Джерело Християнський форум «Джерело»
Праведний, як пальмове дерево, розпустить гіллє своє...
(Пс.92:12)
Джерело Поезія Рейтинг Форум
Сьогодні: 23 листопада 2024, 02:42




Створити нову тему Відповісти  [ 1531 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 ... 103  Далі

Автор Повідомлення
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21681
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:24 

Востаннє редаговано sss 29 березня 2010, 13:26 (всього 1 раз).
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
12 березня 2016, 14:53
Написано: 3916
Віровизнання: свідок Єгови
Дивлюсь на вашу картинку,та й до мене аж зараз дойшло навіщо ви її змінили.Баран там здається зобрежений.Я вам СПІВЧУВАЮ.
П.с-Правду про Святу Трійцю треба сприймати вірою, оскільки людським розумом її збагнути неможливо--От і цій тварині це неможливо збагнути.Я дійсно вам щиро співчуваю.Розкажіть краще про СВЯЩЕНСТВО,вам там краще вдавалось.




«Vat shrift,blifft»
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21682
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:25 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
продовження:
Ось як апостоли пишуть про існування Святої Трійці:
«Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, бережіть себе самих у любові Божій, очі¬куючи милості Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя» (Юд. 20, 21).
«Благодать Господа Ісуса Христа й любов Бога і причастя Свя¬того Духа з усіма вами!» (2 Кор, 13, 13).
Як один, так і другий, апостол в одному короткому вірші виразно представляють всі три Божі Особи.
Лютер не заперечував існування Святої Трійці. Зате цю відвагу мають Свідки Єгови, заперечуючи відвічні правди. Свідок Єгови, коли заглибиться у Святе Письмо, не прийме вчення своїх керів¬ників, відкине фальшивість і облудність «Вартової Башти». А зро¬бивши це, не наважиться виступити проти правди про Святу Трійцю, яку вони подають.
Свідок Єгови обмежується тільки перевіркою у Святому Письмі цитати, поданої «Вартового Баштою», щоб впевнитись: чи така цита¬та існує. І вважає це за достатнє. Будучи вдоволеним, не задумується над змістом і значенням цього вірша. Для нього важливо те, що такий вірш є і що його згадує «Вартова Башта»; а вона завжди має рацію, навіть коли неправильно його пояснює.
Під час однієї дискусії ми старались показати суперечність вчен¬ня Свідків Єгови з Біблією щодо Святого Духа як третьої Особи Святої Трійці. Для цього ми скористались цим віршем:
«Та ви приймете Силу Святого Духа, що на вас зійде...» (Дії. 1,8).
Пізніше запитали, чи апостоли отримали силу сили. Відповідь була такою: «Очевидно, що отримали силу сили». Скільки необдуманості і наївної впертості містилося в цій відповіді - важко виразити словами. Коли дискусія закінчилась, то та сама особа сказала до третьої сторони: «Може ці люди й мають рацію, зате розмовляти з ними більше не хочу. За такі дискусії старші брати виключають з організації».
Інша особа прямо пояснювала, що розмовляти з нами не може. Як виявилось, її старші брати вже мали з нами дискусію і сказали, що розмовляти з нами на тему Святого Письма - чужоложити Святому Духові.
Дивно, як можна чужоложити силі? Над цим не задумувалась ані ця особа, ані тим більше, її старші брати.
апологію написали Г. і А. Щепанські, Т. Кунда
Далі буде!




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
+1
(1-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21683
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:26 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
sss написав:
Дивлюсь на вашу картинку,та й до мене аж зараз дойшло навіщо ви її змінили.Баран там здається зобрежений.Я вам СПІВЧУВАЮ.Розкажіть краще про СВЯЩЕНСТВО,вам там краще вдавалось.

Не знаю кого ви більше хочете образити мене чи Ісуса Христа - Агнця Божого!?




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21684
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:31 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
12 березня 2016, 14:53
Написано: 3916
Віровизнання: свідок Єгови
Palatinus написав:
Не знаю кого ви більше хочете образити мене чи Ісуса Христа - Агнця Божого!?
Пробачте але я вас не ображаю,а лише роблю висновок з ваших слів :-"Правду про Святу Трійцю треба сприймати вірою, оскільки людським розумом її збагнути неможливо".Те саме не можуть збагнути і ці прекрасні тварини.Тож лише співчуття ,без образ.Повірте мені.




«Vat shrift,blifft»
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21685
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:33 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
СВЯТИЙ ДУХ
Одна з брошур Свідків Єгови, «Переконуйтесь у всьому» у своїй першій частині на с. 63 подає, що Дух є нічим іншим як подихом, або чимось схожим на вітер. Саме на цій підставі Свідки Єгови відкидають Духа як особу. У їхньому розумінні, Дух не є свідомою істотою, а силою чи енергією. Таке формулювання застосовують також до Святого Духа. Трактують Його як Божий подих, вплив, енергію Єгови.
Якщо подібне трактування прийняти за правдиве, то ангелів, про яких Біблія говорить, що є духами, також треба приймати як подих сили чи енергії. Але Біблія заперечує це. Оскільки людина, хоча і менша від ангелів, є особою, то і дух (ангел) також є особою, як підтверджує Святе Письмо: «Ввійшовши до неї ангел сказав їй: "Радуйся благодатна, Господь з тобою!"» (Лк. 1, 28).
«Нараз з'явився ангел Господній, і у в'язниці засяяло світло. Він, доторкнувшись до Петра, збудив його, кажучи: "Вставай скоріше!"» На основі цих цитат можна вважати ангела за .особу. Ангели виконують, як досконалі істоти, Божі завдання, їх відзначає швидкість і сила діяння. Не можна також вважати за Божий «дух», подих або силу Святого Духа, чи, за словами Святого Письма: «Духа Господнього». Він є Божою Особою. Про нього часто згадує Святе Письмо. Такі великі діяння, як освячення, зміцнення у святій вірі, утішительство, Святе Письмо приписує Святому Духові: «Тоді Петро сказав: "Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути СВЯТОГО ДУХА... ТИ ОБМАНУВ НЕ ЛЮДЕЙ, А БОГА"» (Дії. 5,3-4).
Святий Дух – це свідома істота, яка відрізняється чимось від того, що Святе Письмо називає Божою силою. Особа Святого Духа завжди виступає в Біблії як Святий Дух. Коли йдеться про силу, то завжди виділяється її як Божу силу, силу Всевишнього, силу Святого Духа і т.п. Ось ще як говорить нам Святе Письмо про Святого Духа:
Хто, як не особа, може втішити? Адже ані вітер, ані інша прикмета, якою є сила, не мають дару думання, не можуть утішати. Наступним доказом того, що Святий Дух є Особою, є подані вірші. Вникнути в Божі глибини (думки, плани) може тільки хто рівний Йому. Хто ж може бути рівний Богові, як не Бог, котрий має повноту божества? Сила, вітер чи щось подібне до подиху не може вникнути, бо навіть не є особою. Не є в стані цього зробити людина, котра є особою. Це під силу Всемогутньому Богові, а згаданий вірш говорить, що тим Богом є Святий Дух.
«І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься» (Лк. 22, 10).
Так промовляє до нас сам Христос, остерігаючи нас перед гріхами проти Святого Духа. Коли «розкласти» богохульства на полички, то на найвищій із них буде твердження, що як Божа Особа і Бог -Святий Дух не існує.
Під час дискусій зі Свідками Єгови на підставі Святого Письма можна легко довести, що Святий Дух не є подихом, вітром чи чимось іншим. Зате вони пояснюють, що Святий Дух є діючою силою Бога, і на підтвердження цього подають вірш із Книги Буття:
«... Дух Божий ширяв над водами» (Бут. 1, 2)
Усі твердження щодо Особи Святого Духа, які подаються Свідками Єгови, не мають жодного віддзеркалення у Святому Письмі, котре доводить нам, що Святий Дух є не тільки Особою, але й Богом:
Апостол Петро у цьому вірші виразно говорить, що Святий Дух - це Бог, а не вітер чи якась сила. Не визнаючи божества Святого Духа, святий Петро сказав би: «Обманув діючу силу Бога», або, як бажають Свідки Єгови, - «Діючу силу Бога Єгови».
Приймаючи до уваги твердження Свідків Єгови, що Святий Дух є діючою силою Бога, мусимо погодитися з тим, що св. Петро ганьбив Ананія за обман однієї з Божих прикмет. Таке пояснення очевидно є смішним. Перевірмо це на підставі ще інших віршів:
«Ангел, відповідаючи, сказав їй: "Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе отінить" » (Лк. 1, 35).
Святе Письмо, як видно з цього вірша, розмежовує Святий Дух і Божу силу: якщо зійде – значить хтось, а якщо хтось – значить Особа. У даному випадку Святий Дух.
«Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде...» (Дії. 1, 8).
Якщо би Святий Дух не був Особою, а лише силою, то Святе Письмо подало б зрозуміло: Приймете силу, яка «сходить» на вас. де там говориться: приймете силу «Святого Духа, що на вас зійде», – що означає – отримаєте силу Того, що сходить. У цьому випадку – силу Святого Духа.
Приймаючи Святого Духа виключно як Божу силу, потрібно одразу визнати, що до цього часу всі перекладачі Біблії допускались глибокої помилки. Замість подавати «Сила Божа», «Сила Всевишнього», вони подавали «Приймете Силу Святого Духа», – тобто силу сили. Читаючи доданий далі вірш, замінимо умовно слова «Святий Дух» на слово «сила», тобто замість «Святий Дух» читаємо «сила»:
«Бо наша до вас євангельська проповідь була не тільки у слові, але й у силі і в Дусі Святім... прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа» (1 Сол. 1, 5-6).
Цікаво, як може виглядати радість сили? Як може веселитись сила будучи не особою, а прикметою? Євангеліст Матфей ось що говорить про Святого Духа:
«Ідіть, отже, і навчіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28, 19).
Отже, якщо прочитати ці вірші, дотримуючись вчення Свідків Єгови, можемо з вищеподаного вірша зробити висновок, що Бог – Отець не є Всемогутнім, тобто не має повноти божества, бо є поменшений в силу, яка діє сама по собі; але так бути не може хоча би тому, що Святе Письмо виразно говорить про Святого Духа як про окрему рівну Отцю і Синові Особу. Не може так бути й тому, що ім'ям Святого Духа Христос каже навчати і хрестити. Таким же ім'ям, як імена Отця і Сина.
Часто можна почути від Свідків Єгови такий закид: «Хреститесь в ім'я Отця і Сина і Святого Духа, а не знаєте, яке є в Отця ім'я». Він також є безпідставним, бо знаємо, що ім'я Ягве, про яке йдеться Свідкам Єгови, є одним із імен Отця. Чому тоді вони не закидають нам, яке ім'я має Святий Дух? Чому не вчать про ім'я Святого Духа, як вчать про ім'я Отця? Адже при хрещенні на рівні з ім'ям Отця згадуємо й ім'я Святого Духа.
Якщо Дух Святий є діючою силою, тоді треба було би говорити: «В ім'я Отця і Сина і в ім'я діючої сили Отця». Залишаючи «в ім'я діючої сили», треба одночасно згодитися з тим, що ім'я Єгови є недостатнім. Біля імені Отця – Єгови мусить бути ім'я діючої сили Отця... Тут йдеться не стільки про власне буквальне ім'я, скільки про здійснення в ім'я Отця тих повноважень, які здійснюються не самі від себе, а лише в ім'я Єдиного у Пресвятій Тройці Бога.
Подаємо ще кілька віршів, які свідчать, що Святий Дух є Богом - третьою Особою Святої Тройці:
«Що ж до духовних дарів, то я, брати, не хочу, щоб ви про них не знали... Є і між дарами різниця, але дух той самий; різниця теж і між служінням, але Господь той самий. Різниця є і між ділами, але Бог той самий, який усе в усіх робить. Одному бо дається через Духа слово мудрості... А все це чинить один і той же Дух, що розподіляє кожному, як він хоче» (1 Кор. 12, 1-11).
Хотіти і давати, може особа, яка має що дати, Бог - Святий Дух, що роздає милості, у тому числі свою силу. Натомість, силу Божу може вділяти тільки Бог, бо прикмета не може сама нав'язуватись кожному, як хоче. Це доступно лише Богові-Отцю, Богові-Синові, Богові-Святому Духові. Висновок з цього випливає такий: Святий Дух дає кожному ласку стільки, скільки забажає. Про божество Святого Духа читаємо у Святому Письмі:
«І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас» (Ін. 14, 16-17).
«Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу» (Дії. 20, 28).
Як при покликанні апостолів не вистарчало самої сили, а мусила бути особа Ісуса Христа, щоб це зробити, так і єпископів не могла настановити сама сила, вітер або подих, – мусила бути особа: Бог -Святий Дух: «Вони пройшли через Фрігію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії» (Дії. 16, 6).
Якщо заборонив, то на початку мусів обдумати, прийняти рішення, а вже пізніше забороняти. Такі властивості має лише розумна істота. Будь-який предмет чи вітер не можуть робити висновки, наказувати, а тим паче забороняти. Якщо прийняти за правду, що Святий Дух є силою Бога Отця, то треба визнати, що сама від себе сила не могла забороняти їм звіщати. Отець мусив заборонити звіщати своєю силою. Тоді згаданий вірш мав би звучати так: «Бог своєю силою заборонив їм звіщати». Зате Святе Письмо виразно говорить, що заборонив Святий Дух.
«Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!» (1Кор. 6, 19-20).
Чи потребує цей вірш ще якогось коментаря? Тут сам Святий Дух підкреслює, що він є Богом.
«Нам же Бог об'явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини
Божі» (1Кор. 2,10).
«...Через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати» (1 Петр. 1, 12).
На вітер і на невидиму силу прагнуть споглядати ангели, чи на особу Бога - Духа Святого? Прагнення кожної розумної істоти може задовольнити лише Бог. Якщо ж ангели прагнуть споглядати на Святого Духа - це значить, що вони прагнуть дивитися на Бога, який був, є і буде благом для усіх.
Цитовані вірші дуже виразно доводять суперечність поглядів Свідків Єгови. Не можна цієї науки прирівнювати до навчання Святого Письма, котре вчить, що Дух Святий є Богом. А до того, хто це заперечує, воно промовляє:
«Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили. Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, - тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний» (Мк. З, 28-29).
Цей вірш був написаний під натхненням Святого Духа і тому має свій сенс і свою логіку. Якщо його сприймати так, як вчить Церква, то зрозумілим стає те, що Святий Дух – це Бог, третя іпостась Святої Трійці.




