БогунТ написав:
Що стосується неживої природи, то може й можна так сказати. Вона ж не розмножується через народження. А от щодо живої, то тут однозначно - ні. Різниця між Адамом і його дітьми очевидна. В Адама і Єви навіть пупків не було.

Жартую, але факт. Вони - створені, а от їхні діти - народжені з утроби через передачу сімені. Тому давайте не будемо натягувати сову на глобус і стверджувати, що Людський син створений.
Щодо людей, то є різниця між виразами ‘Бог створив людину (Адама)’ і ‘жінка народила людину (дитину)’.
Але в духовному світі нема жінок, тому вираз ‘Бог створив духа (ангела, божество)’ рівнозначний виразу ‘Бог породив духа’.
Цитата:
Так і я ж про те. Ніхто з небожителів не є народжений, а створений. Ісус, який є від Бога, той народжений.
Ісус до народження на землі від Марії також був небожителем (Ів.6:38) і тому Він теж був створений (Об.3:14).
Цитата:
Де це ви таке в Біблії знайшли?
І такого в Біблії нема.
Грецьке слово ἀντίλυτρον (‘викуп’ - 1Тим.2:6) означає відповідну ціну (пор. 2М.21:23), – тобто, за людину Адама могла померти лише людина Ісус.
Тому Ісус перед приходом на Землю мусив позбутися своєї духовної природи, і відтак ‘Слово (дух) сталося тілом (людиною)’ – Ів.1:14.
Цитата:
Ще раз приведу аргумент того, що ніякий архангел не має в собі життя. Чому? Бо він - лише твориво. Життя має Бог. І ніякий ангельський дух, якого, згідно з вашим твердженням, переробили в сІм'я, не є сіменем Бога, бо не є в стегнах Бога, а лише зовнішня сутність. А от народжений Ісус мав в собі життя. Чому? Бо Він - від сімені Бога із стегон Його.
Вираз ‘мати життя у собі’ означає мати безсмертя або нетління, – і справді таке ‘життя’ можуть мати лише божественні істоти.
Спочатку це безсмертне, нетлінне ‘життя’ мав тільки Бог (1Тим.1:17), а потім дав Христу (Ів.5:26; 1Тим.6:16) і Церкві (1Кор.15:53),
оскільки Вони після воскресіння теж стали Божествами (Кол.2:9; 2Пет.1:4).
Цитата:
Ага, то хто ще раз народжував Ісуса після Його воскресіння? Хто батьки?
При воскресінні Христа знову породив або створив Бог (Дії 13:33), та вже не в ангельському чи людському, але в божественному тілі (Кол.2:9).