Ось прочитав цікаве місце:
Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!
(До Галатів 4:27)
Це ж говориться про мусульман, яких значно більше, ніж євреїв, чи не так? І чому Сара повинна була звеселитися?
І далі читаємо:
А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
(До Галатів 4:28)
Тобто, християни - це діти обітниці, але вже не цього Єрусалиму, а нового, що сходить з Неба.
Далі:
Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
(До Галатів 4:29)
Чи це мається на увазі мусульман, які продовжують гнати євреїв, чи невіруючих, які гонять християн?

А євреї хіба не воюють з арабами? Цікаво хто кого переслідує?
"Але як було тоді, коли народжений за тілом переслідував народженого за духом, так само є і тепер". (Галатів 4: 29)
А як ви розумієте те, що Павло назвав народження за тілом і чим відрізняється від народження за духом? Кого він мав на увазі?
Чи Ізмаїл та Ісак можуть представляти потомків цих чоловіків, чи у цих віршах Павло навів їх у символічному значенні?

При чому тут мусульмани? Та ж Павло каже, що Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар... відповідає сучасному Єрусалимові... 26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам! (Гал.4:24-26)
Це Павло говорив до християн, закликаючи звільнитися від рабства плоті, та зодягнутися Духом, щоб жити не буквою Закону, а духом Закону.
Якщо ми оправдуємо себе своїми заслугами, а інших осуджуємо, то ми ще тілесні, живемо у рабстві гріха, а коли ми вірою народилися згори від Духа Святого за обітницею, і Дух Божий живе в нас і провадить нас, то ми діти Божі за обітницею, бо від Духа Святого ожили. Плотські християни не повірили обітниці, а поклались на своє розуміння, і хоть вважають себе дітьми Божими, але живуть за тілом, бо не звільнилися від рабства плоті - гріха.Знову ж таки, не про мусульман мова йде, а про ворожнечу плоті та духа.Ну звичайно, тут Павло представив цей історичний приклад для духовного розуміння суті життя за духом. Далі Павло пише: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла, бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете. Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом. (Гал.5:16-18)
Коли хто прийме Христового Духа, то Він буде провадити і родити через його дух духовні плоди: любов, радість, всепрощення тощо - так живуть діти обітниці. А поки хто не прийняв Духа Святого, то так і зостається в тенетах плоті, і як би не старався жити побожно, а насправді будуть приноситися лише плоди плоті: гордість, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі... - так живуть народжені за тілом.

Якщо вже берешся щось писати, то відповідай по суті питання, а не просто так. Те, що Павло пише про закон Духу та закон букви, це зрозуміло. Питання стояло в тому, як саме розуміти конкретний вірш: Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!
(До Галатів 4:27)
Отже, ще раз: чому Сара повинна радіти тому, що у неї значно менше дітей? І яким чином цей вірш відповідає контексту про духовне та матеріальне.
Тепер подумай що ти пишеш:

Поясни, будь-ласка, як це жити духом Закону, і чим дух Закону відрізняється від букви Закону?

Скажи чесно: у тебе немає гордості, ворожнечі, сварки і т.д.?

Але чому ти думаєш, що мова йде про Сару? Адже, ап.Павло перед тим зазначив, що вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам... А в пророка Ісая далі записано: Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий! (Iс.54:5)
Тому я розумію, що у вишнього Єрусалиму значно більше дітей (народжених від Духа Божого), аніж у тогочасного Єрусалиму. Коли ти водишся духом, то ти бачиш свої недоліки і їх виправляєш, а коли водишся буквою закону, то не бачиш свої гріхи, а лише гріхи твого ближнього, а тому гризеш іншого, а не себе. Любити не можливо за буквою, а лише духом. За буквою Закону можна вчинити похвальне діло, але без любові - це лише для власної похвали. Тому ті хто живе буквою Закону - то возростають у гордості, що вони не такі як інші. І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! (1Кор.13:3) Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе! (Гал.5:14) Бо хто іншого любить, той виконав Закона... Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. (Рим.13:8,10)
Жити за духом, то спонукатися любов'ю, а не буквою. А любов не рахує своїх заслуг, бо звершує Божі діла добровільно, без примусу, охоче.Колись це було. Ну а зараз я наче не є таким гордим, ні з ким ніби не ворогую та не сварюсь - всім прощаю. Буває, що хтось ображається на мене, але ж не можливо всім догодити. Проте я думаю, що поки ми в тілі, то завжди плоть буде противитися нашому духу, але в цьому наша духовна боротьба. Жити за духом - це не значить, що плоть вже не буде воставати, але духом ми розпинаємо нашу плоть, перемагаємо гріх. Як каже Павло: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла... (Гал.5:16)

