Прапор вам в руки і вперед на барикади (с).

Точніше треба нам збирати людей і писати петицію конгресмену щоб конгрес змінив це законодавство. Маєш бажання на це і людей?

P.S. Спамерів, вірусників вже успішно ловлять а щодо порнографії то там більш менш. Всі хакери в Півн. Америці вже сидять на обліку в FBI. Зараз не 90-ті роки де було багато новин про взломи. З кожним роком технології розвиваються і паралельно вирішує проблеми безпеки але то ще не завершена робота.

В Росії і Україні ще гірше через відсутність або недосконалість законодавства.

Але ж спам приходить навіть від авторитетних компаній, наприклад мав необережність вказати свій емайл (або був змушений це зробити) при покупці якогось товару і вони тобі будуть присилати спам. Або встановив якийсь антивірус (демоверсію), наприклад, Нортон, то потім позбутися його дуже важко.

Треба користуватись поштовими серверами, що мають гарні анти-спам сервіси. Наприклад, відомий Mail.Ru раніше дуже часто сам був гарною платформою для спаму, але потім за нього адміністрація гарно взялась, і вже декілька років на ньому спаму майже немає. Якщо хоч якись спам прийде, на сайті можна одразу вказати що то спам, і сервер буде його блокувати.

я не розумію чому від авторитетних компаній. Просто при покупці не помічай галочки щоб висилали якісь промоції чи пропозиції. Можна зробити unsubcribe. Яка проблема?
Якщо це було кілька років тому то інша справа а зараз це не роблять. Ще треба знати де купуєш. Я на сумнівні сайти не ходжу.

Мені здається що проблема в твоїй поштовій скриньці наприклад робота yahoo набагато гірша від gmail.

Я gmail вже користуюся 6 років і всесь спам автоматично йде в spam folder.

постав антивірус. програму від Microsoft: http://www.microsoft.com/Security_Essentials/

Юра, про цю програму нічого не чув, ти нею користуєшся? Як вона тобі? Я наразі користуюся антивірусом Авіра.

Так я користуюся програмою від MS після avast.

Є багато інших безплатних антивірусних програм але безплатність це не гарантія що ніяких проблем не буде. Фірми /дописують до agreement або договір про те що у випадку великих проблем вони не несуть відповідальності.

Це типа безплатний сир буває хіба що в мишоловці.

Хочу довести до читачів форуму ті поняття, які раніше намагався донести Юрий.

Види комп'ютерного піратства:

1) Відеопіратство
Розповсюдження копій фільмів і телепередач на дисках, касетах і шляхом копіювання через комп'ютерні мережі. Може здійснюватися як з метою отримання прибули (продаж контрафактній продукції в магазинах, на лотках), так і без (розповсюдження копій фільмів в локальних мережах, через інтернет, обмін фільмами з друзями на дисках).

2) Аудиопиратство
Копіювання і розповсюдження копій музичних композицій. Включає продаж музичних альбомів на аудіокасетах і компакт-дисках. До аудіопіратства відноситься і розповсюдження музичних композицій в комп'ютерних мережах.

3) Програмне забезпечення
Нелегальне копіювання і розповсюдження програмних продуктів на дисках і в комп'ютерних мережах. Включає зняття різноманітних програмних защит.
Іноді піратство негласно заохочується самим власником авторських прав. Це різновид недобросовісної конкуренції або робиться з метою заняття монопольного положення на ринку, бо після досягнення монопольного положення з користувачів піратських копій починають в судовому або досудовому порядку вимагати гроші за програмне забезпечення, яке швидше за все не було б куплено, якби було платним спочатку.

4) Комп'ютерні ігри
Нелегальне розповсюдження комп'ютерних ігор має свою специфіку - зазвичай в іграх застосовують специфічні види захисту, з прив'язкою копії гри до носія (CD або DVD-диску). Для подолання обмежень застосовуються як зламані версії файлів, так і спеціальні емулятори Cd/dvd-пріводов.
Також існує практика випуску піратських збірок, тобто записування на один носій декількох ігор, спочатку на це не розрахованих. Часто в цьому випадку обрізаються не життєво важливі частини гри, наприклад відеоролики і озвучення персонажів.

