивати усі стріли лукавого! І навіть якщо ми не зможемо відбити їх Словом Божим, то ми маємо шолом спасіння!
Те, що ти пишеш, це все добре, все з Біблії, але потрібно правильно розуміти. Бо акценти ти не на то ставиш. Я вже довів, що спасаємося ми не ділами Закону. Тепер як утримати спасіння. Умови спасіння можна продовжити, наприклад, Христос сказав: якщо хочеш отримати спасіння, потрібно роздати усі маєтки і йти за Мною. Ти роздав усі свої маєтки? Господи, хто ж тоді може спастися? Неможливо це людям, та можливо Богу! Розумієш? Якби ти не намагався заробити собі спасіння, ти не зможеш це зробити! От ти можеш сказати, що ти вже готовий до приходу Христа?

Ти не довів, а неправильно зрозумів. Ми спасаємося благодаттю, яку отримуємо по вірі, без діл Закону. А завдяки благодатті ми стаємо виконавцями Закону, якщо в нас пробуває Господь. Тобто якщо ми живимося соками від лози, до якої нас Господь привив без діл Закону, то ми будемо родити добрі діла, без яких немає спасіння. Розумієш?

Спасіння дається даром по вірі, не від діл, щоб ніхто не хвалився. А щоб зберегти спасіння, то для того потрібні плоди духа, тобто виконання Закону (тобто любов). Без віри ніхто не отримає благодать, а без благодаті ніхто не зможе виконати Божі заповіді. Розумієш?
Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?.. людина виправдується від діл, а не тільки від віри. (Як.2:20,26)

Так, я готовий до приходу Христа. А ти?

Може хто підскаже мені, невже я помиляюсь вважаючи що шолом спасіння це частина амуніції,(а не "свідчення") яку приготував нам Спаситель, яку нам необхідно одягти, взути, взяти відразу після народження від Духа, для того щоб не тільки встояти в цьому спасінні, а й якможна менше духовних травм зазнати в цій мандрівці. То звісно дуже добре, коли як у духовному житті так і у всьому що стосується цьог віку все добре і спокійно, але ж випробовування не можуть не прийти.
"...лише тоді отримає..." - при переході у вічність з Христом? Але ж навіщо у вічному блаженстві, мирі, і спокої шолом? І де будуть вінці, під шоломом чи над ним?
Надіюсь я не перекрутив слова Сонячника, а якщо таки перекрутив то я щиро вибачаюсь.

Перекрутив! Я зовсім не мав на увазі, що свідчення людина отримає аж при переході у вічність.
Написано: Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. (1Iван.5:10)
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; ... Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. (Рим.8:14,16)

Кажучи по-простому, шолом спасіння має той, хто водиться Духом Святим, а не той, хто обманює сам себе, говорячи, що "я вже спасений!".

Я думаю що правильно підсумок про спасіння буде в цих словах

Об.3:21 Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його.


Перший раз таке чую що так говорятьу Церквах, оце і є неправильно коли внушають про спасіння.

Але людина повина знати :
1.Христос помер за нас. 1-е до солунян 5:9 бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом, 10 що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили.
2. Людина повина мати впевненість у спасіні Iван.3:36 Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.
3. Спасіння можна згубити Матв.24:13 А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!
4. Бог нас зберігає Юд.1:24 А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радо 25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.

Цікави місце, памятаю ще від того як прийшов у Церкву.
До ефесян 1:13 У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, 14 Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!
Давайте поро здумаємо, бо це теж має відношення до спасіння:
1. Як ви розумієте «запечатані стали Святим Духом обітниці»
2. І також «є завдаток нашого спадку»

Sh_21, ти добре пишеш, окрім одного: У цих словах немає логічної помилки, але їх можна по-різному трактувати. Я би замінив слово "впевненість у спасінні" на слово "свідчення про спасіння". Чому? Та тому що впевненість - можна спутати з самовпевненістю, що і роблять ті, хто немає спасіння. Мені це нагадує: "Людина повинна внушити собі, що вона спасена".
Спасіння має не той, хто думає, що він має, а той, кому Бог каже, що він має.

Тобто впевненість у спасінні від нас не залежить. А отже, не потрібно говорити про те, що людина повинна мати впевненість, але що повинна отримати свідчення від Бога. А для того, щоб отримати свідчення, потрібно прийняти благодать, яка дається по вірі.

Ще написано: Бог, Який і назнаменував (рос.запечатлел) нас, і в наші серця дав завдаток Духа. (2Кор.1:22)
Я розумію так:
1. Це духовне хрещення.
2. Це частина тої слави, яка нас чекає в небесах.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. (Рим.8:23)

Христос говорив: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства. (Ів.3:3) Той, хто хрещений Духом Святим, знаходячись в тілі, але сповняючись благодаттю, бачить духовними очима Царство Небесне, тобто те блаженство, яке чекає в небесах.

