Над цим питанням мене змусила задуматися стаття "День Мордехая", у якій поданий дещо несподіваний для мене погляд на ті події.
Перечитавши ще раз книгу Естер, я звернув увагу на те, що у ній дуже багато "дивних" фраз, які важко узгоджуються з християнським світоглядом.
Ось деякі з них:

1. Практично жодної згадки про Бога (лише один раз, та й то стосується царя).

2. Постійне звеличування пянок-гулянок: у 1, 5, 7 розд.

3. Постійне возвеличування дочасних цінностей: краса, слава, почесті, влада.

4. Естер постила, але не пише, що молилася, та й просила постити за себе (не як жертва для Бога)

5. Безглузда жорстокість юдеїв, внаслідок чого багато людей стали називатися юдеями, але не через страх перед Богом, а через страх перед юдеями

Це все навіює думки, що у цій книзі панує дещо інший дух, аніж у всіх інших книгах Біблії і вона не є богонадхненною (я не стверджую, а лише припускаю таку можливість).
Адже перелік канонічних книг визначали вже у ІІІ столітті самі євреї, тож немає тут дивного, що могли включити до Біблії твір, який висвітлює важливу, на їхню думку, подію з історії цього народу.
Хто що думає з цього приводу?

Я думаю, що вельмишановні учасники форуму можуть своїми думками і голосуванням змінити канон

Та канон ніхто не змінить, і нема в цьому потреби. Не в тому суть, бо багато книг з Повної Біблії, які не входять до так званого канону, я вважаю богонадхненними. Бо існують деякі обєктивні критерії, за якими книгу можна віднести до богонадхнених.
Головний з цих критеріїв: наявність пророцтва про Христа, оскільки Сам Христос сказав: "Дослідіть Писання..., а воно свідкує про Мене".
Наприклад, у книзі Пісня Пісень також не згадується про Бога, але присутній явний прообраз стосунків Христа і Церкви.
Щодо книги Естер такого я сказати не можу

Слухай. Ти мені скажи ти ті образи у Пісні Пісень сам побачив, чи тобі праці відповідних дядь відкрили очі. То почитай ще праці дядь про книгу Естер. Почитай, як приймався канон.
Які книги і чому стали канонічними. Чи ти хочеш шоб я тобі тут це все у конспективному виді виклададав? Немаю охоти.
Тебе не бентежить скільки книг було у писанні, яке радив дослідити Ісус, і що при бажанні вже на одній цій підставі новий завіт можна зробити неканонічним? Правда сучасні євреї у більшості так і роблять.

Та звичайно, що у ті Писання в часи Ісуса Христа Новий Завіт не входив. Але з Новим Завітом сумнівів ні в кого не виникає, там все зрозуміло.
А ось які книги входили в Писання часів Ісуса Христа і дає нам відповідь на те, які з них були богонадхненими. В першу чергу це ті, які цитує Христос у своїх промовах. Це - другий критерій богонадхненості. Я не пригадую, щоб Христос чи апостоли цитували з книги Естер.
Щодо Пісні Пісень, то треба не книжки якихось дядів читати, а шукати просити Бога, щоби Він давав мудрості для розуміння Писання.

А ти не читав, що зробив "муж по серцю Божому":
2Сам.12:31 А народ, що був у ньому, він повиводив, і поклав їх під пилку, і під залізні долота та під залізні сокири, і позаганяв їх до цегельняної печі. І так робив він усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.
Думаю, що те, що в книзі Естер жодного разу не вживається слово "Бог", не означає, що вона не богонатхненна і шо не Бог врятував євреїв.

На мою думку там описується не звеличування пянок-гулянок, а описууться історичні факти, як воно було і яке багатство мав Ахашверош

А ти ще добре подумай і може побачиш. Як Естер постилась, потім оділась по царськи і явилась перед лице царя просячи милості про народ. Я знаю проповідників, які вважають, що тут також є образ Христа і Церкви. Хоч я не запевняю, що воно так.

Taj, я думаю, що ти поспішив з висновками:!: Ти який текст книги то читав:?: Якщо ти читав обрізки з канонічної Біблії, то нічого дивного не бачу, що вона здалася тобі не богонатхненною.

Прочитай цю книгу з повної Біблії - і тоді все стане на свої місця!

Це не висновки, а лише несміливе припущення. Справді, у повній Біблії є достатньо звернень до Бога. Саме це мене найбільше здивувало, що там є дуже багато - не знаю, чи то вставок, чи то навпаки вирізано у канонічному тексті (але з якою метою тоді вирізалися????) - згадок про Бога.
Тому і виникли питання - чи не вставили їх пізніше, щоби надати більшої вагомості. Але я згідний із Сонячником - швидше всього з якоїсь причини ці місця були вирізані з тексту, який згодом увійшов до канону.
Саме у повній Біблії вказано причину, чому Аман намагався знищити юдеїв - через їхню поведінку, їхнє "світло", жорстокість, зверхність у ставленні до інших народів.

Ті чатини Біблії, що не входять до канону, а входять до тієї як ти кажеш "повної", євреї ніколи (наскільки мені відомо) не признавали за автентичні і богонатхненні. Не виключаю того, що люди пізніше на сві розсуд і людський погляд дописали місця, які б прямо згадували про Бога, але то було вже не більше як людське, і не призналось за Боже.

Якби то було дописано, то це було б помітно. Але ж насправді виходить навпаки: те що вирізали (те що не ввійшло в канон) - якраз добрі слова, у яких є згадка про Бога, свідчать про те, що Естер постилася з молитвою, і взагалі звязує текст в одне ціле.

І так воно є. В повній Біблії все до ладу і до складу - і немає ніяких непорозумінь. А в тих обрізках, що попали в канон є багато чого неясного та нечіткого.

Не думаю, що ніколи. Вони не признали вже у ІІІ столітті частину Біблійних текстів, які просто не включили в канон.
І підтвердження цьому - так звані кумранські тексти, знайдені у 60-х роках ХХ століття, що дає підстави стверджувати, що Ісус Христос і апостоли користувалися саме повною Біблією, а не тою, яку собі затвердили у ІІІ столітті євреї.
Але це трохи не за темою.
Павло пише, що "все Писання Богом надхнене". Якщо книга Естер була в часи Павла у складі Писання, то це вже означає, що вона богонадхненна. Тобто, Бог для нас залишив цю книгу для того, щоби ми могли зробити певні висновки, і зовсім не означає, що Естер і Мардохей - Божі мужі, з яких варто брати приклад, а швидше навпаки.
Щодо того, що Естер - прообраз церкви, це - досить недалекоглядний погляд. Я би швидше сказав - образ цариці-блудниці.

Я не почув жодних вагомих заперечень на рахунок того, що багато речей в так званій "повній" Біблії додано людьми і не богонатхненно. Щодо книги Естер, то моя думка лишилась такою же. Наприклад, премудрості Сираха, чи Премудрості Соломона, наскільки я читав написав якийсь подорожуючий філософ.
Так само, як я думаю, що добавлено місце в посланні Івана, де написано, що троє свідкують на небі. Кажуть в давніших манускриптах його нема.

А ще забув. Щодо бенкетів, які Тай називає "п’янками-гулянками", то думаю, що їх було не менше в Соломона, Давида, і інших царів Ізраїля. Жорстокості не бракувало Самуїлу, Мойсею, Давиду, Соломону, Єзекії, Йьосії, Іллі, трохи забракло Саулу.
Ми можемо далеко до чого дойти, міряючи Старий заповіт Новим.