Для чого хрестити дітей? Що дає хрещення дитині?

Та я вроді уже писав. Хто сказав що не потрібно, це ж заповідь Христа. Але Христос говорив робите це після того як навчимо тих кого хрестимо.

Я хотів сказати, що бачу із історії це все відбувалося у дорослому віці.



Можна силку в інтернеті.


Можна силку в інтернеті.


На яку? чому я цього не бачу до 1 і 2 ст.?


Можна силку в інтернеті.


1. Це була заповідь 100%
2. Хрещення це не заміна обрізання. А це значить що ми маємо обрізати наше серце від гріха, духовне обрізання і залишається.

Це не наше теорія, це ваша, а приписуєте нам.
Писання говорить що дітям належить Царство Боже.
Можна тепер припустити із цих слів що ті які охрестилися спасенні? Але катехизм так і говорить, але це не правда. Дати слова катехизма?

Роман, та подивіться на практику. Чому ті охрещені в дитинстві майже більшість не знають Христа?? Чи я помиляюся? Із цих слів із Римлян виходить так: "у смерть" це ми умираємо для гріха? Чи ні? "воскресли із мертвих" ходите за духом, маємо нову природу яка стримиться до святості, а не до гріха. Чи не так?
Ви ж підкреслили "і ми теж жилиновим життям" то поясніть чому це не відбувається на практиці, а ті що хрестяться коли народжені із гори це відбувається на 99%? Чому ви говорите теорію, а на практиці це все інакше?


Трохи не так: покаяння + хрещення = відпущення гріхів.




Це не теорія, про це Писання говорить, дітям належить Царство Боже.
У мене друге питання. В принципі це обмануте вчення, де йдуть ті хто надіявся на дитяче хрещення, а не жив вірою і святим життям, хто не був народженим із гори?

1. Це не простий символ, а виконання заповіді
2. Це не простий символ, бо це засвідчення внутрішньої переміни.
3. Це не простий символ, бо це заповіт/обітниця Богові.



Отож, має бути логічно.
Якщо увійшов у нове життя, значить дитина змінилася, тобто залишив старе гріховне життя. А яке грішне життя залишає дитина/або у що нове вона входить і від чого, або яке старе життя вона залишає?

Із вами не погоджуюся, я про засіб 1. виходить із ваших слів що віра не до чого і покаяння теж, бо тільки хрещення міняє людину. Тобто охрестився і все людина отримала Д.С., отримала віру, прощення гріхів, тепер напевно зрозуміло чому у 988 році всіх у річку загнали, напевно теж так думали. А після хрещення уже буде достатньо ще трохи віри і покаяння. Роман ви мене дивуєте.
Дальше, Павло чітко говорить як це відбувається:1Кор.12:13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним. Хрещення у нове життя відбувається через Д.С., а не через воду.

Бо це була заповідь Бут.17:11 І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.


А звідки у вас така думка? Хрещення водою і хрещення Д.С. це різне.

Як можна побачити хрещення в часі до його появи? Ви куди дивитесь - в нульове століття? Добре що в I і II століттях побачили.
Між іншим, тут дехто вбачає першим баптистом Івана Хрестителя. Дивно воно виходить - Христос ще не прославився, а "християни-баптисти" вже були.
Та ну, облиште, Протестанте! Адже ваші конфесії приймають самозване хрещення Гребеля і Блаурока. Як і самохрещення Сміта. Ось це і є фальшивим договором і підробленим підписом від духовних аферистів!
До речі, можете уточнити відповіді по двох ситуаціях:
1. чи ви (ваша окрема помісна громада або конфесія в цілому) прийме хрещення двох осіб, які це хрещення надали одне одному?
Приклад: Хтось заходить на ваше служіння з словами: "Я христив Івана, а Іван мене. Приймайте нас і слухайте!"
2. чи ви (ваша окрема помісна громада або конфесія в цілому) прийме хрещення людини яка хрестила сама себе?
Приклад: Хтось заходить на ваше служіння з словами: "Я Івана хрестив сам сабе. Приймайте мене як Божого посланця!"
Це Ваша приватна думка, чи офіційне вчення вашої конфесії?

