Відомо, що Бог заплатив за нас велику ціну. Питання: кому?

Я так думаю, що Собі Самому, бо Його справедливість вимагала відплати за гріх, а Його любов у Христі заплатила цю відплату сповна, викупивши нас від прокляття гріха. Написано ж у Слові, що Бог примирив світ з Собою.

Так, Бог як Суддя, встановив плату за гріх - смерть, а як Отець наш, заплатив Сам за нас цю плату.

Комусь можна заплатити лише грошима.
Але Бог заплатив не грошима, а власним життям - тим, хто увірував у Христа і покорився Йому - дав життя вічне.

"і" в Біблії немає. Не додавай до Слова. Об. 22:18
Увірувати - єдина умова. А покора і заключається у вірі.

Комусь можна заплатити не лише грошима.

Тоня, навіщо Богу було платити самому собі? Це нонсенс.

Так, увірувати - це і означає покоритися. Уточняти обов'язково потрібно, бо неутверджені у вірі можуть не правильно трактувати значення слова "вірити", адже насправді віра без діл мертва.

Господь заплатив за нас життям, і таку ж саму ціну повинні заплатити й ми, щоб отримати спасіння. Бо як Христос був розіп'ятий на хресті за нас, так і кожен християнин повинен співрозіп'ятися з Христом для стихій цього світу, щоб жити вже не для себе, а для Бога. У цьому проявляється віра. Якщо ми й далі живемо у світській пожадливості, то це свідчить, що наша віра є марновірством та самообманом.

Божий викуп, це не чиєсь придбання, а Його жертва.
Бог заради нас жертвує Своїм Божим Словом, котре людина попрала, вчинивши непослух.

Сонячник, ти знову за своє. Розумій це питання як хочеш (можеш навіть свою "євангелію" написати), а тут не флуди. Питання було зовсім інше.

З першим реченням згоден. Тільки Бог пожертвував не Словом, а Сином, щоб виконати Слово, бо Бог є справедливим.

Син Божий і Є Слово Боже.

Напевно теж промовляєте:
що без зотління Бога Слово породила ..

Знав, що Ви це напишете. Але не завжди ці два терміна можна утотожнювати. Бог віддав Свого Сина у жертву за наші гріхи, щоб виконати Слово-Закон. Закон смерті. Бо заплата за гріх - смерть. Бог міг би просто винищити землю і всіх людей на ній і створити нову безгрішну людину на новій землі. Але Бог так полюбив нас, створених по подобі Своїй, що помилував нас. Але, будучи справедливим, Він мусив виконати закон, тому довелося жертвувати Своїм Сином.

А я не думав, що таке напишете .. Ці два треміни Слово і Син ОДНО від ОДНОГО.
І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця. (Івана 1:14)

То хіба закон важливіший за Бога ..
Бог віддав Свого Сина, пожертвуваши Своїм Словом. Коли б Він не пожертвув Своїм Словом: Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Бут.2617), людина, що не послухалась Бога, не отримала б від Бога Його Правиці Спасіння.

Як це розуміти? Ви ж самі написали, що Слово і Син - одне і те ж. Отже, це те саме, що "Бог віддав Свого Слова, пожертвуваши Своїм Словом", або "Бог віддав Свого Сина, пожертвуваши Своїм Сином". Абсурд получається...
Закон не важливіший за Бога, але Бог - святий і безгрішний, тому Він не зміг просто переступити через Свої слова, які він положив в закон: заплата за гріх - смерть. Він людей пожалів через те, що полюбив їх, але за гріх люди були приречені на вічну смерть, від якої можна було відкупитися тільки чистою жертвою, а така могла бути лиш в особі Його Сина.

По-перше, ніколи не варто казати, що Бог чогось не може. Бог може все, а робить те, що вважає за потрібне.

Маємо розуміти, що Бог через Слово Своє не переступає, бо що би не сталося -- на все Його Божа воля, себто усе з Його відому.
Божому Слову Його наказу Але з дерева знання добра й зла не їж від нього противиться людина. Чим прирікає себе на неминучу смерть. Але Бог благий і чоловіколюбець. Він жертвує Своїм Словом заради спасіння людини. Не те, що би Слово Його знищилося, а навпаки умерши в людині знову в людині ожило, витянувши її з лабет смерти. Для цього й воплотилося Його Слово в подобі гріховного тіла, аби умерши в гріховному умертвити гріх.
Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі (Рим. 8:3)
Бог живцем відриває від Себе Слово Своє і посилає Його за людиною. Цей відрив Божого від Божого і є Його жертвою.
Будь-яка жертва є болісною, тим більше жертва кровна. У Бога ця жертва ознаменована Божими Ранами, що є нашим найціннішим бальзамом!

p.s. гадаю, аби краще зафіксувати нитку розмови, добре буде коли ставитимете конкретні запитання, а я по можливості відповідатиму

Яким чином?