Як повинні поводитися віруючі хлопець і дівчина на побаченнях, щоб не вийти за рамки християнства?

Ну, мабуть поводитися саме так, щоб не згрішити! І це стосується не лише побачень закоханих, але й як і при будь-яких зустрічах, ми - віруючі, повинні поводитися як діти Божі, як пасує святим.

Інша справа, що у кожного віруючого бувають свої рамки!

Добре, що вже так ставиться проблема. Бо колись казали, що взагалі побачення для віруючих заборонені. А я думаю, що забороняти нічого не можна, бо "заборонений плід - завжди солодкий".
Хай Дух Святий Сам ставить рамки і в цьому питанні.

Забороняй-не забороняй - все одно молодь є молодь, і це природне почуття - бажання кохати і бути коханим. Але треба й не забувати, що християнин, і не піддаватися спокусам світу.

Я думаю, що побачення (аж до весілля) ніколи не повинні бути наодинці, тобто завжди в присутності іншої людини чи інших людей.
(тобто прилюдними, але щось не дуже це слово подобається)
Це ї буде тими рамками, що не дадуть спокусам взяти гору.

Так, звичайно. Пам"ятаю, у нас був молодіжний християнський табір, то пастори-наставники казали: "Хлопець і дівчина, вам забороняється залишатися наодинці. Але якщо хочете поговорити, погуляти, неодмінно когось із собою беріть... "
У такому випадку, звичайно, спокушаються менше. Але ж завжди має рацію приказка про те, що третій - зайвий.

Ой, ви мене розсмішили...
Але хіба ми не повинні самі володіти своїм тілом?
А хіба там, де нас двоє, не має Третього - Нашого Творця?

Звісно, такі правила можуть бути корисні тілесним людям, що живуть по плоті. Але якщо ми - віруючі, тоді я думаю, до гріха діло не дійде

І взагалі, вважаю, що закохані ще до весілля повинні знати якомога більше один про одного (і про батьків, і про церкву, про особливості віросповідання), щоб потім не шкодувати. Думаю, що нічого страшного в тім немає, щоб на одинці обговорити всі питання - врешті є Бог, який все бачить

Я тобі завтра відповім, сьогодні бо в тебе день народження
(жартую звичайно )

Лайт, я з тобою не згодна. Як можна в присутності когось третього розкривати свою душу, розповідати щось потаємне? Адже є такі речі, де дійсно, третій зайвий...

Ольга: "Як можна в присутності когось третього розкривати свою душу, розповідати щось потаємне? Адже є такі речі, де дійсно, третій зайвий..."
По телефоні можна... (порада)

Сонячник: "Але хіба ми не повинні самі володіти своїм тілом?
А хіба там, де нас двоє, не має Третього - Нашого Творця?"
Я з тобою згідна, але не всі люди такі... різні ситуації бувають...
Навідстані, між людьми, зі сторони ми можем більше побачити, ніж на одинці...

tOksana: По телефоні можна...

Ти що? Нє - телефоном не можна!!! У нас телефони прослуховуються

Так власне, різні ситуації бувають і з різними людьми нам доводиться зустрічатися! Але якщо ми християни, то повинні поводитися як гоже святим, пам'ятаючи, що Господь знає усі думки наші і наші наміри.

Бо якщо ми звикнемо, не грішити тільки при свідках, то що буде якщо раптом ми опинемося на одинці? Це стосується не лише побачень закоханих, але будь-яких життєвих обставин! Ми повинні навчитися поводитися свято не на показ людям, а так як перед Богом! Щоб перед Богом наша совість була чистою!
А коли хто має сумнів у своїй стриманності, то хай просить в Бога терпіння і Він дасть!

Якщо вже настільки не довіряти собі, то я просто не знаю...
"Слідкуйте за мною, бо я не втримаюся" - смішно. Або навпаки, якщо це дійсно так, то плакати треба...

Собі довіряти треба, кожний знає себе самого.
Але довіряти іншим людям... неспішіть. Можна довіряти близькій людині, кого ми добре знаєм.

а кому ти пропонуєш не довіряти? ми говоримо про взаємини двох закоханих. Вони ж один одному довіряють.