5) Літературні твори
У зв'язку з появою мережевих електронних бібліотек, що безкоштовно надають всім охочим безкоштовний доступ до текстів літературних творів, їх діяльність почала розглядатися деякими авторами і видавцями як піратство. Не дивлячись на те, що інтернет-бібліотеки зазвичай йдуть назустріч авторам, і прибирають твори з відкритого доступу на їх прохання, в деяких випадках все-таки доходить до судових позовів.

Партія піратів

1 січня 2006 р. в Швеції з'явилася перша в світі Партія піратів.
Аналогічна партія існує в США, її сайт - http://www.pirate-party.us/

Програми піратських партій приблизно такі:
1) Зниження термінів авторського права. Реальний термін дії авторського права на даний момент складає приблизно чотири покоління, що, на думку багатьох, є позамежно великим терміном.
2) Законодавча заборона негласного збору інформації про приватне життя.
3) Недопущення цензури в Інтернеті. Поки її ще немає, проте, по завіреннях Партії піратів США, її поява в США - справа часу.


На думку Річарда Столлмана* , термін «піратство» почав застосовуватися до нелегального копіювання для створення переконання, що це «дуже погано». На його думку, створюється підсвідома аналогія з морським піратством, що включає вбивство, узяття заручників, потоплення судів і подібні безсторонні дії.

* Річард Метью Столлман (Richard Matthew Stallman) - одіозний програміст, автор великої кількості додатків, а також керівник руху вільного програмного забезпечення, засновник проекту GNU. Народився в Нью-Йорку (США) 16 березня 1953 року.

Сьогодні тема «комп'ютерного піратства» займає мало не друге місце після політики. В той же час, однозначного визначення цього явища немає - різні групи трактують його по-різному. Якщо проаналізувати визначення «комп'ютерного піратства», Microsoft, що даються, і BSA, то будь-який легальний користувач, що зробив «крок убік» від строгого дотримання вимог ліцензійної угоди, автоматично потрапляє в категорію «піратів». Враховуючи, що ліцензійні угоди нерідко забороняють те, що згідно із законом заборонити не можна (наприклад, дослідження двійкового коду продукту) і вимагають того, що протіворечит соціальним традиціям (наприклад, не ділитися музикою і програмами з родичами і друзями), подібні визначення навряд чи можна вважати адекватними. інакше «піратство» перемогти принципово неможливо, оскільки для цього потрібно «зламати» засади сучасного суспільства. Крім того, такі визначення знаходяться і в суперечності з практикою. Під «піратством», хоч і не в явній формі, все ж таки, розуміється певна організована діяльність, направлена на отримання доходу за рахунок порушення авторських прав.

Як немає чіткого розуміння, що ж таке «комп'ютерне піратство», немає і однозначної і повної класифікації видів «піратства» і, відповідно, правопорушників, ними що займаються. В даний час навіть не завжди розділяється «піратство», направлене на комп'ютерні програми і бази даних, і «піратство», пов'язане з музичними і літературними творами. Аналогічно, практично не розділяються і способи порушення авторських і суміжних прав. В результаті боротьба з «піратством» перетворюється на протистояння з невідомим супротивником, про якого не відомі ні його цілі, ні його методи, ні його чисельність і структура. У цьому плані хорошим прикладом може послужити сфера інформаційної безпеки, де класифікація зловмисників, їх методів, психології, використовуваних засобів, розподіли по групах і інтересах виконана ще в 60-70 роках минулого сторіччя. В даний час ці класифікації лише оновлюються з розвитком відповідних технологій.

