Я думаю, правильніше молитися "на сьогодні", бо так, по-перше, ми виражаємо свою віру і довіру Господу, а, по-друге, якщо вже помолилися "про кожен день", то навіщо потім ще раз молитися такою молитвою? Адже "кожен день" означає всі майбутні дні. Чи для Бога одної молитви не достатньо?

Я думаю, що лише Бог може нас захистити від спокуси, а також від усякого гріха. Бог нікого не вводить у спокусу, ми самі заманюємося, але молячись "не введи" значить як "не допусти нам увійти в спокусу". Все ж таки Бог має владу над усіма силами зла і над нами, і може відвернути від нас будь-яку спокусу. Так що все нормально.

Та ні, не зовсім.
Якщо в спокусу не Бог вводить, а людина сама вводиться, то чому Христос сказав нам просити в Бога не вводити в спокусу?
"Спокуса" - неточний переклад. Правильніше написати "не введи нас на спробу". А під спробою розуміється випробування нашої віри.

"Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною".Як 1:13,14
В цьому прикладі молитви неточний, скоріше, переклад слова "вводити", котре має понад десять значень,а не слова "спокуса".( див. оригінал).
До речі, я так завжди і молюся:" не допусти до спокуси, але збережи від лукавства"

Та молитися можна як завгодно, але якщо бути точними, то в зразку молитви, який дав нам Христос, мається на увазі не спокуса, а спроба. В якомусь перекладі, до речі, так і написано: "Не веди нас на спробу". Як Бог може не допустити до спокуси? Бог не хоче обмежувати нашої волі. І, тим більше, Бог не може вводити в спокусу.

якщо не помиляюся, то це на івриті спокушувати і випробовувати - одне слово..
але так, як Бог нікого не спокушує, значить треба розуміти, де про спокушування йдеться, а де про спробу.
в укр. перекладі (Огієнка) місця, де в рос. перекл. пише "искушав", тут пише "випробовував", що ніби є більш зрозумілим чи точним.
напр.:
І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я! Бут.22:1
И было, после сих происшествий Бог искушал Авраама и сказал ему: Авраам! Он сказал: вот я.

попередні дописи Сонячника і Підсніжника добре це пояснюють. я б ще таке місце навів для підтвердження:
то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари... (2Петр.2:9) так як і ми молимося "не введи нас в спокусу", то подібно як і тут, ніби просимо, щоб Бог нас врятував від цього.
(ще чув таку думку, що коли ми проходимо і витерплюємо, то є випробування, а коли падаємо, то спокушуємося. не знаю чи так, але така думка є.)