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21686
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:38 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
БОЖЕСТВЕННІСТЬ ІСУСА ХРИСТА
Свідки Єгови переконливо твердять, що Христос не є Богом. Згід¬но їх вчення, Він є лише Сином Божим і тому не має повноти бо¬жества, притаманної Його Небесному Отцю - Єгові. Вони навчають, що Ісус перед втіленням був архангелом Михаїлом, але пізніше, на¬родившись з невісти людського роду, став людиною.
Свідки Єгови вперто дотримуються назви «Син Божий» і без вся¬ких вагань відкидають усі ті цитати зі Святого Письма, які сто¬суються Христа як Бога. Але про Його божество свідчить той факт, що Він є Сином Божим (Єв. 1, 5).
Загляньмо до Святого Письма і знайдемо, що Христос є не лише людиною, але й правдивим Богом. Святе Письмо говорить, що є один Бог - Творець неба і землі, який не має ані початку, ані кінця. Господь існує в трьох Особах: Отця, Сина і Святого Духа. Свідки Єгови визнають Бога Отця, але відкидають божество Сина вважаючи Його не спів істотним з Отцем. Ісус, згідно їх вчення, не є Творцем, а пер¬шою істотою, сотвореною Богом.
«Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: "Син мій єси, я сьогодні Тебе породив» (Пс. 2, 7).І далі: «Сказав Господь Владиці моєму: "Сядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком"» (Пс.1).До Сина: «Престол твій, Боже, по віки вічні: держава правди — держава царства твого. Ти любиш справедливість і ненавидиш беззаконня: тому помазав тебе Бог, Бог твій, миром радості над друзями твоїми» (Пс. 45, 7-8).
Також: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх» (Єв. 1, 10).
Сам Бог Отець звертається до Сина: «Боже». Свідки Єгови відмовляються наслідувати Бога Отця, котрий визнає Бога в особі Ісуса Христа, не слухають того, що говорить сам Христос, аби люди визнавали Сина нарівні з Отцем:
«ЩОБ ВСІ ПОЧИТАЛИ СИНА, ЯК ПОЧИТАЮТЬ ОТЦЯ. Хто не почитає Сина, той не почитає Отця, який послав його» (Ін. 5, 23).
Отже, коли прославляємо Отця, то так само треба прославляти й Сина, бо, як вчить нас Ісус Христос у наведеному вірші, це є воля Отця. Хто не визнає Христа як Бога, той не виконує волі Отця.
Свідки Єгови навчають, що ці вислови не слід розуміти букваль¬но, тому що Святе Письмо і диявола називає богом (2 Кор. 4, 4). Дійс¬но, диявола називається богом, але богом «цього світу». Святе Пись¬мо подає сумний факт про те, що багато людей служать дияволу, не Богові, і визнають його своїм богом. Зате в Біблії немає вірша, в котрому Господь звертався б до диявола так, як звертається до Христа: «Ти, о Боже», «Ти, о Господи». Цими словами Небесний Отець визнає свого Сина Ісуса Богом.
Святе Письмо підтверджує, що так Бог не назвав жодного з анге¬лів (Єв. 1, 5), не говорячи вже про диявола. Біблія називає диявола богом цього світу лише тому, що багато людей всупереч волі Бога служать і поклоняються йому. Писання також підкреслює, що Ісус, якому, згідно з правом Божим, всяке сотворіння служить, і перед яким «всяке коліно приклонилося, на небі на землі й під землею» (Фи2, 9-10), є Богом всіх. Цю правду підтверджує сам Отець, коли звертається до Ісуса: «Ти, Господи», «Ти, Боже». У такій формі Він не звернувся до жодного створіння, лише виключно до другої Особи Божої - Ісуса Христа.
Якщо висловлюємо свою любов до Бога Отця словами, які вжив Його Син у Господній молитві, то також повинні висловити свою любов до Сина словами, якими возвеличив його Бог Отець, називаючи Богом. Отже, коли Свідки Єгови заперечують докази Бога Отця про божество Сина, то тим самим виправляють Бога Єгову: «Помилився Ти, Боже Єгово, називаючи свого Сина Богом. Ми,
свідки Твої, глибше вникаємо в зміст Святого Письма і знаємо, що Христос є лише Твоїм Сином, але ніколи Богом!»
У Діяннях апостолів читаємо:
«Був у Дамаску один учень, на ім’я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: "Ананіє!" Той озвався: "Ось я, Господи". Тоді Господь до нього: "Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла на ім'я Тарсянина: он він молиться". І бачив (Савла) у видінні чоловіка, на ім’я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову. Ананія ж відповів: "Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі..." Але Господь сказав до нього: "Іди, бо він для мене вибране знаряддя..." Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: "Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі..."» (Дії.9, 10-17).
Із цього вірша бачимо, що це Господь Бог покликав до себе Ананію, котрий Йому відповів: «Ось я, Господи». А наступні вірші говорять, що тим Богом, який покликав Ананію, був Ісус Христос.
Чи потрібні ще докази на підтвердження божества Христа? Од¬нак, Свідки Єгови відкидають і це. Відкидають таке вагоме підтвердження Святим Письмом божества Ісуса Христа тільки тому, що відстоюють філософські погляди на особу Христа, які подають їм засновники їх організації.
Процитуємо інші вірші Святого Письма, які доводять, що Хрис¬тос є Богом. У Старому Завіті Господь через пророка говорить:
«Так говорить Господь, цар Ізраїля, його Відкупитель, Господь сил: Я — перший, я й останній: крім мене, нема Бога!» (Іс. 44, 6).
Ісус те саме говорить про себе, підкреслюючи, що цей «Перший і Останній», - це також Він, бо ж Бог Єгова не вмирав:
«Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є жи¬вий» (Од.2, 8).
Якщо «Перший і останній» підтверджує через пророка Ісаю, що «Крім мене, нема Бога!», і якщо Христос говорить про себе, що Він є «Перший і Останній», то кожний, хто не визнає Христа Богом, перечить Біблії. Бачимо, що і в цих віршах Святе Письмо ставить знак рівності між Богом Отцем і Христом.
Свідки Єгови все одно наполягають на своєму, стверджуючи, що Ісус Христос за життя на землі ніколи не називав себе Богом. Із цього можна зробити висновок, що вони слабенько знають Святе Письмо. Коли б уважно прочитали чотири Євангелія, то помітили б, що Ісус Христос неодноразово вказував на те, що є Богом. На це звернули увагу навіть фарисеї:
«Я і Отець - одно". Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. Тоді мовив до них Ісус: "Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?" А юдеї відповіли йому: "За добре діло ми тебе не каменуємо, але за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!" » (Йо. 10, 30-33).
«За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем на¬зивав, робивши себе рівним Богові» (Йо. 5, 18).
Чому Ісус не сказав: «Я є Богом», - вияснює св. Євангеліст Іоан:
«А коли був він на свято Пасхи в Єрусалимі, то численні, бачивши його чуда, які він творив, увірували в його ім'я. Але не звірявсь їм Ісус, бо знав усіх їх» (Йо. 2, 23-24).
Коли знав усіх, то також знав, що є Богом і за прилюдне визнання цього міг бути покараний смертю ще перед тим, як докінчить проповідування своєї науки. Знаючи серця всіх, усвідомлював, що якщо юдеї не вірили Мойсеєві, то не повірять і Йому, коли казатиме, що є Богом.
«Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він! Не віривши ж його писанням — як моїм словам повірите?»(Ін. 5, 46-47).
Протягом трьох років Ісус звертав увагу на певні вірші Святого Письма, які стосуються Його Особи. Чинив чуда, яких ніхто не ро¬бив, а також, у деяких ситуаціях, своєю поведінкою свідчив, що є Богом. Таємницю свого божества відкривав крок за кроком. Дияво¬лові, що Його спокушав, Христос відповів:
«Ісус сказав до нього: "Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого" » (Мф. 4, 7).
У другій книзі Виходу Господь говорить про себе «Ягве», що означає «Я той, хто є» (Вих. З, 13-15). Христос про себе говорить євреям те ж саме:
«І сказав їм Ісус: "Істинно, істинно кажу вам: ПЕРШЕ, НІЖ БУВ АВРААМ, Я Є"» (Ін. 8, 58).
Він не говорить: «Я був», - а лише - «Я є», - і знову ототожнює себе з Богом, говорить про себе як про Бога. Це правильно зрозуміли євреї, бо відразу хотіли тоді каменувати Христа як богохульника (Ін. 8, 59).
Коли самарянин відчув, що його оздоровлено, то повернувся до Христа і, впавши перед ним, почав дякувати.
....




