В мене вчора був дуже сумний настрій.... все перепробувала: бігла в парку перед церквою (недопомого)...З друзями спілкувалась (всеодно на сердці сум)...В вечері комедію подивилась(не спрацювало)...потім морозива трохи зїла( і всеодно пішла спати с великим смутком на сердці, навіть не знаючи здідкі він взязся?!?!) Але перед тим як заснути просто попросила Бога, щоб Він дав мені радість яка ні від чог не залежить і покращив мій настрій....Коли я прокинулась, я відразу відчула, що на сердці спокійно і радісно
Висновок: Справжня радість тільки у Бога

А чому у такому випадку обов'язково потрібно щось робити...
У смутку є свою Безмежна романтика і мрійливість... Коли тобі сумно - ти здатний робити ті речі, які б ти ніколи не робив, коли тобі весело...
Іноді побачити світ у сірих тонах необхідно....
"Краще ходити у місце печалі, ніж у місце радості...." - думка належить не мені - Екклезіастові....

Бачите, часом нам самим здається такою банальною, буденною фраза, що справжня радість тільки у Господі. Хочеться знайти якусь оригінальну відповідь, отримати якусь незвичну пораду, а всі ці так звані засоби для покращення настрою є лише ерзац-засобами (замінниками справжньої радості), які нічого насправді не можуть дати. Але кожен у цьому мусить переконатися сам, бо інакше таки важко в цьому утвердитися.

Повністю згідний. Часом саме тоді, коли серце у смутку, Господь посилає дивну радість, радість у Дусі Святому. Тому краще не шукати тих засобів для покращення настрою, а дякувати Богу, що Він посилає цей смуток, для того, щоби ми могли пережити справжню радість. Слава Господу за його дивні дороги і такі незрозумілі тілесним розумом!!!

Так, справді! Коли ми у смутку, то в той час Господь нас справді навчає, ми по іншому дивимося на певні речі. От як кажуть: "Ситий голодного не знає!". Так і буває, що коли з нами все добре і нам весело, то ми не можемо зрозуміти тих, хто у смутку!
"Час плакати й час сміятися..."

Колись ми співали таку пісню (цитую по пам"яті):
Коли смуток на серці заляже,
Скажи Ісусу, скажи Ісусу
Він - друг, котрий знає все!

Звичайно, тільки Він може дати радість тому хто у Нього вірує. Всі інші методи, які практикуються в світі, лише приглушують поганий настрій.

а якщо все вище згадане не допомагає? ЯК ОТРИМАТИ СПРАВЖНЮ РАДІСТЬ?

Справжня радість - це та радість, яку може дати людині тільки Бог! Тому, мабуть, СПРАВЖНЮ РАДІСТЬ слід шукати у Бога! Справжню радість жодна людина не може дати, ніхто з друзів не може так потішити нас як Утішитель - Дух Святий!

Я помітила, що дуже часто ми говоримо речі, але самі в них не віримо! Ми настільки звикли до таких фраз: "Бог тебе любит'", "Справжня радість тільки в Бога", "У Бога все під контролем"...ми постійно їх повторюємо, але забуваємо про їх могутню силу!!!

На своєму досвіді я вже помітила, як тільки я відводжу свій погляд від Бога і спрямовую його на когось іншого...Божа радість зникає і зявляється біль Коли Бог номер Один в нашому житті, тоді ми 100% щасливі!

А отримати її можна: спілкуючись із ним постійно... допомагаючи іншим... і просто просити радість в сердце!

Маленька, успіхів тобі на путі до справжньої радості! Хай Господь благословить тебе у цьому

Є ще одна рекомендація, без першоджерела і цитат!
Перестати хотіти і покохати, бажано Іісуса!

А мені дуже піднімає настрій, коли я роблю щось комусь добре... Незнайомій людині, наприклад... Допоможу піднести сумку якійсь бабушці, поговорю з якимось "бомжиком", засвідчу комусь, нагодую бездомного песика... І коли бачу гарний настрій в інших, у самої підскакує...

А ще через силу змушую себе посміхатися і радіти просто усьому, що створив наш прекрасний Бог!...

І звичайно, найкращий спосіб, це просто щиро прославити Бога і відчути присутність Святого Духа. Просто зрозуміти, що нема причин для смутку.. Ми спасенні, можемо отримати Божу силу, через нас Бог може спасти інших! І це найголовніше!

Мене в період смутку тягне проаналізувати причини суму і печалі. Тоді часто пригадую, що це вже не вперше, і це несмертельно. І що попередні нападки просто поганого настрою чи змушували до якогось висновку чи дії дійти чи потім з часом усвідомити, що це так було задумано, це був неминучий період-відрізок у житті. І завжди наступним етапом було щось хорошо, тобто не просто стабілізація, а хороші речі, події в житті. Так видно Бог задумав і це гарно.

Часто поганий настрій зявляється тоді коли ми когось образили або хтось образився на нас. Тому я стараюся зі всіма жити в мирі, або ще краще, як сказала Вогник, комусь допомогти чи просто сказати добре слово і ті благословіння тої людини спочинуть на вас!

Інколи буває смуток, як "тягар від Бога" за якусь справу, про яку ми не знаємо ( будь-ласка, не зрозумійте неправильно слово тягар). Наприклад, я знаходжуся далеко від своєї матері, а вона в цей час у небезпеці і тоді Дух Святий ходатайствує за неї через мене і всерці смуток, навіть сльози на очах. Але в цей момент так потрібно і смуток не проженеш нічим. Останнім часом в мене часто бувають такі моменти.

Період екзистенційних криз долається вірою та молитвами.

Коли мені сумно я намагаюсь просто наїстися і лягти спати!!!