В цьому питанні існують різні бачення: одні вважають що це покаяння, інші, ж, що це хрещення Духом Святим. Як ви розумієте це поняття?

Покаятися - це від волі нашої (звичайно, Бог нас покликав, але саме рішення про покаяння ми приймали самостійно)!
А хто з нас народжувався по своїй волі?
Я вважаю, що народитися згори - це народитися від Бога, по волі Його, тоді коли Він це зробить - це і є хрещення Духом Святим!

Саме те відбувається з тими, хто хрещений Духом Святим: коли ж бо ми молимося, чуємо голос Духа Святого (Який молиться іншими мовами), але не відаємо звідки воно приходить і куди відходить.
І це Христос сказав до людини, яка уже увірувала в Ісуса Христа як Сина Божого:

Цитата:

Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.

Ів.3:2

Тоді, чи правильно вважати, що баптисти "не побачать Царства Божого" (Ів.3:3)?

Никодим на той час вірував в Христа, як в учителя від Бога, але не як в Месію, спасителя світу, Сина Божого. Тому Христос говорив до нього про народження згори. Народження згори відбувається при щирому покаянні людини перед Богом в своїх гріхах. Народжує згори людину Бог, від води - слова Божого і від Духа Святого. Дух такої людини відроджений Богом. Але це не означає, що людина хрещена Духом Святим, з ознакою інших мов. Бог хрестить Духом Святим вже відроджених, народжених згори людей. Я взагалі не розумію з чого Сонячник взяв, що не хрещені Святим Духом люди не спасуться. Я не знаходжу в Писанні, щоб Хрещення Духом Святим було необхідною умовою спасіння. Писання каже, що: "Хто увірує і охреститься буде спасенний".

Але багато людей свідчать що у них покаяння було не моментом а процесом, в якому людина поступово утверджалася в вірі. Як поєднати ці два поняття: довгий процес з народженням?

Я ще не бачив людей, в яких покаяння було довгим процесом. Можливо, дія Духа Божого над людиною була довгою, поки людина смирилася і покаялась. Можливо, вони мають на увазі освячення? Але я не можу повірити в те, щоб людина каялась довгий час. Скільки часу тривало покаяння Закхея, грішниці, що обмила ноги Христу, ефіопського вельможі. Наведи мені приклад з Писання, коли покаяння тривало довго в часі. Покаяння - це коли людина, йдучи від Бога, вирішує змінити свій напрямок на протилежний - до Бога.

А щодо того, що писав Сонячник, що народження ніколи не буває з нашої волі, то це так. Але Бог народжує нас по нашій добровільній згоді. Коли людина кається, тоді БОГ її народжує згори. А то получається, "Що ж ти Боже з мене вимагаєш, ти ж мене не народив". Бог народжує до нового життя всіх тих, хто кається перед ним і просить прощення за попереднє грішне життя.
Ще одне питання: Народжуються до нового життя вже після хрещення Духом Святим, чи після покаяння?

В момент покаяння. Адже покаяння це не є односторонньою дією грішника, але воно проходить у взаємодії з Духом Святим. Бог дає людині покаяння. Щодо довгого процесу покаяння, то це не моя думка: я сказав багато людей стверджують, і я сам чув такі свідчення. Цілком можливо, ці люди дійсно довго йшли до покаяння а саме покаяння відбулося в певний момент, можливо навіть не усвідомлений. Це стосується в першу чергу баптистів. Тоді інше питання: багато хрещених Духом Святим братів, на питання коли відбулося покаяння, відповідають: я був віруючим з дитинства. Коли тоді вважати відбулося народження згори і чи правомірно так вважати?

Я впевнений, що якщо людина просто відвідує якісь зібрання (навіть з дитинства), а не покаялась перед Богом, то вона не може бути хрещена Святим Духом. Можливо, ті люди, про яких ти говориш, не докінця зрозуміли питання. Можливо, вони думали, що питання в тому, коли ти почав ходити в збрання. Є ще один варіат: люди які стверджують, що вони хрещені Святим Духом, насправді хрещен Ним не є. Я таке теж зустрічав.

Ні, ці люди є хрещеними Духом Святим і питання розуміли правильно. По твоєму, кожна людина хрещена Духом Святим, має чітко розділяти два момента: час покаяння покаяння (народження згори) та час хрещення Духом Святим?

Це не означає, що вона обов’язково має пам’ятати дати, але такі моменти в неї повинні відбутись.

Оскільки я чув не раз про такі випадки що людина памятає лише хрещення Духом Святим, то, мабуть, можна припустити що покаяння та хрещення відбулося або одночасно, або протягом дуже короткого часу (в одному зібранні або навіть в одній молитві).

Я згідний з тобою, таке цілком можливо. Я чув про випадки служіння Лукаша Столярчука, коли невіруючі люди просто з цікавості підходили під вікна тієї хати, де збиралися віруючі, щоб послухати, бувало, що він підходив до вікна, простягав руку і люди під вікнами каялись і зразу получали хрещення Духом Святим в туж мить.

Знову, браття, філософією захопилися! Для мене немає ніякого значення хто що як про що думає. І не хочеться вступати у суперечку.

Я не розумію з чого ти взяв, що Сонячник взяв... хоча справді я так вважаю (звичайно бувають винятки - бо Бог кожному Суддя).
А тобі цього не достатньо, що "Хто увірує і охреститься буде спасенний"?

во молодець, Соняшник, підмітив! Дійсно, про яке хрещення говориться? Оскільки в той момент ще не відбулося злиття Святого Духа, то виходить що Христос говорив про водне хрещення. Але і тут водне хрещення не є обовязковою умовою, а саме віра є такою умовою, бо далі Христос каже: "а хто не увірує - засуджений буде" (а не хто не охреститься).