"Душевный человек не принимает того, что от Духа Божьего, потому что он почитает это безумием; и не может разуметь, потому что о сём надобно судить духовно. Но духовный судит о всём, а о нём судить никто не может." 1 Кор. 2:14-15
У чому різниця між душевною людиною та духовною? Які маєте міркування з цього питання?

Це в російському перекладі вживається слово "душевный", а в Огієнка - "тілесний".
Якщо перекласти з грецької те слово, що стоїть в оригіналі, то це слово матиме такі значення:
1. природний, характеризується природними людині якостями, мислячий життєво;
2. тваринний, контрольований тваринними інстинктами і пристрастями;
3. фізичний, властивий земним живим істотам.

Ще написано: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю. Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні (в рос.душевные), що духа не мають. (Юда 1:18-19)

Саме тому я взяла текст із російського перекладу, то му що там точніше. А в грецькому надрядковому перекладі стоїть слово "чуственный".
http://www.foru.ru/slovo.24226.4.html

а в чому різниця між душею та духом?

є думки що дух - це прямий звязок з Богом, душа - це наші ємоції, наші думки, наше влясне "я"

отож, духовна людина - це та, що має постійний зв'язок з Богом
душевна - та, що зконцентрована на собі

Цю тему ми вже розглядали. Дух - це частка Бога, що живе у нас ("сотворимо людину по образу нашому"), душа - це наш розум, наші емоції. Дух - вічний, як вічний Бог, душа вмирає.

Ну так я і навів три значення цього грецького слова, що там стоїть. А стаття дуже глибока, автор добре пояснює, що значить ходити за тілом (тілесний чи душевний християнин) та ходити за духом (духовний християнин) - раджу прочитати.


Взагалі, я розумію так: душа - це наша свідомість, розум та почуття. А дух - це оселя Божої присутності у нас. Тіло ж має свої пожадливості і протистає духові у боротьбі за душу. Тому ходіння за тілом означає, що наша душа піклується як догодити своїй плоті. А ходіння за духом - це коли наша душа піклується, як догодити Богу. Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне. (Рим.8:5)
Отже, наша душа може бути або рабом плоті, або ж рабом духові.

І тому я вважаю, що Огієнко переклав краще і точніше, аніж це зробили у російському перекладі.

Я з такою думкою категорично не згоден. Це версія СЄ, здається. Ні, душа не вмирає, а виходить з тіла, коли Бог забирає дух, як я розумію.

Хочеться ще додати, що якщо є душевні християни,то вони моляться дешевними молитвами. А ці молитви не натхненні духом святим, а керовані нашими душевними поривами. мені довелося один час із такими молитвами сильно боротися Та потім я зрозуміла, що прохати Бога по своїй волі - це намагатися маніпулювати людьми Божою рукою. Хай Бог береже вас від такого.

Не знаю погляду СЄ на це, та й не хочу знати, але я так розумію і так написано у Біблії. Душа у багатьох місцях Біблії утотожнюється з земним життям.
Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її. Мт. 10:39
Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя (душу) власне за вівці.Ів. 10:11 В російському перекладі замість "життя" стоїть слово "душу".
Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Мт.15:13
Душа - це емоції, розум, що знаходяться у мозку. Коли людина помирає, то мозок помирає також, а разом із ним здатність людини переживати емоції. Ще одна деталь: тварини теж мають душу. Куди душа тварини іде після смерті на твою думку, якщо душа не вмирає? А до Бога іде дух, а не душа, якого у тварин немає.
Однак, в багатьох місцях Біблії під словом "душа" розуміється дух вічний, який не помре: Душа, що грішить, вона помре. Єз.18:4
Отже, питання в тому, що розуміти під термвном "душа". Якщо його утотожнювати з терміном "дух", що багато людей роблять, то душа вічна, якщо розмежовувати ці поняття, то душа вмирає разом з тілом, а дух іде до Бога, або на суд.

Тож не будьмо душевними християнами, а духовними!

.

А я так вважаю: "Дух - це частинка, центр, або трон всередині душі, місце, яке створене Богом у людині для Своєї присутності. У тих, хто не знає Бога це місце пусте, звідси й вираз "пустота душі", або ж воно зайняте іншим духом - людським чи дияволським."

цікаво, що одна сестра, котру по молитві чоловіка, сина та братів із церкви Господь повернув до життя говорила, що її емоції разом з тілом не померли...
вона була такою ж як завжди і всі її емоції її особистість все залишилось так само... лише тіло було ніби скинуте як не потрібна річ

Я теж про це думав. Багато людей, що пережили клінічну смерть, розповідали, що бачили своє тіло, і ще й дивувалися, чому над цим тілом люди. Але якими очима вони це бачили, якщо тілесні очі померли? Чим вони думали, якщо мозок мертвий? Пам"ять, яка зберігається в мозку, якимось чином перейшла у іншу форму. Я думаю, під час смерті відбувається перехід нашої душі з тіла у іншу сферу буття. Тобто, память більше не залежить від мозку, те, що ми бачимо, більше не залежать від очей, а можливо ми отримуємо нове тіло, нові очі, яке і виконує всі (майже всі) функції тлінного тіла, невидеме для матеріального світу. Але яка тоді різниця між духом та душою

Часто плутають душу і дух. Незважаючи на те, що Біблія неодноразово згадує про душу, як про живу істоту, і навіть про тварин говориться як про живі душі. А дух це Божа діюча сила, і діє вона за бажанням Бога, тому прояви цієї сили бувають різними.
Тому часто люди плутають свої емоції з духовністю.
http://hyacinthis.blogspot.com/2012/05/ ... st_22.html
Щоб розрізняти потрібно духовної проникливості та навчання з Божого слова.

Не баламуть, дух - це не сила

Так, таке явище як душевні молитви, діисно існує. Це тоді, коли ми шукаємо не Бога, а своїми емоціями симулюємо сильну "Божу присутність", яке є не Боже, а наші власні емоції.