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21687
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:38 
Аватар учасника

Стать: Він
Востаннє тут були:
12 березня 2016, 14:53
Написано: 3916
Віровизнання: свідок Єгови
Palatinus написав:
СВЯТИЙ ДУХ Якщо подібне трактування прийняти за правдиве, то ангелів, про яких Біблія говорить, що є духами, також треба приймати як подих сили чи енергії.
От яка маніпуляція в людей які все сприймають на віру.Св Дух порівнюють з ангелами,хіба вони не позбовленні розсудку.Біда тай годі.




«Vat shrift,blifft»
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21688
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:40 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
«Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога. І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин. Озвавсь Ісус і каже: "Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?"» (Лк. 17, 15-18).
Ісус, який про себе сказав: «Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити» (Мф. 4, 10), у цій ситуації не каже самарянинові, який припав до Його ніг: «Та слава належить тільки Богові, я є лише Йому Сином». Приймає поклони, які Йому скла¬дають люди, бо є Богом і Йому належиться поклоніння. Слова Хрис¬та вказують на те, що Він, запитавши самарянина: «Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?» - домагається таких почестей. У світлі наведених віршів твердження Свідків Єгови, що Христос не говорив про себе як про Бога, не узгоджується зі Святим Пись¬мом. Як бачимо, це не фальшива наука католицьких священиків визнає Христа Богом, як твердять Свідки Єгови, а Богом Його нази¬вають пророки й апостоли.
Те, що Христос є Спасителем, підтверджує апостол Павло у пос¬ланні до Тита:
«Бо Божа благодать з'явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми, зрікшись нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво у нинішньому віці, чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа» (Тит. 2, 11-13).
Про божество Христа говорить також пророк Ісая:
«Скажіть тим, у кого серце полохливе: "Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: Він прийде і спасе нас"» (Іс.35.4).
Якщо Спасителем є Христос і Спасителем є Бог - це значить, що Христос є Богом. Хто всупереч доказам Святого Письма не визнає цієї правди, той, за словами св. Павла, поневолений фальшивою наукою.
«Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за переданнями світу, а не за Христом. У Ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества» (Кол.2,8-9).
Божество є вічне в цілій досконалості Своєї Істоти. Бог є неви¬димим Духом. Забажав і створив людину. Дав їй безсмертну душу і дозволив жити з собою в раю. Забажав і прийняв людську природу. Протягом тридцяти трьох років перебував на землі серед людей, відчуваючи утиски з боку людей. Ось як про це говорить у посланні до Филип'ян ап. Павло:
«Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність з Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подіб¬ним до людини. Подобою явившись як людина» (Фип. 2, 5-7).
Бачимо, що Христос, будучи Богом, не вважав цю рівність з Ним як привласнену, а лише мав ЇЇ з Божої природи.
Свідки Єгови, роз'яснюючи цей вірш, кажуть, що Святе Письмо доводить нам, ніби Христос не вважав себе рівним з Богом. Кожна розумна істота, як і духовні істоти, по своїй природі є слугою Бога. Тільки Бог не є слугою, а добровільно прийняв на себе природу слуги. Якщо Він не був слугою - значить був Богом - рівним з Отцем. Цитата з послання до Филип'ян говорить, що Христос не знищив себе самого, своєї Божої природи, як це стверджують Свідки Єгови, тільки применшив її. Сам применшив себе, Сам прийняв людську природу. Христос із власної волі як Логос-Слово зійшов на землю і до своєї Божої природи приєднав людську природу. Стався Людиною, не перестаючи бути Богом.
Вірш з послання до Филип'ян (2, 6-7) заперечує навчання Свідків Єгови про те, що Христос уже перед віками служив Богові Єгові. Вони вчать, що Бог послуговувався своїм Сином при створенні світу. А якщо так, то ще перед віками Божий Син мав би мати природу слуги, оскільки служив Отцю. Цей вірш виразно говорить, що Хрис¬тос є Син Бога і, маючи Божу природу, придбав на землі те, чого ще не мав перед віками, - вид слуги. Божий Син, будучи Богом, не служив, як випливає з цього вірша, а почав служити аж на землі.
Заслуговує на увагу і те, що Христос, як пише св. Павло, тільки «прийняв вигляд слуги, став подібним до людини». Значить, Він не був лише людиною. Якщо би Він був тільки людиною, то сумнівним було би твердження: «Подобою явившись як людина, він применшив себе».
На початку дискусії Свідки Єгови абсолютно не визнають бо¬жество Христа. Наполягають на тому, що Ісус Христос не є Створителем, а першою створеною Богом істотою. Як доказ подають біблійний вірш із Євангелія від єв. Іоана: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог» (Йо. 1, 1). Інтерпретація Цього вірша Свідками Єгови звучить так, що для створення світу
Богові було потрібне Слово. Тому Бог і створив Слово, аби послу¬говуватися ним при створенні всесвіту. У їх розумінні, Христос є першим створінням Бога. Свідки Єгови вважають, що вираз «споконвіку» нівечить наступну частину цього ж вірша про те, що «Слово було - Бог». Якщо «Слово» Біблія відносить до Особи Христа, то тим стверджує, що Він є Богом. На основі своїх тверджень, не прий¬маючи до уваги логіки мислення і навчання Святого Письма, Свідки Єгови дотримуються виключно власних висновків, як у більшості своїй спираються на людські розумові спекуляції. Результат цього очевидний: що не вигідно, те відкидається або йому надається іншого значення, без огляду на те, чи витримує це критику біблійних аргументів, чи ні. Хоча Святе Письмо говорить, що Богом було Слово, Свідки Єгови твердять, що «Слово» (Христос) не може бути Богом, тому що Бог не має ані початку, ані кінця. Натомість, хоча Христос і буде вічно, але мав початок. Однак Святе Письмо говорить, що це Слово було в Бога, а сам Бог завжди був у повноті своєї досконалості. Зародження «Слова» (Христа) було вічне як і Бог є вічний. Чи можна собі уявити всемогутнього Бога, який потребував допомоги при створенні світу? Подібне розуміння Бога є невластиве для Святого Письма. У посланні до Євреїв читаємо:
«Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів пра¬воруч величі на вишині» (Єв. 1, 3), див. (Пс. 110, 1).
Згідно з наукою Святого Письма, Христос є «образом Божої Істоти» - значить уособленням Бога і цілої Його досконалості, маючи всі прикмети божества.
Свідки Єгови вперто твердять про те, що Христос не може бути Богом, бо в посланні до Колосян говориться, що Він є «первородний усякого створіння» (Кол. 1, 15). Тому, виходячи зі змісту цього вірша, роблять висновок, що Христос є першим створінням Бога. На жаль, вони заплющують очі на наступні вірші цього ж розділу, які заперечують таку інтерпретацію:
«Він - образ невидимого Бога, первородний усякого створіння, бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й неви¬диме: чи то престоли, чи господства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене. Він раніш усього, і все існує в ньому» (Кол. 1, 15-17).
.....




