|
Частина друга «Антихрист».
І от, коли поставили вагу, тоді ангели поклали на чашу добрі справи, а на чашу зла – біси поклали гріховні діла. Тоді гріховна чаша переважувала. Потрібна була вагома допомога, щоб пройти далі. І цю допомогу надав мені преподобний Сергій Радонежський. Батьки читали акафіст до преподобно-го Сергія Радонежського. Вага відразу перетягнула на добрі справи з великою силою.
Побачив там антихриста, що у світ прийде в людському вигляді. Ростом 1 метр 80см., або трохи більше, міцної статури, гарної зовнішності, з лиця добре так виглядає, тільки в нього на руках не нігті, а пазурі. Одягнений був у костюм дорогий. Великий страх і нечистота від нього йде. Але тут Господь зміцнив мене, дав такі сили, щоб протистояти йому. Ангели говорили, що, дивися, не всту-пай з ним у розмову. Якщо скажеш хоч одне слово, перекинешся в простій розмові, він тебе заплу-тає, і загинути можеш.
Я все-таки не послухав ангелів і йому сказав, хто такі біси. І не чекаючи, що він почне говорити, за-мовчав. Але було вже пізно. Він хотів заманити мене в пастку, говорив, що хотів допомогти, захис-тити від бісів, заманити просто хотів. Я не став з ним говорити далі, не став слухати, а сказав йому, що знаю, хто він такий. Сказати встиг, і тут відчув, що провалився вниз.
Душа полетіла вниз і опинився в пеклі, але не там, де всі мучились, а в якомусь темному місці, де ні-кого нема. Але тут засіяло світло, і преподобний Сергій з’явився мені. Преподобний сидів і говорив мені: «Встань, не бійся, заспокойся, усе буде добре. Господь взяв тебе на таке велике діло.
Бачив свої гріхи, як нагрішив, прийдеться виправлятися. А зараз тебе проведуть по пекла. Тримайся, кріпися, дуже вже це буде не просто. Будеш бачити своїх і родичів, і знайомих.»
Багато душ довелося побачити, як душі мучаться там. Найважче, коли ми поминаємо їх погано, от він зробив те або те, для померлих душ це ніби вбивство для них, їм і так тяжко, а від такого поми-нання ще гірше стає. Вони плачуть, кажуть, що краще зовсім не поминати, ніж поминати погано. Їм так важко, вони плачуть, просять, що краще не подавайте за нас милостині, і не поминайте по-гано.
Говорять так, що хтось випивав, був п'яницею, але поминати його так не можна, а поминати тим, що було в нього доброго, що було в його душі. Вони страждають, а ми грішимо й наносимо їм силь-них ударів. Потім, коли я бачив цих людей у пеклі, жалкував, що обговорював їх, такий тягар був на мені. Багато було такого, що просив прощення в душ, і в мене душі просили пробачення. У пеклі ба-чив, що неправославні перебувають в інших місцях. Вони покарані за те, як у житті вони поводили-ся, яким вони були, що вони мали за душею. Якщо людина налаштована була до зла, вбивала людей, насилувала, грабувала і таке подібне робила, ці люди теж жорстоко страждають, також як і на-ші православні. Ті люди, які були більш налаштовані до добра, любові, вони були в таких місцях, які відрізняються від інших і таких вже скорботи душа не несе. Душі без Бога й радості не може бути!
Частина третя «Пекло».
Тоді прийшли ангели й мене повели, і я побачив вогненну ріку. Глибина велика, й у цій ріці були мільйо-ни-мільйони душ, які горіли в цьому вогні. Які там чулися лементи, крики, слухати їх було неможли-во, не те що дивитися. Вони були як вуглинки, коли згоряють дрова. Тільки душа, згоріти не може до кінця, тільки мучиться. Були такі крики, що я з усією сили затиснув вуха, заткнув. Молитва їхня вже там не допомагає, вони чекають тільки молитви від нас, від родичів. Коли молимося ми, мо-литься церква. Особливо допомагає сорокоуст, і допомагає поминання. Продукти класти. Ніколи не класти цукерки, солодощі. Не треба роздавати цукерки. Вони не допомагають, а навіть навпаки, не бажані Богу. Хліб, кутя з ізюмом, пшениця з медом – це вважається духовним хлібом, духовною їжею. Фрукти й овочі – теж вважаються духовним хлібом. Поминання вином і горілкою – душа не має від цього допомоги, вона ще більше дістає тяготи. М'ясом теж не треба поминати.
