Ну тоді для чого молитися перед тим як виїжджати на дорогу? Якщо від того нічого не міняється. От наприклад коли молодь із Збаража загинула в аварії, думаю вони теж молилися. Або те саме що сталося із Вілкерсоном.

Ні-ні, це "наші" так роблять. Невже ви не зустрічали такого? Призивають кров Христа, але не для омиття власних визнаних гріхів, але щоб відігнати злого чи попередити нещастя.
Одна справа молитися про Божу охорону (анголів), інша - вживати якісь формули не згідно Слова. А щодо загиблих, навіть якщо вони і молилися і загинули, то таким був промисел Божий (Мт. 10:29-30).

Та я то зрозумів що мова за наших йде. Але я такої молитви ніколи не чув. В насмоляться просто щоб зберіг у дорозі. Щоб Бог благословив водія.

Можливо і не міняється. Не думаю, що Бог скаже: ага вони не помолилися, ось вам аварія! А з іншого, Бог чує і слухає своїх дітей. І якщо дитина просить Батька зберегти, Він збереже! Мене не раз Бог рятував від аварії, але не обов"язково перед дорогою я молився. Інколи сам дух починає молитися до Бога і ми не знаємо з якої причини. Можливо наш дух просить Бога зберегти перед якоюсь аварією, або можливістю аварії. А може, наш дух молиться перед випробуванням, щоб Бог нав нам сили перенести його. Як оце молився Христос в Гефсиманському саду. В цілому, я погоджуюся, що проста формальна молитва перед поїздкою не впливає на Божу доброту до нас і Його захист. Але і це Богу приємно. Бо написано, щоб ми завжди молилися. Молитва - це феміам для Бога.
Але інша річ, це закликати кров Христа, щоб нас оберігала. Кров Син Божий пролив за наші гріхи, щоб ми мали життя вічне у Небесах, а не на землі. А це набагато вище призначення, ніж просто захист нашого земного життя. Не зменшуйте ціну Крові Христа! Навіть якщо Бог нас не захистить від трагічної смерті, ми знаємо, що наша надія не у цьому житті, а смерть для нас придбання.

Я думаю, що важливо не стільки просити в Бога охорони в дорозі, як довіритися Йому, визнавши Його волю понад свою. От мені згадалися слова, що ап.Яків каже: А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти, ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!... Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те. (Як.4:13-15)
Але молитися потрібно за все, бо так наша надія покладається на Бога, як каже Павло: Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. (Фил.4:6)

36. Розповів же і
приказку їм: Ніхто латки
з одежі нової в одежу
стару не вставляє, а то
подере й нову, а латка з
нової старій не
надасться.
37. І ніхто не вливає
вина молодого в старі
бурдюки, а то
попрориває вино молоде
бурдюки, і вино
розіллється, і бурдюки
пропадуть.
38. Але треба вливати
вино молоде до нових
бурдюків.
39. І ніхто, старе пивши,
молодого не схоче, бо
каже: Старе ліпше!(Луки 5)
Дайте свої пояснення на цю притчу! Дякую!

Я думаю, що цю притчу Ісус розповів, натякаючи на книжників і фарисеїв, що вони тримаючись своєї старої закваски (розчини), не можуть прийняти нове, що від Бога. Не може горда людина, яка думає ніби щось знає, слідувати за Христом.
Ще Ісус говорив: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство! (Лук.12:1)
І ап.Павло порівнює давню розчину із злобою й лукавством: 7 Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. 8 Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди! (1Кор.5:7-8)

Можливо це би слід було написати в іншій темі чи рубриці, але спробую тут:
Чи є в Бога улюбленці? Як ви гадаєте?

Так, є люди, які є любими в Божих очах.Про це ми можемо дізнатися з Його Слова:
Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її…Пс 36:23
Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його! Пс 146:11
...бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням! Пс. 149:4

Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. (Iван.14:23)
Очевидно, Бог любить кожного, але того, хто любить Слово Боже, Він полюбить ще більше... у російському перекладі звучить Отец Мой возлюбит его.

До речі, в російському перекладі Біблії вжито ще більш точне слово, що виражає Боже схвалення - "благоволит". Пс.146:11: "...благоволит Господь к боящимся Его, к уповающим на милость Его."

Так, у Бога є люди, які дорогі в Його очах. Ісая 43:4
Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи за душу твою. Але вони такими стають не тому, що Бог вибирає Собі улюбленців, але тому, що для цих людей Господь став найціннішим скарбом. Бог не дивиться на обличчя людини. Він бачить серце людини. Чому Бог з усіх племен інародів вибрав лише одного Авраама, щоб благословити його насіння? Чому Бог вибрав найменшого сина Єссея на царство, хоча були у цього батька інші сини, мужніші за Давида? Чому лишень 12 апостолів, а не більше? Чому з цих 12-ти Господь віділяв трьох? Тому що ці люди любили всім серцем свого Бога, свого Творця. Тобто відповіли взаємністю. Тому до таких Бог відноситься по-особливому.

А як ви думаєте, чому Бог вибрав саме ізраїльський народ?
І друге питання, чому Бог боровся з Яковом?

Бог спочатку вибрав Авраама, котрий через довіру і покору своєму Творцю був другом Божим. Він розмножив і благословив його генетичне потомство, євреїв, а також його духовних нащадків - Церкву Христову. Думаю, це так того, щоб спрацювала Його божественна закономірність: "А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе." Рим.16:11
"Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого." Іс. 41:8
"Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його." Іс. 51:2
"Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам." Рим. 4:16

Скоріше Яків боровся з Богом, а не Бог із ним. Бог особисто каже це:
"І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав." Бут. 32:29
"Він (Яків) в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом." Ос. 12:4

Все правильно, але ти не відповіла на питання. Отже ще раз:
1. Чому Бог вибрав саме Авраама?
2. Чому Яків боровся з Богом? І взагалі, чи може людина боротися з Богом?