Так воно і є. Ти добре пояснив. Однак, цей вираз "занижена самооцінка" краще замінити "незадоволеність собою". Так є написано: Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску! (Юд.1:16)

Адже саме слово "занижена" говорить про необхідність підвищення, начебто слід підвищити свою самооцінку. А як підвищити? Горда людина це зрозуміє як стати ще більш пихатим. Ось в чому небезпека, ось що мене й насторожує. А насправді навпаки, слід смиритися, принизити своє "Я" перед іншими і перед Богом.

Та тут не так важно мати занижену, чи завишену самооцінку, а те, самооцінку Чого? Якщо зовнішнього вигляду, статусу, розумових здібностей - то це безумовно негативний психологічний стан, який заганяє в депресію. Бог не вчить нас вважати себе уродами, розумово слабкими чи бідними матеріально. Це все матеріальні речі і вічного життя не стосується, тому цим займаються психологи. А Біблія говорить про духовний стан. Смиренний - це той, хто не вважає себе кимось значущим, особливо в порівнянні з Всемогутнім Богом. Блаженні убогі духом. Хто боїться Бога - той не боїться більше нічого. Хто смиряється перед Богом, того Бог підносить серед людей. Хто хоче бути першим в Царстві Небеснім - будьте останнім серед людей. Але не в сенсі найбіднішим, чи найбільш соціально опущеним (опускає ворог через алкоголь, наркотики), а в сенсі служіння іншим. У нас був генеральний менеджер, так він вітався з простими працівниками за руку, відкривав двері для них та підбирав сміття. За це його всі любили і поважали. Це підняло його дуже високо в авторитеті. Чи була у нього занижена чи завишена самооцінка? Не думаю...

Так, Сам Христос навчав: Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!, в рос.перекладі "мы рабы ничего не стоящие"... "Раби нічого не варті" - ось якою має бути наша самооцінка.

До речі, цікаво, що коли прийде Господь у славі і розділить овець від козлів, то відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?... а козли скажуть: коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Матв.25.
Виходить, що праведники здивуються тим, що Господь їх пошанує і прийме до Своїх осель, а ті, хто мав про себе високої думки і вважав себе спасенним, навпаки розчаруються від того, що їх Господь не приймає до вічних осель. Вони ж говоритимуть: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти... Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? Це ж будуть християни, які все своє життя ходили до церкви, проповідували і навіть пророкували і чудеса великі творили... і вважали себе спасенними, мали високу самооцінку. Але ж Господь засвідчив: Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. (Матв.7:21) А коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були! (Лук.17:10)