Вінки – це петлі. Побачив, коли був у пеклі, вони були прив'язані так, що душі голову підняти не мог-ли. Це те саме, як взяти велику мотузку, одягти людині петлю на шию і ніби прив'язати її так, щоб вона не могла підняти голову. Ангели відповіли, що це родичі, які їх люблять, зробили ці петлі.
Наступне місце, куди мене підвели, це пекельне місце, де невсипний хробак. Хробаки простромлюють душі наскрізь, пролазять ніби через очі, вуха, через рот виходять. Ці страждання за те, що були не-нажерами, що не дотримувалися посту, їли до молитви. Проскури потрібно обов'язково вживати. Вони захищають від темних сил. Тут я побачив своїх знайомих, яких знав за життя, які вже пішли з життя. Бачив їх у пеклі в цих місцях. Дядька свого бачив, двоюрідного брата бачив у тому місці, де курці, бо він курив. Там кімната, ніби звичайна кімната. Там сильний дим, від якого задихаються душі, кашляють, сльози йдуть від цього диму. Там, у цій кімнаті сидить біс, що курить. Сигарета в нього на пів метра, така довга. Він сидить, курить і палить ці душі, вони кричать, а біс мучить ці душі до знемоги, це як газова камера. Коли мене підвели туди, ангели сказали, щоб біс відійшов від мого брата, щоб дав поговорити з ним, Та вони ще більше на зло почали палити. Ангели потім віді-гнали бісів, і ми трішки поговорили з братом. Помер він своєю смертю в 63 роки і увесь час курив. Такі страждання за куріння.
Бачив самогубців, вони там у справжніх муках. Про них розповідати дуже не просто. За них навіть церква не молиться, страшно згадувати.
Богом дане життя, це великий дар. Людина сама себе не повинна знищувати. Якщо приходить на війні смерть або в екстремальній ситуації, то це так, як і має бути. Якщо людина вбиває одне одно-го, знімається гріх з убитого. Той, котрий вбиває, бере всі гріхи вбитого на себе. Очищає ту людину від гріхів, і вбитий іде як мученик.
Ангели сказали, що це ще не все, побачиш дітей своїх абортованих. Побачив свого сина і свою дівчи-нку. Рік різниця, років 5-6 їй. Там побачив відразу себе і їхню матір. Довелося мені поплакати там. Ангелові сказав, щоб залишили мене, а їх звільнили звідси. Але там такого не можна, щоб залишити себе за когось.
Звідси мене повели в такі місця, де не пекло і не рай. Така ось середина, де без Бога перебувають.
Там нема страждань, але нема і радості. Там бабусю побачив. Вона померла в 70 році, а потім я на-родився. Нічого в неї не було, ні радості, нічого. Повна там порожнеча, хоча нема і страждань.
Сиділа вона на лавочці, просто сиділа. За гріх, що не ходила до церкви. Так мені було сказано що та-ких людей звільнити ще можна легше, ніж інших.
Той, хто був п’яницею, там його мучать біси, напувають нечистотами різними. Він п'є, заливають його, нудить його, вони знову заливають у нього те, що знудило, що виходить з нього.
Для наркоманів в них особливий біс наркотичний, котрий мучить їх. Страшний-страшний.
У пеклі душі мучаться, страждають, але страждання й муки різні. Але одного легше відмолити, а іншого важче. Той, за кого йде молитва, звільняється. Тоді вони можуть переходити, на інший рі-вень, очищаються. Усі чекають допомоги, а як вони плачуть там?!
– Як страждають спокушені магією, екстрасенсами, так само, як і інші спокусники чи по-іншому?
– Спокушені, це те ж саме, що ніби вчинив гріх, одержуєш по своїх заслугах. Буває, що зацікавиться людина цим через цікавість. Якщо чаклун покається, то Господь може простити, якщо той може зупинитися ще на землі. Там нема такого порівняння, спокусився чи ні. Це однаково гріх.
Чаклунів, які йдуть на цю справу, перемагають біси. Вони відмовляються від Бога, клятву дають лукавому, підкоряються йому, а біси допомагають у всьому. Це нам потрібно частіше звертатися до Бога, і Господь не допустить на нас ніякого чаклуна. А коли ми самі попадаємо в гріхи й звертає-мося по допомогу до чаклунок і чаклунів, вони наганяють на нас десятки бісів. Від однієї хвороби ніби допомагають, а вселяють десятки бісів і потім починаються гірші хвороби.
|
Вхід
Реєстрація
Допомога
Пошук