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21690
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:43 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
Цей вірш говорить про Ісуса Христа, і подібні слова в посланні до Римлян ап. Павло скеровує до Особи Бога:
«О глибино багатства, мудрості і знання Божого! Які незбагнен¬ні його постанови і недослідимі його дороги!... Хто був його дорадником? Або хто дав йому наперед, щоб воно знову було йому віддане? Все бо від нього, через нього і для нього. Йому слава навіки. Амінь» (Рим. 11, 33-36).
При порівнянні двох останніх віршів бачимо, що все є через Хрис¬та і все є у Христі (Кол. 1, 17) і, одночасно, Святе Письмо говорить, що все через Бога і все є в Бозі (Рим. 11, 36). Чи Біблія може перечити сама собі? Ні! Вона тільки дає свідоцтво того, що Христос є Богом, а не створінням. Попри все, Він не може бути створінням, бо є Єдинородним Сином (Ін. З, 18), а серед створінь є багато Божих синів оскільки всі люди названі синами Бога (Бут.6.2).
У випадку, коли Христос - тільки Первородний Син Бога, можна було би думати, що Він був створений ще на початку, перед іншими створіннями. Якщо ж Святе Письмо виразно говорить, що Христос є Єдинородним Сином Бога, то тим самим виділяє Його серед створінь і ставить на одному рівні з Богом, оскільки Бог не є ство¬рінням.
Щоби краще зрозуміти значення слів «Він е Первородний усякого створіння», варто взяти до уваги не лише половину вірша з першого розділу послання до Колосян (15 вірш), як це роблять Свідки Єгови, але також треба подумати над усіма Божими словами, які Святе Письмо скеровує до Особи Христа, співставляючи їх при цьому і порівнюючи між собою. Тоді отримаємо правдивий образ дійсності.
Подібно, як малюнок самого вуха чи ока не дасть нам досконало¬го портрету людини, так само один вірш, або його половина, ніколи не навчить нас про всю Правду, а особливо про правду, яка стосуєть¬ся таємниці Божої природи.
Христос не є створений, а зроджений (Єв. 1.5). Бог Отець породив Сина рівного в усьому собі. Існування Божого Сина не має початку, як і існування Бога. Він дав початок усьому створінню. Чи важко це зрозуміти? Чи легше є зрозуміти той факт, що Бог взагалі не має початку і є вічно? Цього розум не збагне, у це віримо. Подібно і таємницю Божих Осіб треба прийняти з вірою.
Однак якщо Свідки Єгови надалі бажають вперто притримува¬тись лінгвістичного значення слова «початок» як певного моменту Діяння, у якому через Бога Єгову постав створений Христос, то та¬кож мусіли б надати лінгвістичного значення слову «кінець», яке Христос вживає, говорячи про себе.«От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи... Я - Альфа і Омега, початок і кінець...» (Од. 1, 7-8).
Отож, чи подібна думка, що Христос перестане існувати, узгоджується зі Святим Письмом, яке вчить, що Христос буде вічно жити і Його Царству не буде кінця? Такі ж самі слова говорить про себе Бог Отець: «Я — перший, я й останній: крім мене, нема Бога!»(Іс. 44, 6).
«Імені мого заради відтягав я гнів мій... Я, перший, я й остан¬ній» (Іс. 48, 9-12).
Перш ніж прийняти як правду науку Свідків Єгови про те, що Христос є створений, треба одночасно повірити і в те, що Бог Єгова мав початок і колись матиме кінець. Принаймні, так говорить Біблія, що Єгова є перший - так, як і Христос, є також останній - так, як і Христос.
Коли в час дискусії Свідки Єгови приперті аргументами Святого Письма, яких не можуть не визнати з огляду на їх очевидність, все ж таки не визнають істини (бо в разі визнання повинні подивитися на себе як на фальшивих вчителів), то, щоби викрутитись, починають наївно пояснювати, що Христос як Син Божий має від Отця силу, владу і могутність, але Він не є всемогутній. Живучи на світі, Він був лише людиною - проповідують Свідки Єгови, - тому не міг бути Богом. Вони кажуть, що змінив свою небесну природу на земну. Тим часом Біблія виразно говорить, що Христос поєднав у собі дві природи: Божу і людську. Під час життя на землі Він сам себе на¬зиває Сином Божим і Сином Чоловічим. Він є Богом і водночас Лю¬диною (Фип. 2, 6-11), (Кол. 2, 8-9).
Ось що читаємо в Діяннях Апостолів:
«Зважайте на самих себе і на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров'ю власною» (Ці. 20, 28).
Не Бог Отець пролив свою кров за нас, а Христос. І цю кров, ціною якої ми відкуплені, Святе Письмо називає Божою. Значить, ціле Тіло є Божим Тілом, тобто Богочоловік є в одній особі.
Тому не буде ідолопоклонінням визнати Бога в тій особі, про котру говорить нам Біблія. Навпаки, заперечення Його божества є нічим іншим, як зневагою Бога. Христос є Всемогутнім Богом, про що дізнаємося з поданих віршів Святого Письма.
Про другий прихід Христа говорить нам євангеліст Лука. Ісус не каже, що прийде Його Небесний Отець, тільки - Він сам.
«Тоді побачать Сина Чоловічого, що йтиме у хмарі з силою і славою великою» (Лк. 21, 27).
«Мужі галилейські! Чого стоїте дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо» (Дії. 1, 11).
Одкровення св. Іоана Богослова так говорить про другий прихід Ісуса Христа:
«От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи... Я — Альфа і Омега, початок і кінець — говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель» (Од. 1, 7-8).
«І двадцять чотири старці, що перед Богом сидять на престолах своїх, упали ниць лицями своїми і поклонились Богу, говорячи: "Дякуємо тобі Господи, Боже Вседержителю, хто сущий і хто був, що ти узяв владу свою велику і воцарився" » (Од. 11,16-17).
Усі подані цитати Святого Письма Свідки Єгови відносять до Бога Єгови. Вони твердять, що Христос отримає владу від Бога Єгови і почне царювати. Але таким твердженням суперечать самі собі.
Із останніх зацитованих віршів бачимо, що вони стосуються особи Ісуса Христа. Говориться там про Всемогутнього Бога, який сходить з хмар і, котрого побачать всі, навіть ті, що Його вбили. До хреста був прибитий Христос (Ін. 19, 34), а не Ягве. Бог Єгова не брав собі тіла, тому не міг бути прибитий. А Ісуса, якого прибили, Біблія називає Всемогутнім Богом.
Якщо Святе Письмо говорить про Христа, який був, є і має прийти «Всемогутній Господь Бог», то як тоді сміють Свідки Єгови стверджувати, що Він не є Богом?
Чи тих двадцятьох чотирьох старшин, про яких говориться у Книзі Одкровення, вони також вважатимуть за богохульників та ідолопоклонників, як вважають християн, котрі віддають Божу славу Ісусові? Адже старці поклонилися Христові, називаючи Його Всемогутнім Богом.
Якщо Свідки Єгови поставлені перед незаперечними аргументами зі Святого Письма, то боронячись, кажуть, що Всемогутній Бог - це Бог Отець, а Христос також є Богом, але меншим. Отже, з цього їхнього твердження випливає, що є два Боги. Але Біблія твердить, Що є один Бог у трьох Особах собі рівних, які мають ту саму природу.
Не визнають Свідки Єгови Сина Божого Богом ще тому, що
Святе Письмо не називає Його ім'ям Єгова, а Ісусом Христом. Ось, що подає нам пророк Ісая:
«Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала і поро¬дить сина і дасть йому ім'я Еммануїл» (Іс. 7, 14).
«Ось, діва матиме в утробі і породить сина, і дасть йому ім'я Еммануїл, що значить: 3 нами Бог» (Мф. 1, 23). В іншому розділі пророк Ісая говорить:
«Бо дитя нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Дивний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9, 5).
Отже, якщо ім'я Бога є Ягве, а ім'я Христа є Бог, то чи не є це доказом того, що Ісус Христос є Богом, співістотним з Отцем? Коли запитати Свідків Єгови, чи Створителем всього є Бог, – дадуть відповідь: так. А коли запитати, чи Створителем всього є Христос – найчастіше скажуть: ні. Вони не хочуть визнати Христа Створителем, бо змушені були б визнати, що Він є Бог.
Святе Письмо ще раз нам виразно говорить, що Христос є Сотворителем «всього видимого і невидимого».
«Було у світі, і світ ним виник – і світ не впізнав його»(Ін. 1, 10).
«А до Сина: "Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства... тому помазав тебе, Боже, Бог твій... Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх"» (Єв. 1, 8-10).
Відповідаючи на таке ясне висловлювання Святого Письма про те, що Христос є Богом, Свідки Єгови вдаються до маніпуляцій і пояснюють: «Так, спочатку Бог створив Христа і скористався його допомогою при створенні світу». Вони говорять, що Христос є Сотворителем, але не є Богом, бо Бога ніхто не бачив, а Христа бачили люди. Нехай і на цей закид дасть відповідь Святе Письмо:
«Тоді сказав Ісус на весь голос... хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене» (Йо. 12, 44-45).
....




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21691
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:46 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
«Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили". А ап.Филип йому: "Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас". "Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?" » (Ін. 14, 7-9).
Господь Ісус Христос особливо підкреслює своє божество. Якщо б Він, відповідаючи Филипові, не мав на увазі свого божества, то цей вірш не мав би значення. Якби Христос вважав інакше, то заперечував би сам собі, коли казав: «Хто мене бачив, той бачив Отця».
Апостоли, до яких Він говорив ці слова, знали його як Ісуса Христа, Сина Божого.
«І зараз же спонукав учнів увійти до човна... А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: "ТИ ІСТИННО – СИН БОЖИЙ!"» (Мф. 14, 22-23).
«Озвався Симон Петро і заявляє: "ТИ – ХРИСТОС, СИН БОГА ЖИВОГО "» (Мф. 16, 16).
Майже ніхто, крім апостолів, не визнав Його за сина Божого. А хто й визнавав, зате не міг до кінця зрозуміти як, бувши людиною, Христос міг одночасно бути Богом. Тому він і говорить до ап.Филипа: «Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені?» (Ін. 14,10) бувши Богом, Ісус Христос не говорив би так. Навпаки, Він і надалі підкреслює своє божество: «Відтепер знаєте Його і бачили». Так і сталось, що невдовзі апостоли пізнали Його. Ось що говорить Святе Письмо про день Христового воскресіння:
«І відказав Тома, мовивши до нього: "ГОСПОДЬ МІЙ І БОГ МІЙ!" І каже йому Ісус: "Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!" » (Йо. 20, 28-29).
Визнання Томи «ГОСПОДЬ МІЙ І БОГ МІЙ» є нічим іншим, як сповненням Христової заповіді, що незадовго пізнають Його як Бога. Христос був покірним, не вивищував себе; коли народ хотів прого¬лосити Його царем, віддалився (Ін. 6, 15), але, коли Тома визнав Його Богом, не заперечував цього. Він не каже: «Як можеш і смієш називати мене Богом, коли я є лише Сином Божим?» Навпаки. Христос підтверджує визнання Томи: «Побачив мене, то й віруєш» (Йо. 20, 29).
Ми, як і апостоли, мали можливість переконатись, що Ісус Христос є Всемогутнім Богом рівним з Отцем. Його сутності притаманні не деякі Божі елементи, а ціла повнота божества:
«Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за переданнями світу, а не за Христом. – У НЬОМУ БО ВРАЗ І З ЛЮДСЬКОЮ ПРИРОДОЮ ЖИВЕ ВСЯ ПОВНОТА БОЖЕСТВА» (Кл. 2, 8-9).
Пам'ятаючи Христові слова «щасливі ті, які, не бачивши уві¬рували!» (Йо. 20, 29), мусимо припинити подальший аналіз Його Особи, тому що подібно, як Тома дотиком, так і ми на підставі Святого Письма мали можливість пересвідчитись розумово, що Ісус Христос є правдивим Богом.
Повинні, як і св. Тома, з покорою визнати: «Вірую, Христе, що Ти є моїм Богом!» Якщо святий Павло твердить, що через свій спосіб життя Христос був визнаний за людину, то тим більше вимагає, щоб через Божий спосіб діяння (створення, спасіння) був визнаний всіма як Бог. Отже, кожна наука, котра не визнає Христа Богом, є фальшивою.
Про Божество Христа нам ще раз стверджує св. Павло, кажучи в посланні до Римлян, що Христос є Богом, Благословенним на віки:«їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім - Бог, Благословенний повіки. Амінь» (Рим. 9, 5).
Г. і А. Щепанські, Т. Кунда




