а от історію виникнення п*ятидесятників вам краще б почитати!

якщо Ви також повірите Господу, то Він на ділі зіллє благодать і на Вас. Але якщо Ви не вірите Словам Ісуса Христа, то Ви не отримаєте благодать від Бога.
І це дуже просто: Хто увірує й охреститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. (Мар.16:16)

формі пустої тарабанщини

І це дуже просто: Хто увірує й охреститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. (Мар.16:16)


ТУТ ГОВОРИТЬСЯ ПРО ВОДНЕ ХРЕЩЕННЯ!!!

почитай що говорив Павел нащот свого недуга . Бог недав одаженя по причiнi того шоб невозгордився Павел , чи може у тебе друга Бiблiя, i хватить нести чуш

Правду казали. Але це стосувалося лише католицької та православної церкви. Слава Богу, окрім них існують ще й істинні живі церкви!

Любов, як і Бог - вічна. А мови, пророцтва і знання перестануть існувати разом з кінцем існування світу, тобто землі.

А з чого Ви взяли,що то пуста тарабанщина??

Цитата:
Деякі Отці церкви писали, що не за їх часів дару інших мов вже немає!!!..

Правду казали. Але це стосувалося лише католицької та православної церкви. Слава Богу, окрім них існують ще й істинні живі церкви!

оце так блєснув... як завжди на висоті...

ви б уважніше б читали повідомлення! а то як завжди вириваєте з контексту! на цю репліку я вже відповіла...

Слова тих Отців, яких я читала, належать ще періоду, що передував розділенню церкви! Тобто на той момент ще не було ні католицької, ні православної церков!

Сьогоднішню "тарабанщину" не можна віднести до дару іноземних мов

Будь який дар дається для СЛУЖІННЯ ЛЮДЯМ

Використання "тарабанщини" в церкві

Деякі Отці церкви писали, що не за їх часів дару інших мов вже немає!!!..

Св. Іреней з Ліону у своїй монументальній праці «Проти єресей», боронячи правдивість Католицької Церкви, наголошує, що не лише своїм навчанням Церква залишається вірна Христові, але й практикуванням харизм (як це прийнято було в Церкві ще від апостольських часів), а особливо ж дару мов, пророкування, пізнання, авторитету над злими силами, зцілення (див. «Аd vеrsus hеrеsае», V, 6, 1.).

Один з найвідоміших пустельників християнської старовини св. Антоній Великий у свої повчаннях зазначав необхідність для нормального християнського життя дару розрізнення духів та вказував на те, що харизми не є виявом святості, а лише даром Духа .

Великий катехит патристичної доби св. Кирило Єрусалимський в своїх катехизах неодноразово згадує особливі харизматичні дари Святого Духа. Пояснюючи своїм слухачам зміст назви «католицька Церква» св. Кирило каже: «Церква називається «католицькою» тому, що вона є розповсюдженою по цілому світі, всюди навчає ту ж саму науку, всюди має харизми Духа» (Cаth., 18, 23). Споміж харизм св. Кирило згадує дар мов (ґлосолялію), дар пізнання, дар мудрості, дар пророкування, дар авторитету над демонами (див. Cаth., 16, 11); дар чудес та дар віри, не тої віри, котра нам необхідна для вічного спасіння, а тої надзвичайної віри, котра є джерелом дару чудес (див. Cаth., 5, 10 - 11).

Св. Василій Великий, батько спільного монашого життя, один з найбільших Отців і Вчителів Церкви, котрого як Отця Церкви почитає і Католицька і Православна Церква, говорячи про діяння Святого Духа в Церкві, каже, що Дух Святий дає Церкві всю різноманітність служб і харизм, та в особливіший спосіб наголошує дар творити чуда, дар оздоровлення, дар служіння, дар мов. (див. PG 32,141А).

Максим Ісповідник перераховує наступні харизми: слово мудрості, дар віри, дар розуму, дар оздоровлення, але каже, що є ще багато інших харизм (див. PG 90, 1308).

Св. Іларіон каже, що Дух Святий дає нам через харизми можливість діяти в Його силі (див. PL 10,75).

Єпископ Діадох Фотіценський одну свою проповідь присвятив харизмі розпізнання духів (див. PG 65, 1176).

Св. Авґустин Гіпонський описує дар мов як молитву, котра є настільки невимовною, що наш дух, послуговуючись нашим язиком, говорить незрозумілою мовою, мовою, котра є понад усі людські мови (див. СС 38, с. 254).

Св. папа Григорій Великий, великий обновитель церковного життя на Заході і автор візантійської літургії Передосвячених Дарів, вчить, що Дух Святий вдосконалює Церкву харизмами, до яких він зараховує дар пізнання, мудрості, пророкування, оздоровлення хворих (див. СС 142, с. 322).

Св. Петро Дам'янський також говорить про наступні харизми: дар мов (ґлосолялію), дар пророкування, дар пізнання, дар одкровення Божого (див. PL 144, 982 - 983).

Багато християнських авторів з епохи Отців Церкви говорить про харизми в своїх творах. Цікаво спостерегти, що пишучи про харизми, вони не відчувають потреби пояснювати, що таке харизми і як вони діють. Очевидно, що християни тих часів зі свого повсякденного життя добре знали все про харизми.

У середніх віках і аж по ХХ століття богослови мало пишуть про харизми, але харизми не зникають з повсякденного життя Церкви. Найбільший богослов середньовіччя св. Тома з Аквіну, котрий старався виробити богословську систему, котра би охопила всі питання християнської віри, роздумуючи про сходження Святого Духа на вірних, каже, що Дух Святий приносить вірним свої харизми, а зокрема: дар чудес, дар пророкування, дар оздоровлення (див. Sum. thеоl. І, q.43, а.6, аd 2). Хоча, як вже сказано, харизми і зникають з богословських трактатів, та все ж таки вони не зникають з життя Церкви. З життєписів святих довідуємося, що всі святі мали харизми, які і практикували.