Можливо самотність долається іншим шляхом(навіщо так в карцер)

Я зовсім не мав на увазі, що обовязково щоб кожен побував у карцері.
Я тільки говорю що варто би було кожному уявити собі таку ситуацію,
щоб більше цінувати нашу "НЕсамотність"

Але я ще думаю про те, що нас, віруючих, можуть відлучити від людей, але не можуть відлучити від Бога. Тому це велике благословіння - сидіти за віру у тюремній камері з можливістю славити Бога! А ще мені здається, що нам найбільше в житті не вистачає тієї самотності, коли ми можемо проводити час наєдині з Ісусом Христом.

Згоден з Сонячником!!!!!!!!!!!!!!

Чого не вистачає - того невистачає. Я ось неможу довго залишатися на самоті - це мене гнітить. І карцера ненада - це ж страшно.

Я також часто буваю самотнім, можливо це через те, що я не вмію знайомитися, соромлюся, але я вже звик.Навіть коли я був у світі, то коли мав ''друзів'' почувався не менш самотнім. Не було навіть з ким поділитися своїми проблемами, але це мене загартувало і тепер це мене не дуже гнітить, хоча бувають такі моменти, що не хочеться жити.

Проси Бога у молитвах про те щоб допоміг тобі побороти цю проблему, Він обов*язково тобі допоможе!

Я інколи прошу в Бога, щоб Він дав мені друзів.

Вони появляться. Я просила у Бога 15 років щоб мій батько перестав пити і він покинув цю згубну звичку без будь-якого хімічного і медичного втручання цього року

мені подобається бути самотнім і це дуже класно, бо оточуючі не парять мені мозги
а це шо в голосуванні - взагалі не може бути причиною самотності

Шось у цьому є, звичайно... В дечому я тебе тут також підтримую. А то скільки "помічників" розвелося!
Але в цьому потрібно рівноваги.

я, наприклад, дуже часто почуваюся самотньою...думаю, це через моє вибагливе ставлення до людей інколи дуже важко знайомитися навіть через небажання відкриватися людині, через миттєве видшукування її вад.

Ти просто вроджений філософ!

Ти не одна така і це не вада, це просто такий характер. Я вважаю, основна запорука мати друзів - це бути самим собою, щирим і відкритим до людей. А ще, намагайся полюбити людей. Основний закон дружби: я люблю того, хто мене любить. Найгірша людина, з міліонами вадів, злодій, негідник і т.д. якщо до тебе буде добре ставитися, то й ти до нього будеш добре ставитися. Звідси висновок: відношуйся до людей добре, і вони до тебе будуть відноситися добре, іншими словами, як хочеш щоб люди до тебе відносилися - так відшуйся до них. Основа дружби - симпатія, щирість, відвертість. Будь такою з людьми і матимеш багато друзів!

ць!
Я думаю, що взагалі, довіряти людям потрібно дуже і дуже рідко, а ще краще не близьким, бо вони одразу намагаються вилізти на голову і звісити ніжки Я вважаю, що якщо тобі хтось відкрив свою проблему, - молись за це, якщо Бог відкрив тобі чийсь недолік - молись за це!!! Але ніхто не має права йти і дорікати!Бо по-перше: знаємо частинно і судимо частинно1