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21692
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:48 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
ДРУГИЙ ПРИХІД ІСУСА ХРИСТА
Святе Письмо в багатьох розділах веде мову про другий прихід Ісуса Христа. На це очікували вже перші християни. Святий Йоан закінчує Книгу Одкровень закликом, який відображає тугу за прихо­дом Ісуса:
«Говорить, хто свідчить це: Так, приходжу скоро. Амінь, прийди, Господи Ісусе!» (Од. 22, 20).
Учні Ісуса Христа неодноразово запитували, коли Він прийде вдруге:
«І коли він сів на горі Оливній, його учні приступили до нього на самоті й запитували: "Скажи нам, коли це буде і який буде знак твого приходу й кінця світу?"» (МФ. 24, 3).
У відповідь учні почули про події, які передуватимуть Його при­ходу:
«А про той день і годину НІХТО НЕ ЗНАЄ, АНІ АНГЕЛИ НЕБЕС­НІ, - лише один Отець» (МФ. 24,36).
Ісус Христос навіть звернув увагу апостолам, коли ті хотіли діз­натись про останній день:
«Він відповів їм: "Не ваша справа знати час і пору, ще, їх Отець призначив у своїй владі..."» (Дії. 1, 7).
Цих слів було достатньо апостолам. Вони ніколи не вираховували дати другого приходу Христа Спасителя. Сьогодні не бракує про­років, які всупереч Ісусовим словам, що «ніхто не знає про той день і годину», подають все нові й нові дати.
Основним завданням засновників організації Дослідників Святого Письма було переконати світ у тому, що Ісус Христос прийшов вдруге, але невидиме. Згідно з їх словами, Він перебуває на землі від 1874 р. Що ж примусило засновників вдатись до таких дій? Напевно те, що багато визначених термінів не збулось, тому й вирішили, всупереч Біблії, оголосити, що Ісус прийшов, але невидиме.
Подібного роду концепція є вигідна, адже ніхто не в стані це перевірити. А те, що вони суперечать Святому Письму, то над цим не журяться.
Брошура Свідків Єгови «Підготовлені до проповідництва» у IV частині на с. 44-47 описує, чому саме засновники організації вдались до такого кроку. Деякі уривки з названої брошури зацитуємо дослів­но, а тоді порівняємо їх з іншими уривками з брошур, які були напи­сані на кілька десятків років скоріше першими засновниками орга­нізації. Ось що пишуть Свідки Єгови: «У вирі великих промислових суспільних, економічних та релігійних змін вже давніше можна було почути голоси малих релігійних груп. Вони намагались відчитати знаки часу і подати інформацію про другий прихід Ісуса Христа».
У Сполучених Штатах Америки і в Європі різні групи адвентистів серйозно займалися проповідуванням видимого приходу Ісуса Хрис­та в 1873, або 1874 рр. Проте, сам засновник цього руху Вільгельм Міллер визнав помилковою визначену дату... Дали про себе чути ще й Інші рухи. Вони проповідували близький, але невидимий прихід Спасителя. Однією із них була група «Зесопсі айуепйзіа» («Прихиль­ники другого адвенту»), котра розпалася, коли у 1873 р Ісус не прий­шов. Керівником цієї групи був Н. Г. Борбоур... Вони друкували мі­сячник «ТЬе НегаМ ог Ше Могпіп§» («Благовісник ранку») Один із членів групи мав переклад Біблії Віа§1ои і помітив, що в Євангелії від Матфея (24, 27; 37; 39) слово, яке у Біблії Кіп§ татЄ8 перекла­дається як «прихід», тут було перекладено на «присутність». Для членів групи це було приводом, щоб доводити невидимий прихід Христа. При цьому, вони обов'язково додавали, що цей прихід від­бувся в 1874 р... Невдовзі появилася інша група, яка доводила неви­диму присутність Ісуса Христа. Це були члени групи дослідників Біблії з Пітсбурга, штат Пенсільванія (СІЛА). Президентом руху дослідників Біблії був Ч. Т. Расселл.
Далі автор згаданої книжки цитує слова Расселла: «Ми почули себе глибоко засмученими помилкою, котрі очі­кували на видимий прихід Христа і навчали, що весь світ крім адвен­тистів, згорить у 1873 або 1874 рр. Подібне визначення дат і проповідування такої версії вилило бруд на нас і всіх, хто з нетер­пінням очікує і проповідує Небесне Царство» (с. 46).
Із цієї промови випливає, що Ч. Расселл сильно переймався визначенням дати другого приходу Христа. Він також вважав, що зганьбили і його організацію. Але далі автор книжки пише, що Бор­боур і Расселл видали спільну працю, в котрій підтверджують при­хід Христа у 1874 р. Ось про що пишеться у цій книжці:
«Згадана 194 сторінкова публікація написана спільно Борбоуром і Расселлем має назву «Три світи, або план спасіння»... У цій книжці чітко викладені їх думки, що друга присутність Ісуса Христа поча­лась невидиме у 1874 р. (с. 46-47)».
Сьогоднішніх керівників організації Свідків Єгови 1874 р., як рік приходу Христа, не зовсім влаштовує. Вони цю дату замінили на 1914 р. і при цьому посилаються на Святе Письмо. Ось цитата з книжки «Від втраченого раю до знайденого раю»: «Звичайно, ми б хотіли бачити, коли закінчились "визначені дні народів". Найперше мусимо дізнатись, як довго ці часи тривали. Біблія вчить, що «виз­начені дні народів» становлять "сім часів". Після закінчення цих "семи часів" могло початись Боже Царство. - Книга Даниїла 4, 20».
Як довго тривали ці «сім часів»? Свідки Єгови визначають це на підставі Книги Одкровення (12, 6; 14). У 14 вірші йдеться про час, часи і півчасу. Шостий вірш замість трьох і пів часу вираховує 1260 днів. «Сім часів» охоплюють два рази по 1260 днів, тобто 2520 днів. Чи «сім часів» можна прирівняти до 2520 діб? Ні. В Бога кожний день рахується за рік. Згідно Божого правила, вміщеного в Книзі Чисел (14, 34), «один рік за один день» буде рахуватись. Отже, 2520 днів є 2520 років. Тому «сім часів» триває 2520 років.
«Визначені дні народів» почались в 607 році перед народженням Ісуса Христа. Від 2520 віднімаємо 607 і у відповідь отримуємо 1914 р. після народження Христа. У Біблії цей рік є роком «визначених днів народів». Це була дата, коли Ісус Христос, маючи на це право, отри­мав Небесне Царство. Значить, у 1914 р. щось закінчилось і щось почалось, Що? Закінчилось 2520 років, тобто сім «визначених днів народів», а почалось Боже Царство в небі, де Ісус є Царем. У 1914 році невидимо прийшов Христос. До загалу вищезгаданих дат варто також додати ось цей вірш із Святого Письма:
«Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що ОДИН ДЕНЬ ПЕРЕД ГОСПОДОМ, ЯК ТИСЯЧА ЛІТ, і тисяча літ, як один день» (2 Пт. З, 8).
Якщо приймати ці слова дослівно, як це роблять Свідки Єгови, то треба прийняти, що тисяча літ - це один день. Виникає питання, чому Свідки Єгови вибрали вірші, де мова йде про один день як рік? Адже у зацитованому вірші Святе Письмо подає, що в Бога один день означає не тільки один рік, але також тисячі років. Виходячи з цього, можна 2520 днів прийняти за 2520 тисяч років.
Цим віршем святий Павло хоче довести нам, що Господь Бог не використовує жодних мірок для часу. Бог - це безконечність і саме так треба розуміти слова апостола. Вся теорія Свідків Єгови пішла намарно!
Проте, з брошури невідомо, звідки засновники теорії взяли 607 рік перед народженням Ісуса Христа. У цьому році мали початись «часи поган»; до нього Свідки Єгови додали 2520, після чого отри­мали 1914.
Ось про що написано в цій самій брошурі, на с. 171-172: «Земний Божий люд, тобто земне царство закінчилось, коли поганський цар знищив Єрусалим. Цим поганським царем був Навуходоносор, цар Вавілону. Він скинув із «престолу Єгови» Седенія, останнього ізраїльського царя і знищив місто. З того часу ніхто не сидів на «престолі Єгови», щоб бути Його представником на землі. Престол спорожнів. Коли в 607 р. перед народженням Христа вавілонський цар скинув Седенія, Єгова перестав володіти царством на землі. У цьому ж році закінчилось земне Боже царство. 607 р. став початком для "визначених днів народів"».
Автор брошури не подає, на чому ґрунтує свої думки, адже істо­ричні факти це заперечують. Історія вчить, що від 608 до 597 рр. на юдейськім престолі сидів передостанній король Йоаким. Натомість, усунення Навуходоносором з престолу короля Седенія було в 586 р. перед Христом. («Підручна Біблійна Енциклопедія» спільне опрацю­вання під редакцією о. доктора Євгенія Домбровського, Т. II , с. 130). 607 р. для своїх підрахунків Свідки Єгови вибрали тому, що саме цей рік їм підходив. Від 2520 відняли 607 і в результаті вийшло 1914. Але давайте повернемося до обліку «часів». У Книзі Одкровення св. Иоанна, в 12 розділі, в 14 вірші мова йде про «час, часи і півчас». «Часи» стали для Свідків Єгови ключем для обчислення року дру­гого приходу Христа. «Час» ототожнили з цифрою «1», «часи» - з цифрою «2» і «півчас» - «О, 5». Разом вийшло З, 5 часу. У цьому випадку можна погодитись, що «час» відповідає 1, а півчасу - 0, 5. Тоді чому вислів «часи» повинен становити «2»? Ми з успіхом 182.
.....




