Чому ти вважаєш, що ап.Павло не рекомендує:
1Кор.14:39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

Тут Павло говорить про те, що говорити мовами - це добре, але ще краще, коли пророкують, бо будується Церква.

Звісно, ми повинні розуміти, що це все можливо лише тоді, коли ми віддамо себе повній покорі Господу, тобто повністю відречемося самого себе... і лише тоді Дух Святий зможе діяти через нас. Інакше можна попасти у спокусу.

видно на жінок брати більше звертають уваги в церкві

Мабуть, у такій церкві молилися не "добропристойно і статечно". Я й сам уникаю такі церкви, де піднімають крики, і де все виглядає справді ніби біснуються. Це як правило харизматичні або деякі п'ятидесятницькі церкви.

Кілька років тому назад, мої батьки захотіли побачити зібрання, яке я на той час відвідувала. То було звичайне з'їздне зібрання - заклики до покаяння, молитиви за хрещення Духом Святим, за зцілення...Чесно кажучи, до того дня, я мало замислювалась над тим, що відбувається навколо мене на служінні. Я, певною мірою, закривалась, відгороджувалась від усього, щоб могло відволікти мою увагу від головного. Того дня я дуже переживала. Я на служінні сіла окремо, а реакцію моїх батьків я побачила тільки після служіння. . . Я раніше ніколи не бачила тата у такому стані. У нього був нервовий зрив, як і у мами. Я плакала, не розуміла, що відбувається. Зрозуміла пізніше.Моя мама стояла серед цього загального шуму, крику, плачу, зойків. Біля неї знаходилась жіночка, яка говорила на "невідомій" мові, заламуючи руки. Я прекрасно розумію, що я показала тільки одну сторону медалі. Але це для наших роздумів.
А тепер про головне.Не забуваймо, що дари Духа Святого даються на збудування Церкви. Саме Церкви, а не окремого брата чи сестри. "То ж що браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення - нехай буде все це на збудування!" [1Кор.14:26].

Спробуймо уявити собі сцену з Дії, 2 розділу. Побожні юдеї, що прийшли з усіх відомих у ті часи країн, за традицією зібралися на велике свято. І раптом трапилося щось дивне. Група галілейців, грубих сільських мешканців, аж ніяк не представників мудрої еліти Ізраїлю, несподівано починає говорити на різних мовах! Що ж відбулося?
Можна уявити, як завмерли присутні, раптом почувши учнів, що говорили їхньою рідною мовою. Вони були збентежені, до того ж і священики (Дії 2:13) звинувачували промовців у тому, що вони "понапивалися вина". Відносно цього - замисліться, скільки людей під дією алкоголю раптом починають говорити іноземною мовою, якої досі не знали?
З другого розділу Дій апостолів, де вперше згадується дар мов, стає цілком очевидно, що "мови" - це дана Духом здатність говорити іноземною мовою. Слово, перекладене як "мова" (див. 1 Кор. 14) - "глосса", означає "мова, мовлення".
Яка проблема мала місце в Коринті? Коринт був великим морським портом і торговим центром, куди приїжджали люди з різних частин Римської імперії. Деякі віруючі в Коринтській церкві хвалькувато використовували мови, які іншим членам церкви було важко зрозуміти. Апостол Павло настановляє їх не робити цього, хіба тільки у присутності перекладача, оскільки ніхто в громаді, крім промовця, не міг отримати повчання подібною мовою (1 Кор. 14:4).
Якщо ми використаємо принцип тлумачення, згідно з яким важкі уривки Писання пояснюються на основі більш простих, тоді деякі з найважчих текстів про мови (1 Кор. 14) потрібно аналізувати у світлі того, що ясно; а нам цілком ясно, що в другому розділі книги Дій апостолів дар мов - здатність розмовляти іноземною мовою. Ця думка важлива, особливо враховуючи явище, яке сьогодні називають "говоріння мовами", коли люди вірять, що повторення незрозумілих виразів - це вияв дару Святого Духа. Певна річ, це не те, що трапилося під час злиття Святого Духа в день П'ятидесятниці.
Дар мов, як і дар пророцтва, і творення чудес, має підробку. Істинний дар у день Пятидесятниці полягав у тому, що люди досконало заговорили людськими мовами. Відтворення звуків, які неможливо ідентифікувати з жодною людською мовою, - не спотворення, а підробка істинного дару.

