А як можна доступати до НАЙСВЯТІШОГО не очистивши душу перед Богом.

Звісно, що без покаяння та без освячення, без благодаті Божої, ми не можемо приступати до Святого Святих, але ж Один посередник між Богом та людьми - Ісус Христос. І насправді Бог чує молитву покаяння грішника. Адже, Ісус Христос приймає покаяння кожного, хто відвертається від свого, приходячи до Нього, бо Він так сказав:
Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! (Матв.11:28)
Христос не говорив, прийти до священика, а безпосередньо до Нього - до Слова Божого, через яке ми отримуємо звільнення від гріхів.

А до Причастя без присутності Бога в нашому серці ми в жодному разі не можемо приступати. Якщо ми віддалилися від Бога, то звісно, що потрібно допевнятися, що саме розділяє нас від Бога. І лише коли ми висповідаємо свій гріх перед Богом, то Господь простить, і ми отримаємо благодать на благодать, що є свідоцтвом для кожного з нас, що ми маємо відвагу приступати до Тіла та Крові нашого Господа.

То на що ви тоді так тонко намікаєте, пане Сонячник? Про те, що священики не можуть відпускати/затримувати гріхів? То й скажіть відверто.
А сумніви якраз, що до вашого й інших протистантів бажання прийняти Слово Боже таким, яким Воно Є...
Ну ніяк не дають вам спокою чисті слова Ісусові. Так і кортить поставити під сумнів легітимність тих кому доручено, відпускати/затримувати гріхи.

Де Ви читали в Біблії, що Він дружив із ними?

Мт. 11:19

Я Вам дивуюся, пані Підсніжник, невже не краще для сповіді піти до самого Христа і Йому все розказати, аніж шукати "безгрішну", у Ваших очах, людину?

Я не сумніваюсь у Слові! Просто не можу одне приймати, а інше відкидати. Потрібно все приймати, а не щось одне.

Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! (Івана 20:20-24)[/i]

От коли скажете, так я їх приймаю такими як вони є, тоді й питання зніметься
Коли ж юлитимете, намагаючись до цієї цитати якісь свої пояснення ввести, отже щось нехристиянське криється у вас в душі.

От коли скажете: "так я їх приймаю такими як вони є", тоді й питання зніметься

Не будь-який гріх може простити людина, а лише ті гріхи, які були скоєнні проти неї. Приклад: хтось у мене вкрав гаманця. Він має гріх перед Богом. Але якщо він віддасть мені його, або навіть не віддасть, але я його прощу, то перед Богом знімається його гріх. Але вибачте, якщо хтось украв гаманця і бідної пенсіонерки, а той злодій прийшов до мене і просить щоб я йому простив той гріх, то чи маю я владу простити цей гріх?

Невже краще, щоб сповідь стала традиційною формальністю?
Нехай сповідається той, хто має потребу - хто не може самостійно примиритися з Богом через самовільний гріх. Не всі християни попадають у таку безвихідь. Якщо хто згрішить ненароком, то Кров Ісуса Христа змиє цей гріх.

Ну якщо ми такі хитрі і юлимо туди і сюди, то поясніть як ви зв’яжете ці два місця:
1. Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!(Івана 20:20-24)
2. Мар.2:7 Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?

Пане, Юр! Не знаю, чому Ви думаєте, що я не приймаю ці слова...Я щиро вірю, що так воно є, як і написано.

І врешті, я зрозумів, що Божа людина може простити чи затримати лише ті гріхи, які були скоєні супроти неї же. Про це вже писав тут Братик, і я з ним погоджуюся

Бачите, пане Сонячнику, усе як і передбачалось у попередньому пості, й надалі намагаєтесь до цієї цитати допасувати іще щось.

Кожен розуміє в міру своєї віри, і якщо я щось не розумію, то Бог мені відкриє й це, якщо я прагнутиму пізнавати Його більше. А кожне Слово Боже завжди пояснюється Словом Божим.

Не можна взяти лише одну цитату, і на ній будувати цілу теорію.

Христос не лише сказав: Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!
Він до Петра сказав ще такі слова: І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! (Матв.16:19)
Про що це говорить?

Очевидно, що Господь, вложивши Духа Святого у нутро рабів Своїх, дав їм владу судити на землі від Господнього ймення. І саме тому Петро, водячись Д.С., виявив гріх Ананія, промовивши: Ти не людям неправду сказав, але Богові! Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... (Дiї.5:4-5)
Також Христос пояснив, що означають ті слова, на такому прикладі:
А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник! Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі. (Матв.18:15-18)
То ж як бачимо, перш за все повинні миритися брат з братом. Але якщо й не послухає при свідках, то лише тоді цей гріх потрібно донести до Церкви, а Церкві Бог дав владу розсудити - відпустити чи затримати гріх.

Чи я тепер правильно зрозумів?

Обі цитати самодостатні, одна в жодній мірі не перечить іншій.

Яким чином усе це має вплинути на зміст Ісусових Слів Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

Ну звісно, що не перечать, а доповнюють.

Ну, звісно, що це не впливає на зміст цих слів, а докладно роз'яснює.
...як тебе він послухає, ти придбав свого брата - це й означає, що гріх відпущений, бо грішник визнав свій гріх. А коли грішник не визнає свій гріх, і навіть не послухає Церкви, то такий грішник буде зв'язаний як на землі, так і на небі, бо не визнав свій гріх.

А про прощення ще Павло писав так:
А як хто засмутив, не мене засмутив... краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер. Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!.. А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа... (2Кор.2:5-10)
То ж ми бачимо, що Павло простив тим, хто засмутив. І кому він простив, то простив йому й Господь.