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21693
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:49 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
можемо до вислову «часи» підібрати довільне число, щоб в резуль­таті час, часи і півчасу дали нам 1260 днів. Наприклад, якщо прийня­ти за 1 час 40 днів, тоді буде 1 час, 30 часів і 0,5 часа, тобто 40+1200+20 днів, разом 1260 днів, про які згадує святий Йоан у Книзі Одкро­вення. Отже, не обов'язково приймати 1260 днів за 3,5 часу, як це роблять Свідки Єгови.
Сім часів з пророцтва Даниїла (4, 16-20), на яке відкликуються Свідки Єгови, не мають нічого спільного з Жінкою з Книги Одкро­вення (12, 6; 14). Вірш із Книги Даниїла (4, 6-20) відноситься виключ­но до пояснення сна короля Навуходоносора.
Керівники організації Свідків Єгови замінили першу визначену дату другого приходу Христа з 1874 р. на 1914 р. В цьому році розпо­чалась Перша Світова війна і разом з нею пригноблення народів (листівка Свідків Єгови «Знак присутності Христа» с. З, 4). Зі Свя­того Письма знаємо, що другому приходу Христа буде передувати гноблення на землі.
У вищезгаданій брошурі можна помітити ще декілька абсурдів. В ній пишеться, що: «У 1914 р. щось закінчилось і щось почалось. Але що? Закінчилось 2520 р., тобто сім "визначених днів народів", а поча­лось БОЖЕ ЦАРСТВО в небі, де Ісус Христос є Царем. У 1914 р. НАСТАВ другий прихід Ісуса Христа до царства, НЕПОМІТНИЙ ДЛЯ ЛЮДЕЙ».
Те, що прихід був невидимим, є твердженням нелогічним. Якщо це був другий прихід Ісуса до Царства в небі (підкреслюємо в НЕБІ), то чи взагалі його міг хтось помітити. Чи може людина побачила Царство в небі?
Ще одна безглуздість полягає в тому, що прихід Христа відбувся в Небесному Царстві, а не на землі.
Біблія вчить нас, що Господь Ісус Христос після Воскресіння вознісся на небо (Ді. 1, 9). У подальших віршах читаємо, що прийде вдруге, але з неба на землю (Ді. 1, 11).
За короткий час після воскресіння Ісус вознісся на небо. Прийде вдруге на нашу грішну землю у видимий спосіб. А яким чином, -пере­буваючи в небі, ще раз прийшов до Царства в небі, - знають тільки... Свідки Єгови.
«У 33 р. Бог воскресив Ісуса Христа до життя в небі і промовив до Нього: "Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів під­ніжком під твої ноги?" (Єв. 1, 13). Ісус, отже, сидить праворуч От­ця, очікуючи на обіцяне йому Богом Небесне Царство», - таке
читаємо в книжці Свідків Єгови «Від втраченого раю до знайденого раю», на с. 172.
Що ж... Ті, хто не знають Святого Письма, можуть подумати, що Ісус Христос мав «сидіти і очікувати» дев'ятнадцять століть аж до часу, поки Свідки Єгови визначать Йому 1914 р. для посідання Не­бесного Царства.
Проте, вже святий Петро говорить, що Ісус від віків є в небі і Йому коряться ангели, всі власті і сили:
«Який, ЗІЙШОВШИ ЗНОВУ НА НЕБО, Є ПО ПРАВИЦІ БОЖІЙ, і йому ПІДКОРЕНІ ангели, власті й сили» (1 Пт. З, 22).
Ще перед віками Ісусові були підкорені ангели, власті й сили, а не в 1914 році, як вчать Свідки Єгови. Навіть якщо прийняти пояс­нення брошури за правильне, то напрошується висновок, що ДРУ­ГОГО ПРИХОДУ ІСУСА ХРИСТА ще НЕ БУЛО. Святе Письмо по­дає, що на землю має він прийти з силою та маєстатом. Такого при­ходу ще не було. До неба другий раз не прийшов у 1914 р., оскільки є там від віків. До Царства Небесного - як пояснюють Свідки Єгови другий раз прийти не міг, якщо від 1914 р. почав панувати.
Якщо би щойно почав, то не другий раз. Якби починав другий раз, то мав би закінчити «попереднє царювання». Святе Письмо не зга­дує, щоб Ісус починав царювати два рази. Тому й не було другого приходу, тим більше в Небесному Царстві.
Біблія виразно повчає, що другий прихід, про який у ній згадуєть­ся, відноситься до приходу Ісуса Христа на землю:
«...Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо» {Ці. 1, 11).
Тепер хочемо показати суперечність у науці Свідків Єгови на основі їх публікацій. Листівка «Знак присутності Христа» на с. 3-4 вміщує наступне: «Всі речі, якщо вони мають риси присутності Хрис­та, повинні здійснитись протягом рівного проміжку часу. Крім цього, необхідно також виключати будь-які сумніви щодо здійснення Хрис­тових слів. Але чи ми знаємо про це все? Так. А відколи? Від 19-14 р. Навіть біблійна хронологія подає час другої присутності Христа, як і час, коли Він мав скористатись правом Царя. Цей час є 1914 роком. Про це неодноразово згадувала «Вартова Башта» від 1874 року, тобто за 35 років перед 1914 роком».
Давайте на деякий час повіримо словам листівки. Подану дату «за 35 років перед 1914 роком» перевіряємо на підставі книжки «Арфа 184
Божа», виданої не за 35 років перед 1914 роком, а за 15 років після 1914 року Д. Ратерфордом:
«Останню частину часу кінця Ісус називає жнивом. Саме жнива є закінченням світу. Він сказав, що прийде в цьому часі. Від 1874 р. відраховується час присутності Христа» (с. 242).
З цього випливає, що Ратерфорд є неправдомовцем, бо вказує не на 1914, а 1874 р., як початок невидимої присутності Христа. І це він написав через 15 років після 1914 р.
Листівка повчає, що вже в 1879 р. «Вартова Башта» проповіду­вала прихід Христа у 1914 р. Отже, Чарльз Расселл був також не­правдомовцем. Адже ще довго після 1879 р. він переконував, що Христос присутній від 1874 р. Доказом цього є часопис «Вартова Башта і Вісник присутності Христа». «Арфа Божа» на с. 246 пише: «В 1879 р. (Расселл) почав видавати часопис «Вартова Башта і Віс­ник присутності Христа», який до сьогодні виходить як двотиж­невик. Це є єдиний часопис, який звіщає другу присутність Христа».
Можемо сміливо стверджувати, що Ратерфорд взагалі не читав «Вартової Башти», яка протягом 35 років проповідувала другий при­хід Христа у 1914 р. Проте сам Ратерфорд 15 років після 1914 р., в 1929 р. вчив, що Ісус Христос прийшов удруге в 1874 р.
Отже, можна без сумніву стверджувати, що Расселл і Ратерфорд проповідували неправду.
Важко сказати, коли ця дата була змінена. Але залишається фак­том, що сьогодні більшість Свідків Єгови взагалі не знають про існування книжки «Арфа Божа». Нагадуємо, що «Арфа Божа», як і ряд інших публікацій, виданих першозасновниками організації, була вилучена з бібліотек Свідків Єгови, як «невластива їжа на визначе­ний час».
Заторкнувши під час розмови цю тему, ми отримали відповідь: «Чим ближче до світла, тим краще зрозуміння».




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21694
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:50 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
Наприклад, перше світло подає, що друга присутність Христа буде в XX ст. Ближче світло вчить, що другий прихід буде в першій половиш XX ст. А ще краще пояснення стверджує - у двадцятих роках XX ст. І, нарешті, остаточна ясність - 1914 рік.
Свідки Єгови бачать це світло по-іншому, для них півсутінок є меблями, коли більше розвиднілось - бачать шафу, а при повній ясності виходить, що це... кіт. Отже таке «світло» не може служити доведенням чогось.
Подібне «світло» просвічувало засновників теорії про другу
присутність Христа. Не може заперечити сам собі Святий Дух, який є правдивим світочем. Він не може раз сказати, що Ісус прийшов у 1874 р., а другий раз, що у 1914 р.
Вийшовши з цифрового лабіринту, давайте згадаємо Христові слова:
«А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, - лише один Отець» (Мт. 24, 36).
Виходить, що Свідки Єгови знають більше від самого Ісуса Хрис­та. Скориставшись нагодою, ми запитали: звідки вони взяли теорію про другий прихід Христа? «Злодій приходить завжди несподівано і ніхто його не може підгледіти. Так само прийшов Ісус Христос», -саме такою була відповідь Свідків Єгови. Навіть скористались цита­тою зі Святого Письма, щоб їх відповідь виглядала авторитетною:
«Чувайте отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде. Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би він і не дав би підкопати свого дому. Тому й ви будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте» (Мт. 24, 42-44).
Дивно розуміють цей уривок Свідки Єгови. Ми взагалі не діз­наємось із нього, що Ісус прийде несподівано. Проте святий Матей підкреслює, що Він прийде неначе злодій, тобто ніхто не знатиме ні дня, ні години. Злодій старається так прийти, щоб його ніхто не помітив, хоч не завжди це вдається. Але Ісус Христос прийде у види­мий спосіб, про що нас запевняє святий Йоан:
«ОТ, ПРИХОДИТЬ ІЗ ХМАРАМИ І ПОБАЧИТЬ ЙОГО КОЖНЕ ОКО, І ТІ, ЩО ЙОГО ПРОКОЛОЛИ...» (Од. 1, 7).
Свідки Єгови погоджуються з цим віршем. Кажуть, що Ісуса по­бачить кожен, але духовно. Як ми не старались, проте не отримали відповіді, хто підкинув і'м таку теорію.
Давайте погодимось з тим, що Ісус прийде «духом» і побачить Його тільки «духовне око». Тоді принаймні дві заповіді Ісуса Христа не здійснились: що Він духовно залишився з нами до свого другого приходу-і кінця світу:
«...Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Важко вірити людям, які проповідують, що Ісус Христос прий­шов до нас невидимо в дев'ятнадцятому чи двадцятому столітті. Якщо так, то треба було би відкинути слова Ісуса: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку».
Хіба не є актуальним запевнення Христове: 186
«Бо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них» (Мт. 18, 20). Бачимо, що Ісус Христос в духовний спосіб завжди перебуває з тими, хто збирається в Його ім'я, не від двадцятого століття.
Знову ж таки неправдивою виявилась і наука про НЕВИДИМИЙ ДЛЯ ЛЮДСЬКОГО ОКА ДРУГИЙ ПРИХІД ІСУСА ХРИСТА. Святе Письмо не згадує про дату приходу (1874 чи 1914 р.), а лише виразно підкреслює, що Ісус прийде вдруге ВИДИМО. Проте день приходу знає тільки Отець Небесний. Нехай скаже нам про видимий прихід Ісуса Христа сама Біблія:
«Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина... Тоді на небі з'явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають всі племена землі й ПОБАЧАТЬ СИНА ЧОЛОВІЧОГО, ЩО НАДХОДИТИМЕ на небесних хмарах з потугою та славою великою» (Мт. 24, 27-30).
«Тоді Ісус сказав до нього: "Ти мовив. Тільки ж кажу вам: ВІД­НИНІ ВИ ПОБАЧИТЕ ЧОЛОВІЧОГО СИНА, який сидітиме пра­воруч Всемогутнього й ІТИМЕ на небесних хмарах"» (Мт. 26, 64).
«І сказали: Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо» (Діян. 1, 11).
Якщо ми дійсно приймемо теорію Свідків Єгови, тоді повинні визнати, що Святе Письмо містить недоречності:
«Про день же той чи годину - НІХТО НЕ ЗНАЄ: ні ангели на небі, АНІ СИН, - ТІЛЬКИ ОТЕЦЬ» (Мр. 13, 32).
Виходить, що день другого приходу Христа Спасителя, крім Бога Отця знають тільки Свідки Єгови. Тепер, дорогий Читачу, сам зроби висновок, чи дійсно наука Свідків Єгови має біблійну основу. Щоб Тобі було простіше зробити висновок, подаємо ще декілька фактів, які для Свідків Єгови служать правдивим доказом другої присут­ності Христа (очевидно невидимої).
Цьому присвячена стаття в книжці «Арфа Божа» (с. 243): «У 1874 р., коли прийшов наш Господь, почала існувати перша робіт­нича організація. Від цього часу значно поширилось світло науки в ділянці винаходів, яких є важко перелічити. Але давайте назвемо ТІЛЬКИ НАЙВАЖЛИВІШІ, які було винайдено після 1874 року, НА ДОКАЗ ПРИСУТНОСТІ НАШОГО ГОСПОДА. НАЙВАЖЛИ­ВІШИМИ ВИНАХОДАМИ є: лічильні машини, літаки, алюміній, антисептична хірургія, штучні фарби, автомобілі, КОЛЮЧИЙ ДРІТ, велосипед, целюлоїд, кореспондентські школи, ЦЕНТРИФУГИ для виготовлення сметани, парові плуги, Божий План Століть, електроводи, динаміт, газолінові двигуни, молотарки, денний газ, індукційні двигуни, лінотипи, верстати для виготовлення сірників, ПЕРЕСУВНІ КАРТИНКИ, Панамський канал, пастеризація, залізно-дорожні сигнали, МАШИНИ ДЛЯ ПОШИТТЯ ЧЕРЕВИК, бездим­ний порох, багатоповерхові будівлі, метро, фонограф, телефон, дру­карські машинки, пилососи і т.п.».
Чому Ратерфорд згадує такі винаходи як: колючий дріт, центри­фуги, машини для пошиття черевик? Відповідь на це знаходимо на с. 240: «По чому будемо знати, що час вже надійшов? Єгова відпо­відає: «Багато буде досліджувати, і побільшає знання» (Дан. 12, 4).
Свідки Єгови вчать сьогодні, що Ісус Христос прийшов у 1914 р. Значить, пророк Даниїл неправдиво пророкував про «дослідження і побільшення знань», з чого Свідки Єгови визначили 1874 р. за дату приходу Спасителя.
Доказом для Свідків Єгови, який підтверджує їх слова про дру­гий прихід Христа в 1914 р., є брошурка «Знак присутності Христа». На с. 4, у розділі «Епідемії і голод» читаємо: «Чи від 1914 року ми почали переживати збільшення захворювань? Так "Іспанка", котра... протягом декількох місяців забрала двадцять мільйонів людей, а двісті мільйонів сьогодні лежать хворими на цю епідемію. Постійно зростають такі хвороби як рак, шум серця, хвороби печінки, нирок, психічні розлади, також захворювання нервової системи. Війни? Дійсно. Землетруси й епідемії? Також. Ще варто сказати про недос­татність продовольства? Так... Китайці пережили найстрашніший голод, коли денно вмирало по 15000 людей. Голодними на той час було 30 мільйонів людей. В Індії 32 мільйонам осіб загрожувала голодна смерть... Від 1921 до 1923 року в одній із сусідніх держав люди вимирали, як мухи, а 35 мільйонів терпіли голод...»
Для кого Святе Письмо є знайомим, не може погодитись, що ви-щеприведені трагедії почнуться з приходом на землю Ісуса Христа. Ці події мають попередити Його прихід.
Війни, хвороби і голод - все це має відбуватися перед приходом Ісуса. А Свідки Єгови пишуть, що це відбувалось після 1914 р. прого­лошеного ними невидимого приходу Ісуса Христа. Навіть Святе Письмо говорить нам, що ці події ПОПЕРЕДЯТЬ Його прихід (Мт. 24, 29-30). Також Святе Письмо говорить, що диявол в останні дні заволодіє світом. Він бачитиме свій кінець, тому буде намагатись звести якнайбільше людей:
«...Горе вам, земле і море, бо спустився до вас диявол із лютістю великою, знаючи, що короткий час має» (Од. 12, 12).
Отже, тепер можна довільно, так як Свідки Єгови, змінювали дату другого приходу Христа. Адже винаходи пішли далеко вперед Не можна порівнювати пересувні картинки з телебаченням, а колючого дроту з супутником.
Людина, котра самостійно думає, зробить висновок із цього ділу і, взагалі, - висновок із цілої науки Свідків Єгови.
Г. і А. Щепанські, Т. Кунда