1.
А про кого ж? Бо Сара була безплідною. І Сара була вільною, на відміну від служанки Агар.

Ти порівнюєш вишній Єрусалим з полишеною служанкою??
2. Питання стояло не що таке "водитися духом", а що таке жити "духом Закону!"
3.

Так є у тебе горість чи нема? Чи ти "начебто" прийняв Духа Святого?

Сара була образом вишнього Єрусалиму - Церкви Христової. І саме в Сари більше дітей, аніж у Агар, як пише Павло: 11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав. Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря. (Євр.11:11-12)
Хоча нащадки Агар також Авраамові діти.

Ні, навпаки. Сара є образом вишнього Єрусалиму, бо вона породила, уповаючи на обітницю Божу, а невільниця Агар породила через плотське уповання: І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. (Бут.16:2)
Дух Закону - це любов! А жити духом Закону, це жити в любові до Бога і ближніх.Духа Святого прийняв, а гордість завжди є поки плоть жива. Гордість - це мій ворог, якого духом перемагаю.

І де тут говориться, що в Сари було більше дітей?

Та ні, дух Закону оснований не на любві, а на законі.
2. Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?
3. Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?
4. Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
5. Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?
(До Галатів 3:2-5)
І ось ще:
1. Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,
2. бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.
3. Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
4. щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
(До Римлян 8:1-4)
То будемо жити за законом духа чи за духом закона?

То як це сумістити з тим, що ти раніше написав:

Не бачу різниці.Хто має Христового Духа, той має силу перемагати похоті плоті. І це справді так!

" Ісус же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять".Мт.22:36
"Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону."Рим.13:8-10

Цікава тема, жаль що вже давно ніхто тут не дописував . Ось віршик який сьогодні привернув нашу увагу: " А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна(у російському синодальному переводі-скромна), покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава."(Як.3:17) Справді мудра людина береже себе в чистоті, спокійно поводиться в будь-якій ситуації, і не хоче собі слави, а поводиться скромно. Навіть у нашого народу приказка"Скромність - прикраса мудрості"
Бог хоче щоб християни набували мудрості зверху, і Він чекає від нас тих її проявів, про які написав апостол Яків.

Так ніхто ж не відповів на моє питання. Хто така полишена? Хіба не Агар? І у неї було більше дітей. Дійсно, євреїв було меньше, ніж арабів, які гнали євреїв (і женуть по цеи день), і невіруючих більше, ніж віруючих і знову ж таки, невіруючі переслідують віруючих.

Я думаю, що полишена була не Агар, а Сарра... І побачила Сарра сина Аґари ,..., що він насміхається(Бут. 21:9) (А взагалі, моя думка збігається з думкою Сонячника, на мою думку тут ап. Павло мав на увазі духовні речі, а не переслідуваних мусульманами євреїв, хоча згідна що у 29 віршику (4розділу Галатів) мова може йти і про переслідуваних християн... )

Ні, Авраам прогнав Агар, тобто Агар була полишина. "бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!" А син Агари насміхався, бо Сара старою була коли вродила Ісака. Та й мусульман (на той час арабів - нащадків сина Агари) набагато більше ніж євреїв, а невіруючих ніж віруючих. Звичайно, що Павло пише про народжених по плоті та народжених від духа, тобто віруючих і невіруючих, але народжених по тілу невіруючих він порівнює з нащадками сина Агарі (араби), а народжених по духу віруючих християн з нащадками вільної Сари, тобто євреями. Хоча ясна річ, потім ті ж самі євреї, які були народжені по обітниці від вільної, самі стали образом народжених по тілу, тобто образом Закону, якщо розґлядати духовно.