Бо я вірю в Біблію.
Чому я вірю в Біблію, як в Слово Бога? Віру не можна пояснити раціонально з позиції розуму. А те, що моя віра не марновірство я бачу з того, що Слово Боже живе і діяльне.

Віра без розуму - це ніщо.
Але ти маєш конституційне право вірити.
Мене особисто цікавить в твоїй вірі лише одне: що ти більше любиш грузити "люміній" чи "чугуній"?

"Хто має вуха хай почує, хто має очі хай побачить".
Відкрий їх нарешті.


Якщо я відповім - це буде лише моя готова відповідь. Тому відповім так, щоб ти мав стимул шукати її далі в собі, а не брати готове чуже, що тисячолітній досвід показує є малоефективно.


Ти МОЖЕШ САМ вибрати відповідь на це запитання. І нічого ти НЕ ПОВИНЕН.

Моя підказка: ВОЛЯ ВИБОРУ.

Ну то що ти вибираєш: страх чи любов? Одне з двох.

Ну то не йди до них. Можеш сісти для прикладу в печері, і вибрати свій Шлях до Бога.

Але куди без вчителя? Вчителем є кожен, хто готовий тобі відповісти як він розуміє, а ти вже згідно власної мудрості розпізнаєш в собі так воно чи ні.

А я читав про Особу, яка відкривала. Якщо це право мого вибору - відкрив!!!

Я відкрив вуха і очі і побачив і почув, що не одне з двох.
Можливість мого вибору у міліони разів більша. Чому мені пропонується вибирати саме з двох. Я настрашився і знову закрив вуха і очі. Скажете коли можна відкривати?

Парадоксально. Зараз всі в євангельських церквах стають іно вчителями. 20 річні пігаліці вчать 70 річних бабусь як за біблією будувати сім"ю. 18 річні хлопчики вчать як за біблією вибирати життєвий щлях.
Не побудувавші собачої будки вчать як будувати міста і села.
Варто лише познайомитися з Богом, і ти автоматично отримуєш диплом вчителя. Один мій запеклий християнець, помолившись, брався за ремонт японської радіоапаратури. Не знаючи, що таке транзистор, він вчи в що Бог знає все, і того достатньо.
Коли так багато вчителів, коли вчителем є кожен, хто готовий відповісти, волаю "Боже, переведи мене до іншої школи!"

Розділення веде до смерті.

От ти й вибрав. Але ти можеш так вибирати поки є час.


І що, вийшло в нього?

А ще щодо вчителів: як ти мав доброго, то чого відступив від нього?

Я не розумію з чого ти взяв, що я кажу, що віра має бути без розуму? Але у всякому випадку віра домінує над розумом.
А відносно твого запитання, то я його не зрозумів.

Це догматична помилка. У процесі життя саме ділення (розділення) є запорукою поступу вперед і ознакою життя. Смерть настуає коли організм не може ділитися.

Ти завжди крайньо категоричний! Від кого я відступив?

Віра домінує над розумом, але не розумні тварини не мають віри.
А відносно мого запитання, пояснюю. За моїми спостереженнями віра завжди передбачає вигоду. Запорукою віри є обіцянка чогось бажанного. Тобто віра сама по собі не буває без користі. А користь - то за визначенням тієї ж самої віри є таке, що її недостойне.
Отже вибираючи між "чугунієм" (важким) і "люмінієм" (легким) і визначаючи предмет віри, ми завжди маємо користливі наміри.
Це може бути нагорода на небесах, можливість стояти до чогось у перших рядах, отримати так зване спасіння як дар , тощо.
Я думаю , тепер понятніше?

Трохи зрозуміліше. Але треба розібратися з тим, що ми вважаєм корисливістю, егоїзмом. Я розумію, що по Біблії корисливими речами є речі, які випливають з нашого егоїзму. А егоїзм є бунтом проти Бога, проти Його волі, свавілля. Але оскільки Божа воля в тому, щоб всі спаслися, то бажання мати нагороду на небесах не є корисливим бажанням. Я б сказав, що воно є корисним бажанням.