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21695
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:52 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
ІСТОРІЯ СВІДКІВ ЄГОВИ
Засновником Міжнародного Товариства Дослідників Святого Письма - сьогоднішньої організації Свідків Єгови вважають Чарльза Тейза Расселла. Він народився 16.ХІ.1852 р. в Пітсбурзі (Пенсіль­ванія), що у Сполучених Штатах Америки. Батьки Расселл - Йосиф і Марія Бірнег були ірландського походження. Вони сповідували пресвітеріанізм (одна із протестантських Церков). Коли Чарльз мав 9 років, померла його мати. Після закінчення школи він працював продавцем у батьковому магазині. Ще до виповнення вісімнадцяти років юний Чарльз три рази змінював своє віровизнання. Спочатку перейшов до конгрегаціоналістів (інша протестантська Церква). Піз­ніше вступає до Християнського Товариства Молодих Людей, де був одним з найактивніших. Правда і там довго не затримується. Його привабила і зацікавила ідея другого приходу Ісуса Христа. Про це Чарльз дізнався, слухаючи проповіді у адвентистів. З 1829 р. свої ідеї проповідував адвентист Вільгельм Міллер. Згідно з його підрахун­ками, 22.Х. 1844 р. на землю мав вдруге прийти Ісус Христос, даючи тим самим початок «тисячолітньому Царству».
Але 22 жовтня 1944 р. було звичайним днем. Розчаровані послі­довники залишили Міллера, крім невеликої групи, до якої пізніше приєднався Расселл.
Ідея тисячолітнього царювання справила на буйну уяву молодого Чарльза яскраве враження. Він з великим ентузіазмом почав читати пророцтва Даниїла та книгу Одкровення. З часом Расселл визнав, що Міллер мав рацію, правда дещо помилився в підрахунках. Він стверджував, що Ісус Христос дійсно має прийти, але у 1874 р., а не у 1844, як це передбачав Міллер.
Так само, без жодних змін пройшов 1874 р. Щоб врятувати свій авторитет і віщування фальшивих пророків, Ч. Расселл заявляє, що Ісус Христос сам помилився, подаючи знаки другого приходу. Тому й проповідує прихід Христа, який мав би бути невидимим для людсь­кого ока. Так Расселл знаходить підтримку і авторитет серед наїв­них. Правда це не є оригінальною концепцією Расселла. Він узяв її в адвентистського місіонера І. Б. Патона. Расселл стає також прияте­лем і співпрацівником Н. X . Борбоура. До своєї спілки залучають Патона. Ч. Расселл допомагає редагувати часопис «Проповідник ран­ку». У цьому ж часописі з'являються статті Расселла. У 1878 р. він стає пастором адвентистів. Його проповіді і статті друкувались що­тижня в американських і канадських часописах. Декілька років піз­ніше, у 1879 р., побачив світ перший номер часопису «Вартова Башта і проповідник присутності Христа». Цей часопис є офіційним орга­ном секти
З часом Расселл знайомиться з молодою особою, котра уважно прислуховується до його проповідей. Це знайомство у 1879 р. завер­шується шлюбом. Марія Францішка Аклей стає дружиною Ч. Рас­селла. Вона часто виступає під час зібрань, допомагає чоловікові вес­ти велике листування. Дуже уважно збирає адреси зацікавлених жінок.
Незгоди і суперечки в подружньому житті Расселлів призводять до катастрофи. У 1897 р. на обличчі пані Расселл з'явилось запа­лення шкіри. Тому вона не могла більше брати участь у зібраннях. Ч. Расселл використовує це проти неї. Атмосфера їх сімейного жит­тя з кожним днем погіршувалась. Хворобу своєї дружини Чарльз пояснював тим, що це Бог так карає її. У 1903 р. дійшло до сепарації, а в 1906 р. до офіційного розлучення. Марія Францішка залишається без засобів до існування. Хоча у них і не було дітей, вона все ж таки клопочеться про аліменти. Очевидно Кароль відмовляється платити, пояснюючи це своїм слабким фінансовим становищем. Ця справа дій­шла навіть до суду, який визнав, що пастор Расселл володіє чверть мільйоном. Вирок суду зобов'язав його виплачувати аліменти.
Недовго тривала співпраця між Борбоуром, Расселлем і Патоном. Чарльз від'єднався від них у 1879 р. і створив нову релігію, наз­вавшись Божим післанцем. Він став стверджувати, що Бог покликав його до правдивого вияснення Святого Письма. Для своєї нової релі­гії він переймає від адвентистів вчення про смертність людської душі і про неіснування пекла.
Ч. Расселл не обмежується місійною працею тільки у Сполуче­них Штатах. Свою науку він проповідував у Японії, Китаї, Індії, Па­лестині, Австрії і Польщі.
Ч. Расселл був також плідним письменником. Він написав семи­томні студії Святого Письма. Сьомий том було дописано після його смерті, де Чарльз є представлений у ролі «сьомого ангела» із Книги Одкровення. Расселл залишив після себе велику спадщину статей, брошур і книг, їх зміст випромінює глибоку неприязнь до інших віросповідань, а особливо до Католицької Церкви. Ч. Расселл не журиться натхненням Біблійних Книг і викреслює зі Святого Пись­ма рядки, які йому не підходять.
У часописі «Вартова Башта» (без номера), Расселл вміщує статтю «Неправдиві рядки Нового Завіту». Він зокрема пише: «Цих слів, які знаходяться в нашому звичайному перекладі, немає у найстаріших рукописах Святого Письма. Тому важко є стверджувати чи взагалі вони є частиною Божого Слова. Нехай кожний дослідник уважно читає Біблію з олівцем в руці, викреслюючи ці слова. Прочитавши наново, можна помітити покращення. На додатку, який вміщений нижче, подаємо ті рядки, які вдалось до сьогодні відкрити... На це є добрі докази, щоб ви сміливо викреслювали непотрібні рядки зі своєї Біблії».
Про ці «добрі докази» Ч. Расселл чомусь ніде не згадує. Але не­важко зрозуміти, що викреслювати він казав невигідні для нього рядки. Для досягнення успіху у запланованій справі Расселл не боїться навіть шахрайства. Він, прикриваючись «Синайським Ко­дексом», відкритим Тішендорфом, каже викреслювати багато рядків з Біблії. Ось деякі з них: Мр. 16, 9-20; Лк. 23, 34; Йо. 21, 25; 1 Пет. 2, 5; 2 Пет. 1, 16; Одк. 5, 3-13; Одк. 20, 5.
Коли б Тішендорф жив, то, напевно, викликав би Расселла на дуель, що в свій час було в моді. А найкраще через суд оскаржив би його за неправдомовство. Тішендорф ці рядки взагалі не піддавав сумніву. Не тільки він, але жоден бібліст не сумнівався в їх прав­дивості. А що вже говорити про викреслення зі Святого Письма. Звернемося до тих віршів зі Святого Письма, які Расселл наказав викреслювати.
Пастор Расселл, не розумів, як Ісус Христос міг молитися на хресті за своїх вбивць:
«Ісус же сказав: "Отче, відпусти їм, не знають бо, що роб­лять"» (Лк. 23, 34).
Хто читає Святе Письмо, той зауважив, що в ньому пропущено багато подій з життя Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, апостолів. Тому неважко зрозуміти св. Йоана, котрий писав:
«Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, - та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг» (Йо. 21, 25).
Багато з того, що зробив Ісус Христос, а що не було записано, перейшло до Передання - усної науки Католицької Церкви. Расселл був запеклим ворогом церковного Передання. Ось іще один вірш, який за порадою Расселла підлягає викресленню:
«Та ніхто не міг - на небі, ні на землі, ні під землею - розкрити книгу, ні глянути в неї» (Од. 5, 3).
Святий Йоан описує пророчу картину. Божої Книги на Його прес­толі ніхто не може відкрити, окрім Ісуса Христа. Цей текст не до вподоби Ч. Расселлу, адже він був переконаний, що тільки він ро­зуміє Божу таємницю. Перед ним Бог не має жодних таємниць. Представляючи себе «сьомим ангелом», він претендує на вищість щодо апостолів: Йоана, Петра і Павла. Тому «сьомий ангел» викрес­лює невигідні йому вірші.
Тепер ми вже побачили «добрі докази», на підставі яких він каже редагувати текст Святого Письма. Протягом багатьох століть ніхто не дозволив собі змінювати змісту Святого Письма, як Старого так І Нового Завітів. Одначе Ч. Расселл знайшов у собі відвагу на такий крок.
Свідки Єгови не люблять, коли їм згадують про засновника їх організації. Ще за життя Расселл був у великій пошані І славі, а сьогодні про нього цілковито забули. Єдине, що можна почути, що Расселл був тільки людиною. Чому Свідки Єгови не хочуть згаду­вати про Расселла? Напевно через його приватне життя, а також великі помилки, яких він допустився у науці. Тепер панує думка, що буде добре, коли про Ч. Расселла згадуватиметься якнайменше.
Продовж своєї «наукової» діяльності Расселл вишукував попе­редників, котрі також проповідували «правду». Цими проповідни­ками були: Арій, який заперечував Божество Ісуса Христа, Пьер Вальдо, противник сповіді та молитви за душі померлих. Однодум­цями Расселла були Йоан Вікліф, неприхильник Святої Літургії – безкровної Жертви. Расселл також розділяв думку Лютера: «Нехай Бог наповнить вас ненавистю до папи!»
Себе ж Расселл вважав за останнього «мужа провидіння», якому немає рівного. Тільки він правильно навчає правдивої віри. У лис­топаді 1916 р. Ч. Расселл, незважаючи на погіршення стану здоров'я, виїхав у місійну подорож по Сполучених Штатах. У дорозі йому стало погано, і попри всі старання лікарів у містечку Пампа (штат Техас) 31.Х.1916 р. Ч. Расселл помер.
Останнім його бажанням було, щоб після смерті його одягнули в римську тогу. Важко зрозуміти, чому Расселл забажав цього. Адже він, а також Свідки Єгови, вважають ці довгі шати за фарисейський одяг.
Ще за життя Ч. Расселл вчив, що він не помре як звичайні люди, а переведе своїх співвизнавців живими до «обіцяної землі» (нового світу). Але не судилося цьому статись. Расселл помер, як кожна людина.
......