Шановний Сонячнику, дякую за відповідь.
Ви приводите слова пророка Єзикиіля, де милостивий Господь обіцяє прощення грішнику, який розкається. А хто цей грішник? - Думаю це людина навчена з дитинства закону (Тори), але порушила встановлений Богом заповіт. Безперечно, що відступлення від заповідей свідоме. Чи це значить, що прощення такій людині немає? - Аж ніяк. Господь обіцяє прощення кожному хто покається! Це видно і на прикладі царя Давида. Отже (лише один епізод): людина яка бачить жінку свого ближнього і має з нею статеву близькість, а потім чоловіка тієї жінки посилає на вірну смерть - робить це свідомо чи несвідомо? - Свідомо, бо якщо блуд можна приписати імпульсивності, то переслідуючи власну мету послати когось на смерть - таке вже потрібно обміркувати. Не будемо в деталях розглядати його життя, але розважмо чи помер він грішником чи мужем Божим? Безперечно - Давид це муж Божий! А важкість його гріха пізнаємо з того, що блудників каменували.
Далі Ви пишете: "Після хрещення не всі гріхи прощаються", і підкріплюєте свій висновок цитуючи послання до євреїв. Але про який гріх тут ідеться? Отже, читаємо: "Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви, а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників. (Євр.10:26,27)" і дальше: "Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках, скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив! (Євр.10:28,29)". Ймовірно мова про тих, хто визнавши: "Ісус є Господь"; після повертався до пантеїзму (якщо поганин) або юдейства та казав: "Ісус не Господь". Тобто зрікся віри і хулив Бога.
"Різниця в тому, що охрещені в дитинстві люди (які ще не пізнали Христа) грішать, бо залишаються рабами гріховної плоті (мають насолоду у гріхах)". Що ж, тоді закономірне питання: де ті грішники, які грішать, бо їм огидний гріх. Невже не жадання чогось забороненого притягує людину? Невже поспішаючи до гріха, хтось розважає як це виглядає в очах Божих? Думаю, що якби хто чого не пожадав/хотів то б не робив. Як написано: "кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість по тому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. (Як.1:14,15)" Берусь стверджувати, що і охрищенні немовлята подорослівши, як і охрищенні дорослі, коли бажатимуть гріх - то бажатимуть його однаково.
"ті, що вже заключили свідомий Завіт з Богом, але відвернулися від Бога - полюбили гріх та неправду, то останнім буде ще гірше ніж першим." Може задовольните цікавість і напишете - чому в часі Старого Заповіту Бог приймав несвідомих немовлят? Бо так виходить, що для того, щоб служити Господу потрібно прийняти свідоме рішення - інакше ні-ні.

Це не теорія, про це Писання говорить, дітям належить Царство Боже.
У мене друге питання. В принципі це обмануте вчення, де йдуть ті хто надіявся на дитяче хрещення, а не жив вірою і святим життям, хто не був народженим із гори?[/quote]
Що за речення виділене червоним? Перша його частина не звязана з другою.

"де йдуть ті хто надіявся на дитяче хрещення, а не жив вірою і святим життям, хто не був народженим із гори?"

Відповім на цю частину. Як можна надіятись на дитяче хрещення?
Які надіються на сам акт омиваня водою і промовляння слів, то надіються на видиме. А насправді - благодать невидима. Тому я приймаю своє хрещннення в дитинстві, що воно дійсне.. Але надіюся на те, що Бог спасає мене, бо вірю в Ісуса Христа (і само собою в Трійцю, що в повноті в Ньому), як у свого Спасителя та в Його Боже Слово, і намагаюсь виконувати Волю Божу.

А якщо так: хрещення+ покаяння= відпущення гріхів

Від положення доданків сума не міняється.
Але для дорослих звичайно покаяння передує хрещенню, за словами Ісуса.

Добра справа, коли ми посвячуємо своїх дітей Господу, як це зробила Анна з Самуїлом - а це плід батьків. Тому не залежно від цього, кожна людина повинна сама себе посвятити Господу, приймаючи свідоме рішення служити Богу.

Пробачте, Сонячнику, напевно невдало поставив питання. Я питав: "чому в часі Старого Заповіту Бог приймав несвідомих немовлят?" Спробую перефразувати: в завіт вводили через обрізання (згідно заповіді), так от - чому Господь тоді приймав в завіт немовлят?
Я не розібрався з функціями, ось помітив: "При чому тут якісь там Гребелі, Блауроки, Сміти??? Жоден протестант навіть не знає хто вони такі. Не видумуйте дурниць." Ще тут добавлю: протестанти добре знають хто такі ці історичні постаті. Почитайте на дозвіллі щось з історії протестантських церков.
http://www.reformed.org.ua/2/181/6/McGrath
http://www.church.kiev.ua/Librery/htm/00204.htm...
Дякую, з Вами приємно мати справу.

Ну я так і зробив (але в дусі, а не видимим обрядом, бо вважаю що Бог мене прийняв ще тоді, у видимому хрещенні в дитинстві).