Ось так саме поступають сучасні проповідники. Разом з моїм словом поставити своє. (користь-егоізм).
Затім перейти до тлумачення свого, підставленного слова як поняття, затім зробити потрібні висновки.
Я ще раз наголошую, що віра не є користливим бажанням, вона має користливі мотиви. Одна моя знайома християнка казала мені так: "Ти мені сто років не потрібний, мені за тебе (тобто увіщеваніє мене) нагорода буде. Мова йде саме про це.

Знову відхилення від теми...
Між тим, не зрозуміло при дослідженні:
Хто автор прокляття? Чи не Той, про кого зараз звикли казати , що Він є Любов?

Не знаю наскільки мені це вдалось, але я хотів закцетувати увагу не на бажанні, а на понятті корисливості. Мій погляд на це я і висловив в попередньому дописі.

"Духовна людина судить духовно, а тілесна - тілесно".
Я про духовне розділення говорив...


То чого бакланиш християн (інших людей)?

Чому вийшов з християнства? Ти ж сам сказав це!
Як ти можеш бути єдними з християнами, як ти проти них?
А як з людьми іншими? Якщо теж проти?

"Тілесна" людина може бути академіком чи не знаю ше яким авторитетом.
Але "духовна" людина , яка знає тільки один слоган " Ісус - господь",
може у одному написанному слові робити три помилки.
Керівником за твоєю догмаю є людина духовна.
Я й пишу проте, про що ти не розумієш.
Як тільки духовність дає привелегії, усі враз стають духовними.
Мені подобається духовність, яка не претендує на льготи і привелегії.
Зрозуміло?

Християнство є дуже багатогранне поняття. Папа римський теж задавав Лютеру питання, чому він вийшов з християнства.
А за відповідь відлучив його від свого христянства. Тільки не подумай, що у мене манія величі, і я претендую на якості Лютера.
Зате я знаю, що коли водимі сліпими вождями християнці називають інших людей бандитами, зрадниками і подібним, то вони ще дальше від Христа, ніж я. Але ти їм не робиш закидів?
У тебе ворогом є тільки той, хто задає невдобноваримі питання і не має корпоративного духу?
Я не вийшов з Христа. Мені обридло християнство, яке шукає для себе превилегії. І натягує на себе заслуги Христа як власні заслуги.
Мені обридло начальничество в християнстві, а не братерство.
Мені набридли підковерні ігрища, до яких допускаються тільки посвячені. Мені обридло чуже ріщення з якимми конфесіями я повинен дружити і чуже рішення хто мені брат, а хто ні.
Думаю що саме християнські вожді є авторами руйнації християнства.
Шануйся!

Я погоджуюся з ЮРОЮ в тому, що "християни", які відвідують церкву заради тогочасних привілеїв (напр., гуманітарна допомога, альтернативна служба в армії, статус біженця для еміграції, кар'єрний ("духовний") ріст тощо), насправді є найнещаснішими людьми. Як написано: Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей! (1Кор.15:19)
Це саме стосується і того, коли ми надіємося на Божу допомогу в нашому земному житті, нехтуючи духовною поживою.

Юра! Але на мій погляд, ти занадто багато уваги приділяєш "вождям", "вчителям", "проповідникам", "наставникам". Я вважаю, що кожен з нас повинен шукати Господа не в ближніх, а в самому собі.
Отож, ЮРА, незважаючи на нас, йди за Христом! Йди за Христом лише сам! Не шукай однодумців, а йди сам, крок за кроком, слідом в слід за Ісусом Христом. Якщо щось є не зрозумілим, то значить ти заглядаєш надто далеко. Виконай те, що тобі є зрозумілим, зроби те що приємне для Господа і Господь Сам відкриє тобі як зробити наступний крок. Такою є дорога Господня!