Ніколи. Я дуже вдячна Йому за любов, бо знаю, що не заслуговую навіть на соту частину того, що він мені дає.
Чи бувало в тебе таке, що ти не розумів(ла), куди тобі далі прямувати, куди саме тебе хоче направити Господь?

Бувало. Бувало таке, що я не розумів свого положення, тобто в якому я духовному стані. (Подібно до Давида, що казав: Пошукай мене Господи, бо я заблудився)
А в тебе таке бувало?

Так бувало таке. Наприклад, коли я вирішував чи варто мені змінити роботу. Але я молився і Бог мені дав в серці тверде переконання і я пішов на це і не шкодую. Так бувало і раніше в виборі життєвого шляху. Щодо духовного стану, то диявол інколи підшепчує деякі сумніви, інколи навіть через братів і сестер по вірі. Але, слава Богу, всі ці стріли розбиваються в щит віри.

Життя складне і всяке буває... у мене бувало й таке, що я поклався на своє серце (був впевнений що воно Богу угодно), а виявилося, що на це не було волі Божої, за що дорого поплатився (тоді все супроводжувалося невдачами - але я був впертий, бо думав, що стріли лукавого щитом віри відбиваю... )
А чи бувало таке у тебе, що ти думав, що робиш щось по волі Божій, а потім зрозумів, що помилявся?

Зараз не можу згадати.
А що скажуть про це інші.

Не пригадую такого...
А як ти зазвичай розпізнаєш голос Бога серед інших голосів?

Це дуже важке питання... Я знаю випадки, коли навіть близькі до Бога люди помилялись! Мабуть усе потрібно звіряти із Словом Божим.

А як ти шукаєш Божої відповіді на твоє питання, коли відповідь не можна знайти в Слові Божому?

Якщо Бог благословляє в молитві, тобто приймає молитву, то Господь кладе на серце (або через інших дає відповідь) як потрібно поступати.
Якщо ця справа Богу не угодна, то ми всеодно це можемо відчути, але іноді бувамо вперті на своєму (і вдаємо, що не зрозуміли що на те немає волі Божії) - і робомо так як самі захотіли (але в тому обовязково знайдеться внутрішнє "Я", якого ми не умертвили).
Чи ти часто не покоряєшся Богу?

Мені здається, що частенько.
А ти?

Часто

А часто ти не покоряєшся батькам?

часто...

А чи часто покоряєшся батькам, коли не хочеться?

Не рідко і не дуже часто.

Коли не хочеться - часто не підкоряюся

Як батьки ставляться до того, що ти віруючий?

Добре, бо молилися за мене!
А чи поважаєш батька?