Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.

Життя та смерть у владі язика, хто ж кохає його, його плід пожинає.

Хто береже вуста свої та язик свій, той береже душу свою від біди.

Давид каже: Душа наша прагне тебе, як води пересохла земля.

Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, Боже, душа моя...

бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень... Повт.8:7

Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!

Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її, ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!

Всяка гора нехай понизиться, а всяка долина нехай повиситься.

Ісус їм відповів:" ... поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!"

А віра - то підстава сподіваного, доказ небаченого.

Так само й віра, коли діл не має, мертва сама по собі!

Коли Христос не воскрес, то марна віра ваша.

Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.