А я, до речі, і відпочиваю у суботу. А в неділю йду до церкви. Маєш щось проти?

Якщо відпочиваєш в суботу, то хіба не для себе робиш добре? Адже слухаєшся Бога, бо саме Бог освятив суботу для щотижневого відпочинку, і заповів не забути про це в четвертій заповіді.

Святкування суботи - одна з десяти Божих заповідей.
Святкування неділі - людське передання.
"А чого ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?" (Ісус Христос, Євангеліє від Матвія, 15:3)

Ех, брате... Я святкую суботу, але не так як ти, проте намагаюся її святкувати щодня, хоча не завжди виходить.
А тобі раджу, окрім четвертої заповіді, звернути увагу на інші заповіді.

Це так, заповідей є десять.
Якщо ти під'їдиш гарним автомобілем, але я завважу, що одне з коліс спущене, і декілька разів про це наголошу тобі, то хіба я бачу лише одне колесо?
Коли Іван Христитель вказав Іроду на незаконний шлюб з Іродіядою, то чи не по причині існування проблеми?
Виходячи з цього, чи мудро нам, християнам, ревізувати Божі заповіді на свій розсуд? Що подобається - лишати, і закривати очі на те, що не підходить? Бог освятив суботу для щотижневого відпочинку від створення світу. Не євреям, американцям чи українцям, а людям.
Принесення жертов, обрізання, ізраїльські суботи - чергові старозавітні свята, які святкували крім Господніх субіт - все це залишилось в Старому Завіті. Але ж не десять Божих заповідей, бо це Закон моралі. Якщо шаную родичів, не краду, не обманюю - люблю ближнього. Люблю Бога - слухаюсь перших чотирьох заповідей. Якщо хочу показати незгоду з Божим правлінням - перекручу Його заповідь на свій лад. Чи мудре рішення?

Мені здається що тут ми бачимо приклад т.з. БУКВОЇДСТВА Не субота розєднує людей, а коїться саме те, що особливо впливові та чисельні церкви втянуті в велику політику, а в чиїхось очах ми-МАССА, якою потрібно керувати. Звісно є вірні люди, але вони неможуть сподіватися на свої здібності. І навпаки: людям, які прагнуть єднання і субота не завадить і деномінація чи конфессія.

А що для тебе означає "святити суботу"? Тобто як її треба святити, чи існують якісь правила як її треба святити?

Не людина створена для суботи, а субота для людини. Чи варто на цій суботі так зациклюватись?

Йде мова про десять Божих заповідей, про які аостол Павло сказав так:
"Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей." (1Кор. 7:19).
Хіба це буквоїдство, коли злодію радиш не красти, чи дітям шанувати родичів, чи згадати про святкування Господньої суботи, яку Бог заповів пам'ятати, чи застерегти злочинця від неправомірних дій?

Ми спасаємося виключно по благодаті Божій, а Законом Божим гріх пізнається. Як і апостол Павло наголошує, що не знав би гріха, якби Закон не наказував: "Не пожадай".

Але мені здається не суттєвим це питання.

А хіба обрізання не було Божою заповіддю?

Відкласти в цей день звичну працю, якою займаюся шість днів.
Як святити - див. Ісаї 58:13

Обрізання не входило в перелік десяти Божих заповідей. Це незаперечний факт. В Новому завіті апостол Павло так прокоментував: "Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей." (1Кор. 7:19)

Воно то так, але апостол Павло мав на увазі не ті 10 заповіді, які Бог дав для народу Ізраїлевого. Христос дав нам нову заповідь, про яку і говорив апостол Павло.

Крім того, що фарисеї не повірили в Ісуса Христа, вони ще “прославилися” тим, що перекручували на свій лад Божі заповіді.
“Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене. І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене. Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового. А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб” (Матв. 5:27-32).
Бог заповів не чинити перелюбу, а фарисеї придумали розводитись за дріб’язкові непорозуміння типу підгорілої їжі.
“І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги. І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу? А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу! І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...” (Матв. 12:9-13).
Бог заповів відпочити в суботу, а фарисеї придумали безліч фанатичних законів типу суботнього шляху.
“Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали: Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають. А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого? Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре. А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові, то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово” (Матв. 15:1-6).
Ісус Христос поправив понівечені фарисеями Божі заповіді.

Те, як ми святкуємо суботу по заповіді чи неділю по традиції, чи свідчить хто ми є – послідовники Христа чи наслідувачі фарисеїв?
(виправлено модератором)