неспiшi. а хiба хтото суботу вiдмiнював.
непотемi.

Шановний Юліан питання було до pika, і про суботу потрібно говорити на основі Євангелії.
Рим 14,5-8
5. Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.
6. Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
7. Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
8. Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!

ти що ще "суботствующий"? і "омиваючий" і тянеш за харизматами

Та хоч на свята не сваріться, вимикайте свої комп'ютери та вмікайте тільки після Різдва.

нi я пятидисятник i хожу в церкву де омивають. токо я думаю що вiруючi есть i в другiх церквах

спасiба

пробачте я нехотів сваритися

Твої докази мене не переконують! Тому закривати тему не будемо спішити!

Новий Заповіт сприймає походження суботи від днів творіння як те, що само собою зрозуміле. Наочним прикладом тому служить Мк. 2:27, де Христос спростовує звинувачення в порушенні суботи, висунуте проти Його учнів, пославшись на початкове призначення суботи: «Субота [створена] для людини, а не людина для суботи». Сам підбір слів тут вельми значущий. Дієслово «створена - ginomai» указує на початкове створення суботи, а слово «людина - anthropos» говорить про її призначення для людини. Таким чином, щоб закріпити універсальну цінність суботи, Христос звертається до самого її походженню відразу після створення людини. Чому? Тому що для Господа закон, встановлений на початку світу, стоїть понад усе.
Важливість початкового задуму Божого підкреслюється ще одним прикладом, де Христос говорить про спотворення інституту шлюбу, що відбулося при введенні у дію Мойсеєвого законодавства. Христос звертається до едемського походження шлюбу, кажучи: «А спочатку так не було» (Матв. 19:8 ). Таким чином, простежуючи походження шлюбу і суботи до створення світу, Христос прояснює їх основоположну цінність і функцію для людства.
Деякі автори тлумачать цей знаменитий вислів Христа в тому сенсі, що «благополуччя людини вище суботнього спокою», а оскільки субота «більш не обіцяла ніяких благословень, а перетворилася на тягар, її Божественне призначення втратило силу, і, отже, протест проти неї або нехтування нею не були гріхом».
Таке тлумачення приписує Богові щонайменше людську недалекоглядність, виражену в тому, що Він дав закон, який не виконав своє призначення і який у результаті Йому довелося відмінити. Якщо слідувати цій логіці, то сила того або іншого Богом даного закону визначається не його початковим призначенням, а тим, як його використовує або як ним зловживає людина. Такий висновок робить людей, а не Бога, останньою інстанцією, що визначає юридичну силу тієї або іншої заповіді.
Більш того, розуміти цей вислів в тому сенсі, що «благополуччя людини вище суботнього спокою», означає, що Бог нав’язав людям суботу по власному свавіллю, щоб завдати шкоди їх благополуччю. Але таке тлумачення суперечить словам Самого Христа. «Субота створена для (dia) людини, а не людина для суботи». Це означає, що субота виникла (egeneto) після створення людини не для того, щоб зробити його рабом правил і розпоряджень, але для того, щоб забезпечити його фізичне і духовне благополуччя.
Належне дотримання суботи не обмежує, а гарантує добробут людини. Таким чином, цим пам’ятним висловом Христос не відміняє заповідь про суботу, а затверджує її незмінну силу, звертаючись до її початкового створення, коли Бог визначив її початкову функцію – служити благополуччю людства.
Бакіокі Самуель

Ну і що далі? Тепер тему можна закривати?

"Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання. Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові." (Рим.14:5,6)
А хіба в цьому тексті щось говориться про суботу? Звісно, що ні! Павло пропонуює дякувати Богу, але він немає на увазі ні суботу ні навіть поклоніння Богу. Тому ти неправильно намагаєшся думати, що в цьому тексті йде мова про суботу.
Павло скоріш за все обговоює думку людини, чим Божу заповідь.
Дуще цікавий перший вірш цього розділу:
"Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди." (Рим.14:1)
Павло пише тим, хто сильний у вірі, і про тих, хто слабкий у вірі. І він рекомендує сильним стримуватися від спорів. Одним з таких спорів було чи вживати мясо чи ні. Тому що багато християн з євреїв продовжували строго дотримуватися днів посту. Їхня "віра була слабкою". І про це Павло ясно висловлюється: "Якщо ви вирішили поститись, чудово, але не судіть про кожного по собі".
Павла більше цікавили люди, які розділяли Церку по людській думці, а не по Божому закону.
Тому на мою думку ти знаходиш такі сумнівні тексти і заперечуєш дуже чіткі і ясні:
12 Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
(Рим.7:12) 20 Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.
(Рим.3:20)
7 Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.
(Рим.7:7)
31 Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.
(Рим.3:31)
Тому позиція Павла по відношенню до закону зрозуміла і чітка. І в 14 розділі він не суперечить вже сказаному в даній книзі.

Якщо там немає слова "субота" то це не означає, що вона не мається на увазі.


Та ні, то мабуть ти сам так трактуєшь ці слова, але від цього вони не стануть такими, якими їх ти вважаєшь.


Чому ж ти тоді підтримуєшь сперічання про суботу? Невже це щось змінить або усі навколо поринуть з головою у адвентизм?

Субота - це не день?
Часто ті що дотримуються суботи, дотримуються і обмежень в їжі, тому на мою думку цей вірш дає повну відповідь.

Але ти цього однозначно не можеш сказати? Тому, на мою думку, не потрібно таку велику увагу звертати на цей текст! І я знову повторюю, що є багато інших текстів, які говорять чітко про закон і суботу, я деякі навів, і їх то набагато більше.

Чому ж сперечання? І знову ж таки повтроюю: "Це є Божа заповідь і не обов'язково ставати адвентистом!"

А коли земля творилася, то це також були не дні? Невже раніше субота була днем, а тепер перестала буди днем?! Ісус не змінив закон, а показав, як його потрібно дотримуватися. Про що я вже писав і наводив приклад про сім'ю і вислів щодо цього Ісуса.
А на рахунок обмежень, то що тут поганого. Біблія цьому не суперечить, а навпаки підтримує такий погляд:
"І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний." (1Кор.9:25). Є й багато інших текстів на рахунок стримання!

Юліан а ти обрізаний?