Чому так вважаю? А ось чому:

23 А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
(1Кор.14:23)

dead man walking, скажуть, але хіба ми молимося для невіруючих?
У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь. (1Кор.14:23)
Так і колись невіруючі казали на апостолів: А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим! (Дії 2:13)

Та й сам Павло засвідчив:
14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду! 15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. 18 Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас. (1Кор.14:18)

Тобто ап.Павло аж ніяк не забороняє молитися Духом, але говорить про те, що молитися слід не лише іншими мовами, але й розумом, а для збудування Церкви корисно пророкувати чи тлумачити зрозумілою мовою.

Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква. (1Кор.14:5)

Тобто ви в принципі погоджуєтеся з моєю позицією....?

dead man walking, а ви прочитайте першу частину речення. Не можна виривати частину речення, і на цьому будувати свою думку.
Якщо я правильно зрозумів вашу позицію (нібито що в церкві не можна молитися іншими мовами), то вважаю, що така думка є помилковою. Адже в церкві, окрім повчання, практикується загальна (однодушна) молитва, коли кожен молиться "собі й Богові". Тоді кожен тихенько возносить молитву Богу, як правило за спільну мету (однодушно), але якщо Господь сповняє Духом Святим, то тоді ти вже не можеш молитися розумом.

Якщо ти хрещений Духом Святим, то на загальній молитві, молися скромно, але щиро, своїми словами. А коли ти наповнишся силою Духа Святого, так що ти вже не можеш молитися своїми словами, то молися духом, але не піднімай голос, щоб вся церква чула (бо це лицемірно), а молися так само тихенько як молився розумом (собі й Богові).
А якщо ти говориш всій церкві, піднімаючи голос, то говори на зрозумілій мові, якщо нема тлумача.

Я читав першу частину. Вона дозволяє використання мов. Але друга частина обмежує використання мов. До свого особи́стого молитовного життя. Ну мені так здається, я зовсім не стверджую свою правоту тут...

В мережі є ця тема російською:

http://blogger.com.ua/2009/10/%d1%85%d1 ... %b2%d0%be/

згідний на 100%.,Я сам хрищений в Дусі Святому і я б не сказав що це бурмотіння, і сестричка одного разу(їй 85) молилася на англійській (я спеціально прислухався), якої не розуміє , а я вчив.інша на грецькій (моя думка) вірші розказує, хоч теж не розуміє.,та я теж згідний що все має бути статечно, тобто порядок повинен бути, а не бути спокусою для невіруючого. Є різниця між молитвою на ін.мовах,(Марка 16)це є ознакою,що ти хрищений Духом(як же по ін ти про це дізнаєшся?),а є дар Святого Духа: говоріння ін.мовами, а є ще інший дар :розпізнавання мов!
Але це не означає що потрібно кричати в церкві, викрикувати(це дійсно виглядає жахливо)Я був на молитвах коли так моляться(добре що я був готовий до цього, але були не віруючі. які вперше прийшли(побачили б ви їх після)

Знаю випадок, як одна сестра сповнилася Духом Святим і Господь через неї говорив по єврейському, хоча сама вона не розуміла і думала, що то мова ангелів. Але в той час на молитві був присутній один єврей, який після служіння розповів, що то Господь говорив до нього на його рідній мові.

і я про цей випадок чув.А ще свідчення однієї сестрички котрій мали робити операцію і вона попросилась щоб перед операцією помолитися і молилась Духом, а коли закінчила, лікар запитав чи знає вона ще якісь мови, але вона відповіла що тільки рідною мовою володіє, а лікар розказав що щойно вона в молитві розказала йому про його гріхи на його рідній єврейській мові, і розказала про Христа.Після цього лікар покаявся.

Доброго дня всім. Я впершу на цьому форумі і маю питання.
Якщо можна, будь-ласка, напишіть тут які з протестантських церков не визнають дару інших мов (в розумінні п"ятидесятників), а які визнають.
Буду дуже вдячний.
Справа в тому, що я недавно почав ходити до п"ятидесятницької церкви і мені все дуже подобається окрім лише факту, що я в глибині душі не можу зрозуміти їх тлумачення дару інших мов. Крім того я не знаю, як самі віруючі цієї церкви відносяться до тих, хто не розділяє їх поглядів в цьому питанні, розумію, що "лаяти" мене ніхто не буде, але ж хочеться розділяти всі основні погляди церкви.
Тобто, чи варто мені і надалі ходити на зібрання чи варто пошукати собі іншу церкву (водного хрещення тут я ще не приймав).
Розумію, що всі відповіді будуть суто суб"єктивними. Дякую.