У таких умовах можна цілком безумовно прогнозувати ризики, оцінювати можливий збиток від правопорушень і планувати відповідні заходи по запобіганню і протидії зусиллям зловмисників. У області ж боротьби з «піратством» це, на жаль, зовсім не так. Тут взагалі не передбачена оцінка рисок, визначення потенційних груп, участь яких в правопорушеннях буде найбільш вірогідною, і вживання превентивних заходів (окрім використання засобів технічного захисту від копіювання). В результаті, «боротьба» полягає, в основному, в підрахунку збитків (теж, до речі кажучи, без якоїсь єдиної методики) і посилюванні законодавства по боротьбі з порушенням авторських прав.

При цьому, як правило, про те, що існують і інші заходи боротьби з «комп'ютерним піратством», окрім технічної заборони копіювання творів і правового переслідування тих порушників, до яких «вдалося дотягнутися», не згадується. В той же час, вони існують і можуть використовуватися, як окремо, так і спільно з вищепереліченими, підвищуючи загальну ефективність протидії «піратству». Якщо ж, окрім використання ширшого набору мерів по боротьбі з «комп'ютерним піратством», ще і використовувати їх системно, враховуючи стратегічні і тактичні аспекти протидії «піратам», ситуація в цій області цілком може змінитися в кращу сторону.

http://pirate-party.ru/ Є багато інтересного матеріалу на ету тему.

Я довго думав на цю тему. І дуже радий що знайшов тут однодумців. Будь яка інтелектуальна власність є не матеріальним продуктом, і той в кого її *крадуть* нічого не втрачає крім грошей які міг на ній заробити. Якщо всю інтелектуальну власність звести до одного поняття то це ніщо інше як ІДЕЯ. А ідея на мою думку рахується вкраденою тільки якщо крадій на ній заробляє. якщо просто користується для власного блага, то право на це він має. І якщо власник ідеї хоче це право обмежити то може просто нікому своєї ідеї не показувати . Ну але ясна річ право заробити славу чи гроші на ідеї завжди тільки за її автором, і з цим треба рахуватись

У мене таке враження, що дехто просто намагається виправдати кражу. Але що б не говорили, кража нематеріальних продуктів також являється кражою. Звичайно, якщо ви скачали собі програмку на піратському сайті і лише користуєтесь самі, то розробник втратив лише один екземпляр програми, якщо ви розповсюджуєте її безкоштовно - розробник несе значно більші втрати, якщо ви заробляєте гроші на чужій ідеї - це вже взагалі кримінал. Для порівняння: ви залізли в город сусіда і назбирали там яблук (вкрали). Ви можете вкрасти лише для себе, ви можете вкрасти більше і роздати всім друзям і родичам, а можете продати сусідські яблука на базарі. Залежно від мети кражі ваша вина є різною. Я розумію, що в Україні, де інтелектуальну власність краде сам президент, це важко зрозуміти.

Братику про що ти городиш? Які яблука, ти взагалі далекий, (яблуко взяв і його нема, воно матеріальне ), а ти знаєш що деякі розробники програм зацікавлені у "піратстві", Воно (піратство) дуже сильно сприяє поширенню продукту і як цей продукт вже поширений тоді можна і про авторське право згадати.

Та нічого ти нерозумієш, я ніскільки незахищаю Українського призидента, але подивися на США та її призидент обкрадає цілий світ, зробили глобальну піраміду. Можливо для тебе це новина, але ти візьми і попитай людей (в США) які є фінансистами.

Відносно майкрософта то для них пише софт увесь світ (за копійки), Україна не виключення у кожному майже у кожному обласному центрі є фірми, які пишуть для майкрософта софт, повір я знаю про що я пишу.

Простоак, то які проблеми? Хай українські програмісти пишуть програми не для Майкрософту, а самі хай придумають якусь програму і продають її. Хто ж їх заставляє за копійки працювати на американців? І цікаво, яким чином США обкрадає увесь світ? Тим, що дає роботу мілліонам людей по всьому світу, в тому числі українським програмістам?