Щоб думок про негатив не було,то треба щоб цього негативу теж небуло.А коли негатив буде а думок про нього небуде,то цим справа не вирішується.Коли ти раб Бога,то ти обмежений від поганого,а коли ти раб просвітлення то ти хоча й вільний від поганого,але обмежений від реального.ба навіть ти можеш від такого обмеження реального відчувати насолоду,хоча в реальності ти дуже можеш страждати.Виглядає як мазохізм

Гм ,"отче",ви помиляєтесь я не просто вірю,я в цьому впевнений і для такої упевненності маю усі підстави.А от ви вірите в те що самі спроможні вирішити свої проблеми.Хіба це не сліпо.Звісно.Адже ви просто мабуть не помічаєте історії людського буття.Проблеми лише збільшуються,то про яке вирішення самими людьми їх, може йти мова??Як не погодитись з словами іншого письменника Біблії-"не в силі людини керувати своїм кроком".Все простто та зрозуміло без отого просвітлення.Чомусь ви цього не можете помітити.Нехочете??

Мої спостереження над життям показують що значно ефективніше вирішувати свої проблеми ніж чекати манни небесної. Це досвід. Якщо у Вас інший досвід і хтось замість Вас вирішує Ваші проблеми краще ніж Ви їх вирішуєте самі - чудово, користуйтеся цим методом і надалі доки він працює. Головне тестувати реальність, перевіряти чи діє обраний метод чи ні, і при наявності іншого кращого методу спокійно користуватися цим іншим методом.

Мені видається тут що ви починаєте суперечити самі собі.Адже ви писали що є дещо що неможливо вирішити ,тому його слід приймати таким як воно є.А тут пишете що самі вирішуєте те.Ну і як вас можна зрозуміти??А от та небесна манна про яку ви пишете,це не просто якась ілюзія,а чітко обгрунтована надія щодо вирішення того що самим не підсилу вирішити.Історія це чітко доводить.Ви її не берете до уваги,уявляючи собі те про що тут пишете. Спробуйте застосувати інший підхід до цього,та все логічно повязати.Успіхів вам.

ви написали бред. що за "вирішуєте те."??? Яка історія доводить що слід чекати манни від потойбічної сили замість того щоб самому вирішувати проблеми???

Ігоре що вам вічно якісь примари бреду видніються.Бред "отче",це те що ви пишете."Вирішуєте те"-мав на увазі вирішуєте те чого не можете вирішити самі,через що й спокійно з допомогою просвітлення приймаєте.А щодо історії ,то вона яскраво свідчить що людина сама проблеми не вирішує а навпаки їх збільшує.Тому мусить бути інший вихід,адже людина це лише наслідок причиною якої є вищий Розум.Тому з його допомогою та керівництвом усе вирішиться.Про це свідчить наприклад історія Ізраільського народу,зоокрема правління Давида та особливо Соломона.Край процвітав,а проблем ставало все менше і менше.Отж Ігоре коли ми свої зусилля скеруємо правильно,то й буде результат.Але ж як дізнатись як ПРАВИЛЬНО???

може тоді вирішиш невеличку проблему, таку як смерть...?
бо якщо її не вирішиш, то твої проблеми , які ти верішуєш ні дочого, бо ти так само вмреш, як ті хто їх не верішує....

а ваш досвід вам після смерті стане в пригоді?

Думаю,що християнам більше личить бути не рабами а синами Божими!

Сини Божі більше відноситься до спасіння. А раб Божий до служіння Богу. Це повна посвята себе у Божому винограднику і Божій ниві. Всі апостоли вважали себе рабами Божими і в той час були апостолами, Марія виконала свою роль, бо вона сказала " Я рабиня Твоя, нехай станеться воля Твоя". Тому не всі можуть сказати « я раб Божий», покрайній мірі говорю за себе.
Тому цей титул я рахую вищий за всі, бо ми уже не свою волю чинимо, а повністю Божу.

Ми як блудні сини недостойні називатися синами, лише рабами. Лук.15:21 І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...
Коли ми тільки народжуємося для Бога, то як немовлята у Христі нічим не відрізняємося від рабів. І психологія у нас рабська чи то дитяча: "те не можна, а так треба." 20. Гал.4:1 Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім
Але нормальним є коли ми зростаємо у пізнанні істини, зрілішаємо і служимо Богові не через треба, а тому що любимо Його і розуміємо що всі Його путі найкращі для нас.
Гал.4:7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа
Христос казав до своїх учнів:
Iван.15:15 Я вже більше не будурабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.

Ісус Христос сказав так: ніхто не може служити двом панам, бо або одного зненавидить, або іншого. Тобто питання не в тому, чи вважаєш ти себе рабом, а в тому, чиїм рабом ти є. Якщо ти не раб Божий, то автоматично ти раб гріха.

Та про це вже говорили.Ти непомітив що зараз вирішують між сином та рабом.

Я ж не маю манії всемогутності А в тебе схоже є
А якщо серйозно - то що таке взагалі "проблема смерті"???
Люди народжуються, люди помирають - це нормальний природній процес. Проблеми тільки в тих хто не хоче сприйняти свою природу.

На цьому багато християн спотикаються.
Адже справді, ті християни, які народилися згори, мають право називатися синами Божими, бо народжені від Д.С.
І справді, бо ж і Христос назвав Своїх учеників друзями, навіть умив їм ноги, тобто Господь став слугою Своїм же рабам. Здавалось, ми би мали величатися тим, що Бог нам, нікчемним рабам, відкрившись, назвав нас Своїми дітьми, друзями, братами. Але чому ж тоді апостоли називали себе рабами, а не Божими синами?
Бо так сказав Христос: А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба. (Мар.10:44)
І тому ап.Павло, будучи вільним, зробився не лише рабом Божим, а рабом для всіх, як він писав:
Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати. (1Кор.9:19)
Тут я згоден. Христос нас звільнив від рабства гріха, зробивши нас вільними - Своїми друзями назвав. А тепер, хто хоче отримати нагороду, той нехай добровільно покориться Христу, щоб стати Його рабом, тобто рабом найменшого у Христі. Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду, - писав Павло.

Раб Божий - це праведник, а дитина Божа часто є неслухняною Богу.