Та ні, не думаю, що це так. Про спасенні народи - це неправда, бо всі спасенні - це переможці. І для кого Христос розповів цю притчу: людям чи народам? І чому ж з них 5 мудрих і 5 немудрих? Причому там чітко вказано, що немудрі не увійшли, а лише мудрі ввійшли до радощів пана свого.
Адже, коли немудрі купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас! (Матв.25:10-12)
А кого Господь знає чи не знає? Хіба не кожного зокрема? Це не про народи, а про кожного віруючого. Це для того, щоб кожен перевірив себе, а чи він в числі мудрих дів, а чи може в числі тих, хто не дбав про Царство Небесне?
І переможці - це окремі віруючі, які як мудрі діви, благодаттю перемогли земні спокуси, і увійшли до Небесних осель.

А хіба Церква-невіста - не спасенні народи?

Напевне різниця Церкви і спасенних народів така:
Церква - ті, хто підхоплені на небо, матимуть нагороду,
спасенні народи - спаслися через огонь, залишившись на Землі під час правління Антихристом і вбиті ним. Є така версія.

Давайте не будемо роздумувати над всілякими версіями та вітровченнями, а краще над Словом Божим. Звісно, що є один спасенний народ з усіх народів - це свята Церква Христова.

Якщо це так, то чому Христос про це не сказав? Він говорив притчі своїм учням, які тоді вже були на землі, тож який сенс був їм говорити притчу не про них, а про якісь інші спасенні народи, які будуть після вознесення? А єресі і вітровчень дуже багато.

Роздуми про духовне значення історії з десятьма дівами, необхідно починати із 24 розділу Євангелії від Матвія.
Господь в цьому розділі говорить про ознаки свого другого приходу.
(Мт.24:3) Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?
Слідуючий вірш говорить, що другий прихід Ісуса Христа, і ознаки які будуть супроводити цю подію, відбудеться в час скорботи.
(Мт.24:29) І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
З 37 вірша 24 розділу і цілий 25 розділ Господь на земних прикладах пояснює духовні процеси, які будуть відбуватися в цьому часі.
(Мт.25:1) Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
Діви – дівчата які зумужем не були, каганці вказують на їхнє народження з гори. Вислів, пішли зустрічати молодого, говорить, що вони запрошені на весілля. А так як молодий – Ісус Христос, а молода - Церква, то десять дів до Церкви не належать.
(Єр.31:4) Я знову упорядкую тебе, і ти будеш упорядкована, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто веселиться.
Десять дів – це Ізраїль, який сповідує Закон.
(Мт.25:2) П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
І нерозумні, і мудрі споживали поживу з п’яти книг Мойсея.
(Мт.25:3) Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
(Мт.25:5) А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
Всі задрімали і заснули в першій половині скорботи.
(Об.6:6) І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!
Частина Ізраїля, яка увірує в Месію в часі скорботи, умалить свій духовний ріст, тобто п’ять нерозумних дів змарнують оливу.
(Мт.25:6) А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
Північ вказує на другу половину часу скорботи.
(Мт.24:12) І через розріст беззаконня любов багатьох охолоне.
Любов багатьох охолоне до Слова, до Слова в дусі.
(Мт.25:11) А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
(Мт.25:12) Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
(Ів.4:24) Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.
(Мт.25:13) Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

Ну добре, а до якого книжжя відносяться 3 раба в притчі про 5, 2 і 1 таланти, яка починається зі слів "так само"? Тобто притча про таланти має таке ж значення, як і притча про десять дів. Бо не кількість дів важлива, а їх готовність, наявність оливи. Перед притчею про 10 дів Христос каже такі слова:
40. Будуть двоє на полі тоді, один візьметься, а другий полишиться.
41. Дві будуть молоти на жорнах, одна візьметься, а друга полишиться.
42. Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш.
(Від Матвія 24:40-42)
Знову таки, наголошується не на кількості, а на раптовість приходу, коли ніхто не знає часу, а також, на поділ готових і неготових. Хто ці раби? Чи не про нас це? Хіба ми не раби нашого Пана? Церква - Невіста Христа, хіба не діва?
Притчу про 10 дів, про таланти та інші притчі Христос дав саме нам. І не для того, щоб ми шукали таємне значення їх в числах. Ці притчі, це для нас попередження, щоб ми завжди були готові до зустрічі Жениха, щоб ми завжди мали запас "оливи", і також застереження для нас, віруючих, що не всі візьмуться, не всі готові, не всі бодрствують.

Братик добре замітив, що притча про таланти має таке ж значання, як і притча про десять дів.
Ці притчі, і попередні приклади з 24 розділу Євангелії від Матвія, Ісус Христос приводить, після подання учням ознак свого другого приходу. А другий прихід Господа буде «за своїми» і «до загинулих овечок дому Ізраїля».
(Лук.24:44) І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
(Мк.16:15) І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!
(Мт.25:15) І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
Одному дав п’ять талантів – п’ять книг Закону Мойсея, другому дав два таланти – дві книги, Пророків і Псалмів, а третьому один талант – Євангелію. Всі вони повинні були йти і проповідувати про Ісуса Христа в час другого Його приходу. Ті, що взяли п’ять і два таланти, пішли і звіщали Добру новину, і в душевному, і в духовному, що виконалось і виконується усе, написане про Ісуса Христа, в Законі Мойсея, в Пророках і Псалмах.
(Мт.25:18) А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
А один взяв Добру новину в душевному поданні, «… шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже. (Об.19:13)», та й зкопав в землю, в тілесне.
(Мт.25:19) По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
(Мт.25:28) Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
(Мт.25:29) Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
(Мт.25: 30) А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
Отець не послав Свого Сина вчити селян, як і де сіяти зерно, оглядатись, чи не оглядатись коли за плугом і т.д.
Краще сказати, як сказав Апостол Павло до Галатів, думаю не можна, а тому «хто читає, нехай розуміє!».
(Гал.3:3) Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?