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Відсутній
 
 Тема повідомлення: Re: Ісус Христос - Бог
21696
UNREAD_POSTДодано: 29 березня 2010, 13:54 

Стать: Не знати хто
Востаннє тут були:
10 січня 2011, 20:22
Написано: 130
Після смерті Ч. Расселла його наступник Ратерфорд писав: «Ве­лич святого Павла є безмірною. Ним Бог скористався, щоб навчити людей правди про спасіння. Після св. Павла було багато рефор­маторів. Коли буде докладно написана історія Церкви, то найближче біля св. Павла у славетній галереї проповідників Євангелія буде ім'я Ч. Тейза Расселла».
Через місяць після смерті Расселла, офіційний орган секти писав: «Расселл багато зробив для справи Божого Царства, більш за всіх у світі» (Д. Ф. Ратерфорд «Передмова до проповідей Расселла»).
Як багато змінилось за такий короткий проміжок часу. Чомусь сьогодні Свідки Єгови не згадують першого проповідника після св. Павла. Навіть більше, вони соромляться згадувати ім'я Расселла. Якщо під час розмови хтось згадає про нього, то стараються уник­нути цієї теми. Сьогодні практично ніхто не читає його книжок. Свідки Єгови знають Расселла тільки за прізвищем.
Після смерті Расселла керівником секти стає Франклін Ратер­форд. Він мав юридичну освіту, тому здебільшого його знають як суддю Ратерфорда. Із сектою зустрівся випадково. Одна жінка при­несла до його офісу пакунок книжок і брошур організації. Зміст цих публікацій сподобався йому, тому незабаром він приєднався до сек­ти. Така людина була їм потрібна, адже секта була бідна на членів із вищою освітою. Дещо пізніше Ратерфорда обрали адвокатом секти. Його завданням було захищати в суді членів організації. З цим зав­данням він справлявся досить вміло, тому швидко робив кар'єру. Після смерті Расселла 6.1.1917 р. Ратерфорда було обрано на посаду керівника секти.
Оскільки правитель Сполучених Штатів має титул президента, то чому не можна надати цього титула найвищому в ієрархії секти? Отже, Ратерфорд стає «президентом» своєї організації.
Під час Першої Світової війни американська влада засуджує Ратерфорда на двадцять років ув'язнення. Йому інкримінувалось шпи­гунство на користь Німеччини («Золоте століття» 1920 р. с. 166). Але «президент» не був довго у в'язниці. Після року відбуття покарання його було звільнено на підставі амністії, яка була введена з причини припинення військових дій. В'язничні стіни він залишає як «му­ченик» за віру.
Ореол слави «президента» росте. Що ж перешкоджає, щоб на­житися? Але як це зробити, щоб не викликати підозри серед визнавців? Тут Ратерфорд використовує «пророцтво». Оскільки Рас­селл пророкував прихід Ісуса Христа на 1874 рік, то чому ж Ратерфорду не можна назначити іншої дати.
Ратерфорд все зважує і проголошує, що в 1925 р. настане кінець старого світу, почнеться «Новий світ». Для цього вже тепер треба готуватись. На початку видимого «тисячолітнього Царства» воскреснуть Пророки і Патріархи Старого Заповіту. Правда тут ви­никає одна трудність. Де будуть жити воскреслі Пророки? Треба швидко вирішити це питання. Непогано було б вибудувати комфор­табельну віллу для прийому таких гостей. Тому незадовго, в найкра­щій із околиць Сан Дієго (Каліфорнія) виростає вілла для Пророків. До того, як воскреснуть Пророки, хтось повинен жити в цьому будинку, щоб пізніше могти їх прийняти. Але немає відповідної лю­дини, якій можна доручити це завдання. Єдиною кандидатурою є пан «президент». Отже, він переходить жити у віллу, використовує для своїх потреб все, що там є, і роз'їжджає двома автомобілями, які були також призначені для Пророків.
Щоб уникнути правних непорозумінь, реєнтальним актом Ратер­форд стає власником вілли, сплачуючи при цьому «дослідникам» аж... 10 доларів.
Це було занадто велике шахрайство. Тому преса підняла шум, а «Президента» звинуватили у злодійстві. Визнавці залишають ряди організації, вимагаючи повернення внесків. З часом ця історія зати­хає, – друкарні продовжують друкувати брошури, вони успішно про­даються, долари прибувають, а вілла чекає на Патріархів і Пророків. Пан «президент» очікує, чи не видно в далині Мойсея, Давида чи Якова.
Якщо вілла залишиться, то хто знає, чи серед воскреслих про­років, які схочуть там жити, не з'явиться сам «президент» - «про­рок» Ратерфорд і «сьомий ангел» Расселл. На сьогоднішній день ще жоден із пророків не з'явився з претензіями на віллу. А тих, хто там сьогодні проживає, запевнюємо, не буде потреби залишати будинку для пророків. Дім Царів в Сан Дієго, де 8.1.1942 р. помер Ратерфорд, було продано в 1946 р. Коли в 1925 р. пророки не воскресли, 5 травня 1930 р. в одному часописі з'явилась фотог­рафія Ратерфорда на фоні вілли «пророків» у Сан Дієго. Знизу на фотографії намальовано Давида, а збоку вміщено статтю «Жит­ловий будинок у Сан Дієго з усіма найсучаснішими влаштуваннями очікує повернення пророків».
Ось таким чином суддя Ратерфорд став власником сучасної віл­ли. Резиденцію виконано згідно з новим плануванням. Кімнати були чудово обставлені меблями. Напевно, це зробили для доброго відпо­чинку «пророка» Ратерфорда. Біля будинку був насаджений сад. Розмістилися там також гараж з двома автомобілями: Лінкольн і Форд.
Численні зловживання Будинку Царів викрив у 1929 р. віцепрезидент О.Р.Мойле. За це Ратерфорд екскомунікував його та облив брудом. Цю справу розглядав суд, який видав прихильний для Мой­ле вирок: 25 000 дол. відшкодування (Ф. Хросновський «Свідки Єгови», с. 80). Журналісти почали висміювати в пресі організацію. З контрматеріалами виступили Свідки Єгови, представляючи справу вілли у вигідних кольорах, тим самим переконуючи більшість визнавців.
1931 р. вважають переломним для організації. У цьому році «дос­лідники» приймають назву «Свідки Єгови», і усувають всі попередні назви, їх було за такий короткий час чимало. З 1884 р. назву «Това­риство Сіонської Башти», в 1909 р. змінюють на «Товариство Трибу­ни Народів». У 1913 р. прийняли назву «Міжнародне Товариство Дос­лідників Святого Письма». У 1931 р. На з'їзді в Колумбус (штат Огайо) Франклін Ратерфорд назвав свою організацію «Свідки Єгови».
Нова назва є влучно вибраною для їх організації. Вважають себе за Божих свідків. Забули напевно, що Святе Письмо говорить:
«Коли хто думає, що він є щось, бувши нічим, - обманює себе самого» (Гл. 6, 3).
Суддя Ратерфорд був кращим за свого попередника Расселла письменником. Він розгорнув небувало велику пропаганду своєї сек­ти. За два роки перед смертю стверджував, що протягом останніх двадцяти років написав 99 книжок і брошур. Його письменницька діяльність притемнила славу Ч. Расселла так, що з часом про нього цілком забули. Першою солідною книжкою Ратерфорда була «Арфа Божа», яку вже вилучили з обігу. Окрім влучного пера мав ора­торський талант. Свої проповіді записав на 100000 платівок.
Ратерфорд старався приховати перед світом деталі свого при­ватного життя, уникав публічних виступів. В останні роки життя його можна було побачити тільки на щорічних з'їздах секти. Але під час цих зібрань до нього було дуже важко доступитися. Його дру­жина не брала активної участі в діяльності секти. Син дещо ціка­вився, хоча завжди був у тіні.
Під час перебування в Нью Джерсі, трибуна, з якої Ратерфорд виголошував промову, була за його наказом оточена кулеметами. Це мотивувалось обороною «перед римо-католицькою єрархією». Іншим разом у Детройті він наказав розмістити варту на даху приміщення, де відбувалось зібрання. Завданням варти було слідкувати за літа­ками, які пролітали. Ратерфорд вважав, що його опоненти скинуть бомбу (Ф. Хросновський «Свідки Єгови», с. 79).
Наука Свідків Єгови вчила, що у 1925 р. помре останній із членів секти, який належатиме до 144 000 вибраних. Правда Ратерфорд в 1925 р. перевіряє цифри, і офіційно оголошує, що до згаданого числа бракує 50 000 членів. Вони є на землі і, очевидно, вже є в рядах Свід­ків Єгови. Деякі з них переконані, що входять до цього грона виб­раних. Серед тих, хто бере участь в «пам'ятній вечері», яка символі­зує Тайну Вечерю, небагато наважуються споживати хліб і вино. Ад­же хто споживає хліб і вино під час «пам'ятної вечері», відчуває себе гідним належати до вибраного грона. Наприклад, у 1951 р. на 624 000 Свідків Єгови тільки 22 000 споживали хліб і вино. Щороку чисель­но зростає кількість вибраних.
Сьогодні можна почути: що цей, або інший Свідок Єгови нале­жить до вибраних. Щоправда, існує занепокоєння, чи не переросте ця кількість число 144 000. Може теперішній президент Фредерік В. Франз перевірить обрахунки своїх попередників. Може вони до­пустили якусь математичну помилку? Вираховував Расселл, пере­віряв Ратерфорд і Кнорр, тоді чому б не переконатися у цих під­рахунках Віллі Франзу.
Ратерфорд помер 8 січня 1942 р. на своїй віллі в Сан Дієго, так і не дочекався пророків. Сектанти виконали останнє його бажання, поховали його недалеко від ВеИІ Згауіп. За декілька місяців його тлінні останки перенесли на цвинтар Свідків Єгови, що знаходиться у Россвіллі.
.......




Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
0
(0-0)
 
 URL Догори
Поділитися: 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за   
Вперед:  
Створити нову тему Відповісти  [ 1531 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 ... 103  Далі


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: - і 0 гостей


©2006-2024 "Джерело"
Джерело
Каталог християнських ресурсiв <Для ТЕБЯ>