Читаючи Євангелію від Івана сказано так 17:15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
Слово "Монах" від грецького " усамітнення". Отож, чи монашество це Євангельське вчення, чи перше очевидне відступлення Церкви від Євангелії?

Ісус Христос сказав такі слова: Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі. (Матв.5:14-16)

Це за натхненням Барчука?
До значення словаце словник Дворецького.

Ні, це історія.

Я чому спитав, бо Барчук багато "наплодив" історії. Чого вартий його рукою приписаний титул вавилонському жерцю Pontificus Magnus, це певно вавилоняни латиною спілкувались... ну в нього такого багато.
То бути монахом це гріх?

Та не скажу що це гріх, але це не євангельське вчення Iван.17:15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. То як ти думаєш що мав на увазі Христос?
Відділитися потрібно від гріха, а не від людей. До речі є такий пункт тих кого називають сектантами.

На мою думку ці слова до монашества не мають жодного відношення.Про гріх повністю з тобою. Але перш ніж продовжити розмову - скажи: якщо людина хоче усамітнитись це порушує якусь заповідь?

На мою думку ці слова до монашества не мають жодного відношення.Про гріх повністю з тобою. Але перш ніж продовжити розмову - скажи: якщо людина хоче усамітнитись це порушує якусь заповідь?

Ні, наоборот Писання підкреслює як правильно це робити:
а)Для молитви:
Матв.6:6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
б) піст:
1Кор.7:5 Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути
в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.

Я про таке усамітнення, а не про відділення. Є людське вчення, а є Боже.

?-Тобто Бог вчить що жити самітником не добре?
Чи ти про подружнє життя? - про неодружених добровільно?
Чи про те і те?

Наведені слова:Ти при кожній молитві ховаєшся? Ні - бо в зібранні молишся з усіма. Тут інший аспект спрямований проти гордості, роблення щось для людського ока - "Ось я який гарний". З іншої сторони монахи хочуть ввійти в ту комірчину на довго, або до кінця земної мандрівки. В той час коли ми усамітнюємось на короткий час. То виходить вони роблять краще.
В 1 Кор. 7:5 йдеться про поведінку в шлюбі. Як це стосується монахів?

ХРИСТИЯНСЬКІ ПОКЛИКАННЯ
Тільки збагнувши, ким була людина на початку, в історії та в есхатології, ми можемо зрозуміти, як людина повинна жити. Іншими словами, після накреслення “адекватної антропології” відкриваються двері до належного розуміння християнських покликань до целібату (монашества) та подружжя.
Ті, хто живе у целібаті “задля Небесного Царства” (Мт 19,12) вибрали жити в небесному подружжі [вже] на землі. Вони неначе “перестрибують” Таїнство, щоби безпосередніше брати участь у самій дійсності. Таким чином вони, будучи самі в межах історії, виходять поза виміри історії та заявляють світові, що Царство Боже є тут (Мт 12,28). Справжній християнський целібат не є, отже, відкиненням статевості чи знеціненням подружжя. Він є вираженням на землі їхнього найвищого призначення та сенсу!

Богослов'я тіла: виховання до буття людиною (Крістофер Вест)

Ні, не краще... Христос не постійно так вчив робити.


Бо коли піст закінчується, мають зійтися. Коли у християн буваю моменти усамітнення, то все одно вони мають сходитися. Бо слова "церква" само за себе говорить "це зібрання".

про подружні відносини продовжувати не варто... не по темі.
От ти кажеш:А хіба погано невпинно молитись? Тим більше і апостол спонукає до цього: "Моліться без перерви (1Фесс.5:17)", "Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням...(Еф.6:18)".
В той ж час є такі слова :"Бувають бо скопці, що з матернього лона такими народились; бувають і скопці, що їх люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля Небесного Царства. Хто може збагнути, нехай збагне.”(Матф.19:12)" і "Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві; а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці, і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові. (1Кор.7:32-34)" А вище що каже? "Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить...(1Кор.7:28)" Зверни увагу як каже "коли оженишся, ти не згрішив". А чому не каже "коли не оженишся, ти не згрішив"?
От католики/православні можуть висунути прямі претензії - а де ваші, брати протестанти, скопці і дівичі? Чому їх нема? Адже це євангельска рада!

Мона́шество (монахи, монастыри — от греч. μόνος — один, одинокий, μονάζειν — быть одному, жить уединённо, μοναχός, μοναστής — живущий уединённо, μοναστήριον — уединённое жилище), также и́ночество — буквально «уединённое, одинокое жительство».

Чому немає, є... просто дуже мало... Я ж не говорю що всі монахи навіть живучи у монастирі займаються сексом, чи ти хочеш сказати всі там праведники і про речі Господні клопочуться.