Ото вам добре говорить!!!! а я вообще невлюбляюся, тобто всіх люблю і незнаю кого вибрать бо всі чудові - ціла проблема, бо вже пора визначатися.

Ти просто шукаєш досконалого чоловіка, але проблемка в тому, що і цей досконалий чоловік шукає досконалу жінку.

Добре сказано. А щоб закрити очі на недоліки - потрібно закохатися

Таких як ми хочем не буває, тобто досконалих небуває, але коли людина тебе справді кохає то тоді готова змінюватися і стати такою як ти хочеш.

Ні, не думаю... Закохана людина не змінюється, хіба підстроюється.
Я про те, що не варто надіятися, що коли тебе полюбить хтось з недоліками, то він виправить свої недоліки.
Але якщо ти полюбиш, то просто не зважатимеш на недоліки коханого(ої).
Тому потрібно, щоб кохали один одного - тобто щоб закрили очі на недоліки один одного.

Пам"ятайте, Бог любить нас такими, якими ми є: недосконалими.

Гм... Казав один мудрець, що немає нічого нового під сонцем. Аналогічна ситуація, такі ж сумніви.

Якщо є сумніви, то краще не ризикувати. Якщо він від Бога, то сумнівів не повинно бути.

Якщо є віра, то мабуть, воріг атакуватиме її сумнівами. Тому краще запитати себе чи є віра. А як же здоровий глузд? Ті, хто його відкидали потерпіли поразку. Хто лиш ним керувався теж програли.

Віра в що? В щасливий шлюб?

Писання нас вчить усіх любити,навіть ворогів.Я думаю якщо є така любов тоді зможеш полюбити і того до кого немаеш симпатії.Вчися любити в Ісуса!

Так, полюбити можна будь-кого. І навпаки, до шлюбу молоді мають любов, а після шлюбу любов кудась пропадає і вони розлучуються.

Буває від того, що будують стіни будинку, а треба спочатку фундамент хороший, основу закласти. А потім берегти свою будівлю. Хороші стосунки - це завжди обоюдна праця і пильнування за собою.

Чи можна собі уявити людину, яка бне відчувала браку любові? Це питання турбує багатьох людей. Біблія ж стверджує, що сам Бог є Любов. То чи не дасть нам Біблія пораду як завоювати любов?
http://opovidi.blogspot.com/2013/06/blog-post_6.html

Чиєю прихильністю варто дорожити?
Небезпека криється в нашому лукавому серці, чи не так?

Тема актуальна для багатьох віруючих, і не тільки... Знаю декого, хто через "рамки" понині не зв'язав життя в шлюбі. І декому вже по сорок років. Це не значить що потрібно без почуттів, або без рішення на яке в серці є повний мир Божий, віддаватись шлюбу з партнером до якого нема жодного інтересу. Хто зна які наслідки можуть бути. Можливо народяться теплі і ніжні почуття, життя стане чарівною казкою єднання двох сердець під Божим покровом. А якщо все перетвориться на драму, на відчай який буде придушуватись німим криком і прихованими гарячими сльозами... Словом, коли є сумніви, коли не лежить серце то не варто пірнати в довгі роздуми. Не зайвою буде (згідно обставин) щира, відкрита розмова з людиною яка відкриває вам свої почуття. Її не слід залишати в невідомості, адже і вона має переживання в очікуванні ваших рішень. Знову ж таки за обставинами або індивідуально, або разом, буде доречною розмова з пастором. Адже ситуації бувають різні, як різні люди, кожен з своїм характером. Тоді не обмежишся загальними порадами. А найголовніше шукайте від Господа спрямування ваших життєвих стежок. Нехай мир Христів спочине в ваших серцях.