Так, всі крім того,хто задумав Христа зрадити, мали спільність із Христом. Як ви вважаєте чи може правдивий християнин приступати до чаші, знаючи, що разом з ним її прийматимуть і "Юди", ті християни, що живуть у гріху ради якоїсь вигоди? Чи рядових християн не повинно турбувати, що хтось недостойно приймає, бо на них це не має ніякого впливу. Адже написано: "Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного." 1Кор.10:17

Нас теж цікавить це питання, можливо тільки той, "хто їсть хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, - буде винний супроти тіла та крови Господньої(Кор. 11:27) а інші члени у цьому невинні? Адже тільки Бог знає серце людини, і кожен відповідатиме тільки за себе...

Я думаю, що навіть якщо ми знаємо, що разом з нами злодій приступає до спомину смерті І.Х., то той і буде винний, і понесе за свій гріх. Але заборонити йому, мабуть навіть пресвітер не має такого права, хоча сказати йому, прочитати Слово, попередити - мусить. Все ж таки Юда вечеряв за одним столом з Господом, та Ісус знав його серце, але не вигнав і Сам не цурався його. А ще буває, що нам ворог навмисне посилає такі думки, начебто хтось Юда, а осуджувати його нам не дано права, тому в таких випадках ми можемо самі на себе гріх накласти. Так що нехай кожен перевіряє своє серце, бо кожен за себе дасть відповідь перед Богом.

Знаєте, я трохи не згоден з написаним мною вище. Адже Бог не хоче загибелі грішника, і звісно, що Бог є серцевидець, і Він знає, що хтось не має миру в серці. А щоб такого не було, тобто щоб Юди не брали участі в спомині (щоб потім не хворіли та не помирали) - то пресвітер повинен перш за все допевнятися певності від Бога: якщо церква молиться, але Боже благословіння не сходить, то це вже означає, що не всі готові приступити до участі в спомині. Звичайно, пресвітер може не знати хто саме є причиною і він не повинен когось конкретно осуджувати, але перш ніж приступити до святої трапези, він повинен відчувати загальну присутність Божу. Адже приступати до спомину смерти І.Х. без присутності Самого Господа - не має сенсу. Тому якщо церква зібралася для спомину, але важко молитися, то це є ознакою того, що не всі готові до участи в Причасті, а тому в таких випадках краще нікому не приступати до цього. А якщо пресвітер приступить до святої вечері без Божого благословіння, то він буде винен. Врешті, кожен, хто приступає до святих дарів без Божого благословіння - вживає собі на осуд.

Іншими словами, нас не повинно турбувати те, чи є з нами Юда, але обов'язково повинні знати чи є серед нас Христос!

Амінь!

отже любий може, а чи потрібно йому щось робити перед спомином

до речі як це правільно говорити я перший раз це чую

Не кожен може. Чому в нас так прийнято, що мають участвувати члени церкви, які не на замітці і не вилучені? Вечеря - це спільність з Христом. Член, що поза тілом, не має спільності з тілом. Це така думка.
Відносно того, чи жінка не має права участвувати в дні нечистоти - це для мене якийсь абсурд. Воно не витримує ніякої новозавітньої критики. В Євангелії нічого подібного ви не знайдете, щоб побудувати таку науку в церкві. Все інше лише наші догадки. В чому абсурдність цього закону?! В старому заповіті жінка нечистою була сім під час і сім після. Тобто 14 днів в місяці вона вважалася нечистою. Все, до чого вона торкається є нечистим. І хто торкається до всього того, до чого торкалася жінка буде нечистим. Чоловік живе з жінкою, разом їсть, спить на одному ложі - він без жодного сумління бере участь у спомині. Ще більша абсурдність, якщо чоловік є пастор, який дає цей Спомин. А якщо нечистість збігається саме в ті дні, коли йде спомин? Шо тоді робити? А як Господь прийде за Церквою і в жінки звичайне жіноче, хіба це стане перешкодою для спасіння? Ні, звичайно.
Тому участвувати чи не участвувати у спомині - це абсолютна справа кожного. Немає права ніхто заборонити чи нав'язати посильну участь у Вечері. Кожен самий вирішує це питання, як йому підсказує совість.

] Хто грішить і він про це знає, але всерівно участвує, такий недостойно участвує. А хто згрішив і кається, визнає свій поступок, хто кожен раз задумується чи достойний він бути учасником Вечері Господньої, то тут, думаю, без питань