Не хочу щось міняти, треба говорити своїми словами, поясню що я мав на увазі, бувають моменти коли людина спасена, але має сумніви.
1. Людина сумнівається чи вона правильно вірить у Бога;
2. Бувають люди які думають що вони не достатньо моляться, можливо не так покаялися
3. Сумнівається що Бог дійсно може його спасти;

Зрозуміло ж без лукавства, бо так можна дійти до того що ти пишеш вище.

Я був вловив твою думку ще скоріше через те у написав цей вірш щоб пороздумувати, бо слова свідчення більше підходять під ці вірші, ніж про те що вище писали.
До ефесян 1:13 У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, 14 Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!

А ще є інший кращий вірш що підкреслюєтвою твою думку

До римлян 8:8 І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. 9 А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. 10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. 11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас. 12 Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; 13 бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. 14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; 15 бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче! 16 Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. 17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

Дуже гарне питання.
Справді, такі сумніви бувають, але у того, хто лише на дорозі до спасіння.
І це добре, коли є такі сумніви, бо вони стимулюють до дослідження Слова Божого.
Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене! (Iван.5:39)
А віра від Слова Божого.

1. Тому це взагалі дуже добре, коли християнин намагається дослідити чи правильно вірить Богу. Псалмоспівець молився Богу: Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою (рос. не на опасном ли я пути), і на вічну дорогу мене попровадь! (Пс.138:23-24)
Наприклад, одна жінка ходила до баптистів, але сумнівалася, що вона на правильній дорозі, і просила Бога, щоб Він відкрив їй Свою волю. І досліджуючи Писання, побачила те, чого не бачила раніше, і Бог хрестив Духом Святим по вірі.

2. Якщо думають, що недостатньо моляться, то це хіба погано? Це добра думка, бо саме у молитві ми спілкуємося з Богом, і по молитві віри ми можемо отримати благодать Божу.

3. Якщо сумнівається, що Бог може спасти, то нехай досліджує Писання.

Отже, якщо є будь-які сумніви, то це означає, що людина ще не пізнала Бога Живого, а значить така людина шукає Бога, і Господь відкриється їй.
Гірше, коли людина не спасена, але вважає себе спасеною. Така людина вже ніколи не пізнає Живого Бога. Бо лише смиренним дає Бог благодать, якою ми спасаємося.

А що коли людина довгий час віруюча такого не буває, сумніваюся. Шалом спасіння злітає коли іде війна, а коли людина яка духовно мертва, вона і не буде брати шолом, бо немає потреби коли не воюєш його надівати.
До ефесян 6:12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. 13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.
Моя думка що людина може сумніватися коли тільки вступила на шлях спасіння, і коли навіть і 20 років віруюча. Духовна війна це війна постійна.
Я тому так і подумав бо шолом знаходиться на голові, а не на руці, чи нозі. А що у голові - думки, потаємне життя, де ніхто не може добратися і прочитати, крім звісно самого себе.

Звичайно, буває з кожним із нас, що часом відходимо від Бога, втрачаємо благословіння Боже, врешті, війна є війною, а ми не всі досконалі, а іноді просто засипаємо у суєті.
Але я би хотів звернути увагу на те, що шолом надії спасіння - це не наш шолом, а це амуніція Господня.
Адже написано: візьміть повну Божу зброю, не нашу, а Божу.

Ти можеш сказати, що ти не грішиш, що ти робиш тільки добрі діла? У твоєму серці немає сріблолюбства, заздрості, гордості, неправди, лукавства? Чи не подібний ти на фаресея, котрий молився до Бога: дякую Тобі Боже, що я не такий як оцей грішник? Гордим Бог противиться! То ти пишеш, що ти вже не на дорозі до спасіння, а значить уже здобув спасіння, то пишеш, що ще не спасенний. Так ти спасенний чи ні? Я розумію, що ще не відкрилося нам, що ми спасенні, але не біймося цього говорити, що ми спасенні кров"ю нашого Господа Ісуса Христа. І не по нашим заслугам! І не по нашим ділам. Потрібно чітко це розуміти, що ми отримали спасіння даром - не по ділам, щоб ніхто не хвалився. Бо якщо ми заробляємо собі спасіння ділами, як ти в іншому місці кажеш суперечачи собі, то ти хвалися вже не Христом, але собою! Пильнуй, щоб не втратити спасіння! Хто думає, що стоїть, хай пильнує, щоб не впасти!
Якщо ми будемо уповати тільки на Господа, а не на свої діла, то ми встоїмо аж до кінця і отримаємо (не заробимо!) вінець нагороди! Бо Авраам вірою послухав Господа, і це йому зарахувалось за праведність. Оце є діла віри!
Ти там писав, що питання у тому, чи можемо ми втратити спасіння чи ні. Звичайно що можемо! Люцифер уже був ангелом з Богом у вічності, але був скинутий. Але щоб не бути відтятим від Божого виноградника, ми повинні устояти у вірі, а не намагатися оправдатися ділами. Бо такий не встоїть. Неможливе це людям, але з Богом нам усе можливо! Лише через віру ми можемо виконати Божі заповіді. Лише маючи повноту віри, ми можемо мати повноту любові і повноту радості.