:) В цьому нічого нема надприроднього (залежно що розуміти під тим словом), а от те що воно не вкладається в нашому обмеженому розумі, то це справді так. Однак ми зараз частково можемо переживати духовні блага, однак як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його! (1Кор.2:9) Згадав я цей вірш і хотів написати: щоб пізнати духовний світ, слід народитися від Бога, тобто отримати благодать Божу, тобто хреститися духовно. Але прочитавши далі, бачу, що ап.Павло те саме пише:
10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини. 11 Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого. 12 А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам, 13 що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного. 14 А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. 15 Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто. 16 Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів! (1Кор.2:10-16)
А ще Ісус Христос сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства. (Ів.3:3)
Тому то кожен, хто отримав духовне хрещення, вже може побачити Божеє Царство. Слава за це Богу!

В такому випадку спершу вартувало б вияснити, що є природнє, а що надприроднє.
Розум наш оперує інформативними даними від пяти наших органів відчуттів: слух, нюх, зір, смак, дотик. Такі відчуття є фізичними, природніми.
"Духовна ж природа" у собі нічого матеріального не містить. Й пізнається не фізичним розумом, а сприйняттям духовним.


Це називається народитися згори від Духа Святого, осягнути Царство Боже у своєму серці.
Утім це не є повне визволення від лабет смерті.
А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!
Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? (1-е Кор. 15:54,55)

Шановний Юліан, а Свідки Єгови хіба не організація? небачу щоб твої думки розходились з їх (СЄ) вченням. Ти хіба самостійно вирішив що історія про Лазаря це притча?

В мене раніше ніколи небуло подібних думок щодо такого життя як описане в цій історії. А коли я прийшов до Церкви, то досліджуючи Писання побачив, що так воно і є - це притча, яка несе глибокий зміст на рахунок багатьох істин:
1. Бог не дивиться на те, які ми маємо чи немаємо багатства. Він не оцінює так як це часто любимо робити ми, грішні люди.
2. Бог не схвалює зарозумілість і тільки себелюбість без жодного жалю до ближніх.
3. Буде в кінці-кінців встановлена справедливість. Кожен отримає згідно своїх діл.
4. Набуті скарби на землі нічого не варті.
5. Після смерті вже не буде більше можливостей для того, щоб навернутися.
6. Того що написано в Писанні цілком достатньо для спасіння. Не обов'язково, щоб хтось воскресав з відомих людей для того, щоб йому повірили. Цьому чуду не повірять люди з закам'янілими серцями.
Якщо ти рахуєш, що все що написано в 16 розділі про багача і Лазара - дійсність, то що ти скажеш на таке:
1. Якого розміру має бути лоно Авраама, щоб на ньому вмістилися всі вибрані.
2. Куди йшли всі праведні після смерті до існування Авраама?
3. Де Біблія говорить про таку владу Авраама, якою наділяє його притча?
4. Чи небо і пекло знаходяться так близько одне від одного, що їхні мешканці можуть перемовлятися між собою?

Смерть-Пекло, Рай - Воскресіння, Юліан ти це подаєш як аксіому, по твоєму люди попадуть на небо?

Ці питання мене розсмішили. Це не жарт?
1. безмежного. Багато осель у домі Мого Отця... (Івана 14:2)
2. на те саме лоно.
3. не бачу там жодної влади, окрім розмови Авраам нічого не робив.
4. у духовному світі поняття простору не таке як ми це уявляємо.

Зрештою, у притчах не згадуються імена. Але я би не хотів, щоб це стало предметом суперечки. Зрештою, це справа кожного з нас, сприймати як дійсність чи як байку. Від того нічого не міняється.

От бачиш, в мене ця історія також викликає сміх! Тому як ти хочеш сприймати цю притчу серйозно, коли вона такою не є! Для цього і були поставлені запитання!

Можеш сказати, що таке притча?

Якраз і дуже багато всього міняється! Я думаю, ти це прекрасно розумієш.

Трішки ти не так зрозумів: не Смерть-Пекло і кома, а між Смертю і Воскресінням що є: Рай, Пекло чи нічого немає?

Сорі неправильно тему переписав, Юліан а 144тис будуть на небі, чи всі на землі?

А ти як читаєш в Біблії? Це на твою думку має відношення до даної теми?

думаю що на Небі, на мою думку має, мені цікаво бо я недокінця знайомий з вченням АСД. В СЄ 144тис. на небі "великий натовп" на землі.

Якщо тобі цікаво, то давай створимо нову тему щодо 144000! Чи, можливо, вона вже десь є?

Я думав ця тема якимось чином торкається теми про 144тис.

Хочу навести кілька віршів зі Святого Письма про стан людини після смерті:

Сказав Ісус до нього: "Істинно кажу тобі: Сьогодні ти будеш зі мною в раю". (Луки 23:43)

Для мене бо життя - Христос, а смерть - прибуток. Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; - та що вибрати, не знаю. Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще, та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі. (Филипян 1:21-25)

А чи знаєш ти, що Писання писалися без розділових знаків?
Сказав Ісус до нього: "Істинно кажу тобі сьогодні ти будеш зі мною в раю".
Тому це не може бути аргументом на рахунок того, що в той же день розбійник попав в рай, тим більше з Ісусом, який ще після цих слів перебував в гробі, потім на третій день воскрес і 40 днів перебував з учнями і зявлявся багатьма, а вже після тих подій піднявся до Отця.
Це щось схоже на: "казнить нельзя помиловать" - розумій як хочеш!