А якщо йому не проповідували?

Якщо Господь хоче спасти когось, то пошле до нього й проповідника, який почує і прийме Слово. Та й Біблія зараз доступна усім людям. Усі люди щось чули про Бога.
Та ж Ісус Христос говорив: Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його... (Iван.6:44)

Кожен, хто щиро шукає Бога - той і знаходить Його! І Господь посилає їм Слово Живе, Яким вони й спасаються.

А хіба Бог когось не хоче спасти?
Далеко не всі
Україна - це ще не всі люди.
Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
(Рим 10:14)

Як кажуть, незнання закону не звільняє від відповідальності. В такому випадку в Америці кажуть: too bad!
Багато званих - та мало вибраних. Багато людей чули Слово про спасіння, та мало людей повірили цьому Слову. Та ще більше людей навіть не були званими і ніколи не чули про запрошення на весілля. І в часи Ноя, можливо не всі люди чули про грядущий потоп, а жили собі тихенько у якихось хуторах і потонули... І може би вони й повірили Ною, та не пощастило їм - вони не почули. Отож ми принаймні почули про спасіння, тепер від нас залежить чи прийняти його, чи повірити "Ною" чи ні.

Бог хоче спасти всіх, але пошле проповідника тому, хто шукає Бога і прагне пізнати Його.
Ось маємо приклад скопця, який читав пророка Ісаю, але не розумівши написаного, прагнув, щоб Бог йому відкрив. І Бог сказав Пилипу, щоб він пристав до нього. І таким чином, через Пилипа Бог відкрився скопцеві.

Не все так однозначно. З одного боку, хто шукає - той знаходить. Але шукати він не буде якщо його Дух Святий не спонукатиме. Адже тим, хто не Його - добре у цім світі, їм тут комфортно, вони не хочуть шукати щось більше. Але Його вівці не знаходять спокою в цьому світі, їхній дух шукає свого Батька. І те, що ми віруючі і ходимо в церкву, це не тому, що ми такі добрі, такі молодці, що повірили в Слово і почали шукати, але тільки тому, що Бог нас знайшов тоді, коли ми навіть не шукали Його, Він нас обрав і простив ще коли ми навіть не знали Його.

Та я також не скажу, що всі люди шукають Бога, мені наприклад Його показали, а щоб я шукав ... не скажу.

Якщо народ не перешкодить, як це було в Китаї колись і тепер.

Є ще воля людини.
Ісус хоче всіх спасти.

Так і є, про це багато сказано у посланні до Ефесян, наприклад: " У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!" Еф. 1:13-14. Цікаво, що саме слово печатка має значення приналежності, свідчення вірогідності, яке надає юридичну силу; оберігає, як чиюсь власність.
Ще одна думка з приводу духовного хрещення є та, що ми охрещенні Святим Духом, а значить нашою природою є чинити святі діла у цьому нам і допомагає Своєю силою Святий Дух, діючи в нас.

Все це є наслідком народження згори, а не хрещення Святим Духом.

Воно то так, але у Біблії згадується й інше порівняння очищення у воді і вогні. І воно означало остаточне кардинальне очищення від злих безбожних людей. Ісус порівняв Потоп за часів Ноя із знищенням під час Армагеддону. http://hyacinthis.blogspot.com/2013/08/blog-post.html
Так само про це пише і апостол Петро: «...Вони просто не хочуть зважати на те, що в давнину вже були небеса і земля, котра за словом Бога виступала суцільною масою з-посеред вод, якими і був знищений тодішній світ, коли був затоплений водою. А теперішні небеса і земля, згідно з тим самим словом, призначені для вогню та зберігаються на день суду й знищення безбожних людей.» (2 Петра 3:5—7).
Стосовно випробувань у вогні, то є різниця коли срібло чи золото вкидається до топильної посудини й під дією високої температури відділяється жужіль (непотріб), що його слід відділити від металу. Але ж зовсім інша річ коли щось просто вкидають до вогню. Це означає, що воно не має жодної цінності та заслуговує на знищення.
Приклад Ананія та Сапфіри. Могли бути перетоплені Святим Духом, а натомість були ним знищені. От вам і приклад хрещення у вогні.